Досьє Княжицький Микола Леонідович

Зустріч із долею в Андріївській церкві, борщ із «балабушками», містерії та ворожіння - новорічні свята у старому Києві

Згадаємо, як відзначали зимові свята у Києві сторіччя тому.

Зимові свята у Києві кін. XIX - поч. XX сторіччя розтягувалися на тижні. Одне за одним йшли очікувані й шановані свята – Андріїв День, День святого  Миколая, Різдво, Новий рік, Водохреща. А через розбіжність між григоріанським та юліанським  календарями, яка становила до 1917 року 13 днів, київські католики починали святкування на 2 тижні раніше, ніж православні. І завдяки цьому Святки збільшувалися  - католики починали, а православні продовжували. І святкували, святкували, святкували…

«Єдність» пропонує згадати традиції зимових святкувань у старому Києві та киян, які 100 років тому не менш, ніж ми чекали свята, новорічного  дива і сподівалися на  те, що наступаючий рік принесе лише радість та добробут.

Отже, київські Святки…

День пам'яті Андрія Первозванного   (13 грудня за новим стилем) - цього свята особливо чекала київська молодь. Бо за традицією,  у ніч напередодні  свята дівчата ворожили та намагалися дізнатися про  свою долю та майбутніх наречених .

Апостол Андрій був чимось схожий на покровителя всіх закоханих - Валентина, хоча він нічого не робив задля того, щоб поєднати люблячі серця. Втім, під час Андріївських вечорниць дівчата ворожили та намагалися дізнатися, наприклад, чи скоро вийдуть заміж , або ім’я майбутнього чоловіка, або яким буде подружнє життя. І, наскільки я знаю, під час Андріївських вечорниць дівчата і у наш час ворожать. У цьому плані Андріївська церква у Києві була дуже важливим місцем. У день святого Андрія, під час богослужіння церква була повна хлопцями та дівчатами. Чому? Бо вважалося, якщо у натовпу під час богослужіння хлопця та дівчину притискає один до одного, то їх Бог поєднав, і вони будуть гарною парою.

Ми знаємо, що священники Андріївської церкви не дуже похвально ставилися до цього, бо це для них було марновірством, язичницькою традицією. Вони навіть писали скарги і жалілися, що у Андріївській церкві на літургії багато народу, а «займаються вони незрозуміло чим, хоча, в інші дні паства поводиться добре», - розповідає науковий співробітник «Музею однієї вулиці» Анатолій Кияшко.

Наразі у Андріївській церкві ця традиція, коли хлопці та дівчата чекали,  що доля зіштовхне їх з майбутнім чоловіком або дружиною– у минулому, але, як і багато років тому,  дівчата приходять саме до цього храму і моляться святому Андрію, щоб він допоміг щасливо вийти заміж. 

За Андрієвим днем  приходило свято святого Миколая  (19 грудня за новим стилем). У Києві це був один із найшанованіших святих. Католики вважали святого Миколая добрим єпископом, який приходить до дітей і обдаровує їх гостинцями, тому у камінів і печей розвішували шкарпетки, панчохи і чобітки. А ось у православних на той час вважалося, що святий Миколай - сивий, бородатий єпископ з Мир Лікійських, якому не личить розносити подарунки.

Згодом для дітей придумали спеціального персонажа, «завідувача» ялинкою і роздачою подарунків. Спочатку його звали «старий Рупрехт» (1861), потім в православній традиції з'явилося ім'я Дідуся Миколая (1870), який, до речі, і залишився в українців. Пізніше виник Санта Клаус (1914), проте він був героєм швидше західних ялинок. Ще був добрий Морозко (1886), Мороз (1890-ті роки). А згодом «переможцем» став Дід Мороз.

Незважаючи на те, що у православних довгий час не було традиції дарувати подарунки, без гостинців ніхто не залишався. Зокрема, наприкінці XIX - поч. XX сторіччя було дуже популярним  дійство, зовсім забуте у наші дні: по закінченні свят ялинку валили на підлогу, і всі бажаючі намагалися зірвати з неї якомога більше цукерок і подарунків. Ця традиція описана в мемуарах графа, а пізніше - радянського діяча, генерала Олексія Ігнатьєва.

У перший день ялинка запалювалася для сім'ї та запрошених, а на наступний день - для прислугі. Все було урочисто-красиво до тієї хвилини, коли догоряли свічки і вони нібито звали кучера Бориса покінчити з чудесним баченням. Він, як отаман, валив могутнє дерево, а за ним, забуваючи всі відмінності положень службової ієрархії, статі і віку, прислуга кидалася забирати з ялинки фрукти, ласощі й золочені горіхи, набиваючи ними кишені.

Майже такі ж сцени я бачив згодом після вечері на придворних балах в Зимовому палаці, де поважні генерали і охоронці законів - сенатори «грабували» після вечері недоїдені царські фрукти та цукерки, набиваючи ними каски і треуголки , - згадував генерал.

Невід'ємною частиною київських різдвяних свят з XVII століття були містерії, тобто вистави у яких відтворювалася різдвяна історія про народження Ісуса. Зазвичай це дійство відбувалося у храмах. У Києві постановка найвідоміших містерій  здійснювалася студентами Києво-Могилянської Академії.

А у XIX столітті на зміну містеріям приходить вертеп - ляльковий балаганчик, у якому розігрувалися події на різдвяний сюжет. Поширений в українських селах з XVIII століття, в Києві вертеп був на піку популярності до середини XIX століття, після чого на зміну йому прийшов вертеп нерухомий, який влаштовувався в київських церквах і зображував події Різдва в Віфлеємської печері.

У Святвечір вся родина збиралась на вечерю. Видатний артист Олександр Вертинський, дитинство якого пройшло у Києві, у своїх мемуарах  згадував меню різдвяної трапези.

Отже, о сьомій годині подавали вечерю. На перше був український, або, як його називали, «гетьманський» борщ. Був він, звичайно, пісний, без м'яса. Приготований на чистій соняшниковій олії. У ньому плавали «балабушки» - маленькі кульки з меленого щучого м'яса, підсмажені на сковорідці, потім маленькі пельмені, начинені рубаними сухими грибами, потім маслини і оливи, потім смажені знову ж в соняшниковій олії невеликі карасики, виваляні в борошні. Ще до борщу подавалися смажені пісні пиріжки з капустою, або з кашею, або з грибами. На друге була величезна холодна риба - судак, або короп, або щука. Потім йшла кутя. Рисова кутя з мигдальним і маковим солодким молоком у високих кришталевих глечиках та узвар із сухих фруктів, і ще компот з яблук, чорносливу та апельсинів. Що це була за вечеря! Неможливо було відірватися від неї! – ділився спогадами артист.

Після Різдва за григоріанським календарем слідував Новий рік, який у Києві почали святкувати лише  з середини 19 сторіччя. А до цього часу за європейським обрядом , тобто - з ялинкою, вітаннями та подарунками новорічне свято  у Києві зустрічали переважно  іноземці та чиновники, що познайомились з такими традиціями святкування, наприклад, у Петербурзі.

Новий рік став активно святкуватися з середини 19 сторіччя. Незважаючи на те, що Петро Перший започаткував це свято набагато раніше, воно дуже повільно приживалося. Тому, головним святом було Різдво, а Новий рік був більш світським, і спочатку – більш дитячим святом, - розповідає Анатолій Кияшко.


Згодом  новорічне свято органічно увійшло у цикл старовинних Святок і вже наприкінці 1840-поч. 1850 р.р.  можна знайти відомості про те, що більш-менш заможні батьки робили ялинку для дітей, прикрашаючи її стрічками, золоченими горіхами, цукерками та іграшками.

Спочатку Новий рік  вважався суто домашнім святом, але вже у 1840-1850 роках свята з ялинками стали організовуватися  в дитячих притулках, пансіонах, училищах та гімназіях.

Згодом почали влаштовувалися новорічні  бали, серед яких у Києві найвідомішими та найелітнішими були  бали у Дворянському зібранні (на його місті зараз розташовується Будинок профспілок) та у Купецькому зібранні (тепер це філармонія). А для простих верств населення організовувалися  більш скромніші бали. Наприклад, у Будівлі вокзалу, на який приходили робітники залізниці. Відомо, що у Києві  керівники підприємств влаштовували новорічні свята для своїх робітників – такі собі прообрази сучасних корпоративів.

Звичайно, свята влаштовувались. А згодом з’явилися і традиції, які ми маємо і у наші дні: також чекали північ, під час бою годинника загадували бажання, влаштовували аматорські спектаклі, ігри і танці. І вже у ті часи Новий рік і Різдво були вихідними днями, – розповідає Анатолій Кияшко.

Слід зазначити, що київські бізнесмени того часу  пропонували містянам доволі різноманітний асортимент ялинкових прикрас  та новорічних подарунків , а періодичні видання рясніли рекламою та пропозиціями надіслати по пошті «готові набори витончених ялинкових прикрас». У якості подарунків пропонувалися «набори пароплавів і пістолетів, електричних кишенькових ліхтариків і літаючих цепелінів, лялька Бебе з закритими очима, заводний ослик та інші фігури, фокусний апарат і альбом архітектурних споруд, музичний акордеон і кінематограф з картинами».

Набори ялинкових прикрас коштували  від 1р. 85 коп. до за 25 руб, що для того часу було немаленькою сумою, і майже недоступною для селян або простих робітників, хоча, для міського населення – то були більш-менш прийнятні ціни.  Для порівняння, наприклад,  середня зарплата робітника у 1914 році була близько 30 рублів на місяць, вантажник  на Дніпрі  отримував  20, а викладач гімназії -100.

Втім, хочу зазначити, що незважаючи на те , що вчитель отримував на порядок більшу зарплатню від простих робочих, київськи педагоги скаржилися на те, що зарплата вчителя не така вже велика, бо на неї треба було підтримувати певний рівень життя. І на ці гроші вчитель мусив тримати прислугу, тому як «не може вчитель сам дрова рубати, бо його через те суспільство не так поважатиме»,- згадує київське життя Анатолій Кияшко.

А от традиція, без якої неможливе сучасне  святкування в українських містах-селах - улаштування «головної» ялинки на центральній площі, з’явилася набагато пізніше.

На той час традиції влаштування головної ялинки у Києві не було. Це з’явилося вже у радянські часи –приблизно у тридцяті роки минулого сторіччя. На кінець XIX-поч. XX сторіччя таких даних немає, хоча, звичайно відомо, що були великі ялинки у будівлях Дворянського або Купецького зібрань , - зазначив Анатолій Кияшко.

Серед новорічних традицій, яка дісталася нам у спадщину, - написання новорічних листівок. У старі часи їх писали обов’язково, і у музеях можна найти чимало  старих листівок із побажаннями миру, злагоди, здоров’я,  добробуту у родині, тепла та  затишку в оселях .

Слід зазначити, що по закінченні Святок киян невдовзі очікувала ще одна визначна подія у житті міста – Контрактовий ярмарок, коли для заключення контрактів  у Київ приїжджала велика кількість торговців  «від Бухари до Копенгагена». Але цю історію  із життя нашого улюбленого міста  «Єдність»  розкаже наступного разу.

Автор: Анжеліка Коломойцева (за матеріалами «Музею однієї вулиці»)

 

                                                                               

 

 

Сьогодні о 21:39
У США всиновлений з Росії підліток жорсткого убив прийомних батьків...
Сьогодні о 17:55
Шуляк розповів, як переховувався під чужим паспортом у Донецьку та...
Сьогодні о 17:43
В соцмережах обговорюють гламурну сестру скандальної заступниці...
Сьогодні о 16:10
Стало відоме ім'я бійця, який убив свого командира і перейшов на бік...
Сьогодні о 15:42
Онук Іслама Карімова: «Покажіть, що моя мати жива»
Сьогодні о 14:40
Шуляк: Після вбивства 5 силовиків на Майдані я задіяв спецназ
Сьогодні о 14:08
З'явилося фото маєтку в Сімферополі, де живе екс-командир внутрішніх...
Сьогодні о 13:00
Допит Станіслава Шуляка у справі Євромайдану. Онлайн-трансляція
01.12.2016 о 22:40
У Чернівцях Ольгу Фреймут закрили за ґратами (відео)
01.12.2016 о 22:00
Коміки “Кварталу 95” підірвали мережу пародією на прес-конференцію...
01.12.2016 о 19:20
З'явилися машини швидкої інтимної допомоги
01.12.2016 о 17:52
Фанати вшанували пам'ять загиблих гравців бразильської команди...
01.12.2016 о 16:00
З'явилося відео ракетних навчань поруч з Кримом
01.12.2016 о 14:30
Як проходять ракетні стрільби поблизу Криму (фоторепортаж)
01.12.2016 о 12:56
Які цитати Януковича «сподобалися» українцям найбільше? - опитування
Сьогодні о 22:00
П'яного поліцейського, який розбив «Пріус», звільнили з органів
Сьогодні о 21:39
У США всиновлений з Росії підліток жорсткого убив прийомних батьків...
Сьогодні о 21:30
У Німеччині пілот за допомогою літака «написав» на радарі слово Hello
Сьогодні о 21:10
Військові розповіли подробиці вбивства командира взводу у зоні АТО
Сьогодні о 20:53
Нерухомість в Угорщині біля кордону з Україною можна купити за $ 200-300...
Сьогодні о 20:50
Чим ризикує ЄС через зволікання з «безвізом» для України, - Геращенко...
Сьогодні о 20:24
Порошенко займається податковими махінаціями
Сьогодні о 20:10
Королевою Instagram стала Селена Гомес (фото)
Сьогодні о 19:50
Від ускладнень грипу помер чоловік
Сьогодні о 19:30
Заплати і виходь на пенсію в 60 років, - Рева про пенсійну реформу
Сьогодні о 19:11
Стівен Хокінг заявив про настання «найстрашнішого часу для планети»
Сьогодні о 19:00
Остерігайтеся: російський «ведмідь» осмілів - The Washington Post
Сьогодні о 18:49
Обама заспівав Jingle bells перед Білим домом (відео)
Сьогодні о 18:30
Ольга Фреймут показала «вагітне» фото
Сьогодні о 18:10
Королева Єлизавета ІІ надіслала листа українським школярам
Досьє

31887 dd24 mm12 yy2015 2015 декабрь грудень зима Київ Київ, Kyiv, Kiev, Киев Новий рік Свято Різдво Історія Україна Украина, Ukraine 31887 dd24 mm12 yy2015 2015 ltrf,hm uheltym pbvf Rb]d Rb]d? Kyiv? Kiev? Rbtd Yjdbq hsr Cdznj Hspldj Scnjhsz Erhf]yf Erhfbyf? Ukraine 31887 dd24 mm12 yy2015 2015 декабрь грудень зиьа Киъв Киъв, Kyiv, Kiev, Киев Новий рык Свято Рыздво Ысторыя Украъна Украина, Ukraine