Досьє Бублик Юрій Васильович

Коли ластівка полишає гніздо: 72 річниця депортації кримських татар

18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу.

Сьогодні «Є!» пропонує згадати, яким непростим шляхом репресій і радянських таборів довелося пройти кримськотатарському народу, щоб повернутися на Батьківщину.

Звинувачені в зраді

Пропагандистська машина СРСР завжди вміло знаходила виправдання для найжорстокіших дій влади.

Цього разу їй вдалося звинуватити у державній зраді цілий народ, який начебто співпрацював із нацистськими окупантами. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859 "Про кримських татар", у якій кримським татарам закидали "масове винищення радянських людей" і колабораціонізм.

Але існують і неофіційні причини депортації. Міцні історичні зв’язки кримців із Туреччиною насторожували СРСР. На той час Туреччину розглядали, як потенційного суперника. У планах Союзу Крим був стратегічним плацдармом на випадок можливого конфлікту з цією країною, і Сталін хотів таким чином перестрахуватися.

Виселити народ за 3 дні

Насильницьке переселення кримців почалося вранці 18 травня 1944 року і закінчилося 20 травня о 16:00. За неповних три доби з півострова вивезли 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення.

Депортацією займалося майже 32 тисячі силовиків, залучених НКВС.

Службовці вламувалися до помешкань кримських татар і повідомляли, що за звинуваченням у державній зраді їх виселяють із Криму.

На збори давали 15-20 хвилин. Офіційно дозволений вантаж із собою – до 500 кг, а насправді депортованих часто виганяли надвір взагалі без речей.

Вантажівками звозили людей до залізниці, а там, наче худобу, заганяли у наглухо зачинені товарні вагони. Таких ешелонів з Криму виїхало майже 70.

Через задуху, спрагу і тиф за час дороги померло майже 8 000 людей, здебільшого – старих та дітей.

Дехто, не витримуючи горя, божеволів.

Все майно, яке залишили кримські татари на півострові, присвоїла держава.

Геноцид по-сталінськи

Більшість кримців відправили до Узбекистану і сусідні з ним райони Казахстану і Таджикистану.

Невеликі групи людей потрапили в Марійську АРСР, на Урал і в Костромську область Росії.

Серед померлих за перший рік депортації майже половина - діти до 16 років.

За три роки після насильницького переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих.

Відсутність медичної допомоги та брак чистої води стали причинами епідемій малярії, жовтої лихоманки та дизентерії.

Майже всі кримські татари потрапили до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей.

Як це практикувалося у Країні Рад, новоприбулі поповнили ряди дешевої робочої сили для розбудови імперії. Їх використовували для праці в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах. В Узбекистані вони обробляли бавовняні поля, працювали в шахтах, на будівництві, заводах і фабриках. Серед найтяжчих робіт було зведення Фархадської ГЕС. Більше 5 тис. кримських татар було заслано на роботи до таборів тресту "Московуголь".

Знищити пам'ять

У червні з Криму були виселені вірмени, греки та болгари.  На півострові провели "боротьбу із топонімами" – більшість міст, сіл, гір і річок отримали нові, російські імена. Серед винятків - Бахчисарай, Джанкой, Ішунь, Саки і Судак. До 1948 року були перейменовані понад 80% населених пунктів Криму, які мали татарське походження.

Південні райони Криму, де раніше жили переважно кримські татари, спорожніли. Наприклад, за офіційними даними, в Алуштинському районі залишилося лише 2600 мешканців, а в Балаклавському – 2200. З часом сюди почали переселяти людей із Росії.

Радянська влада знищувала татарські пам’ятники, спалювала рукописи і книжки, в тому числі томи Леніна і Маркса, перекладені кримськотатарською. У мечетях відкривали кінотеатри й крамниці.

З Великої радянської енциклопедії вилучили статтю про кримських татар. Цю національність також заборонили вписувати в паспорт - її більше не існувало.

Довга дорога додому

Заборона на повернення кримських татар до Криму, що тривала довгі десятиліття, ще більше посилила значення самого поняття "депортація". Чим більш жорстокими були заборони з боку влади на повернення кримців на Батьківщину, тим сильнішим ставало бажання повернутися.

Радянський уряд 5 липня 1954 р. зняв з обліку спецпоселенців, які не досягли 16 років, а також молодь, яка прийнята на навчання до навчальних закладів. 13 липня 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР відмінила свій указ від 26 листопада 1948 р. про кримінальну відповідальність за втечу з місць заслання.

Починаючи з 1968 р. розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки ж прибули самостійно. До початку масового повернення наприкінці 1980-х рр. в Криму проживало приблизно 7 тис. кримських татар.

Відселені з Криму кримські татари були звільнені зі спецпоселень на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 р. без права повернення в місця, звідки вони були вислані, та без повернення конфіскованого майна.

Мустафа Джемілєв у своєму "Останньому слові" на суді в 1966 році висловився про справжні причини висунутих йому звинувачень: "Співробітники КДБ розлютовані тим, що ми збираємо статистичні дані про загиблих у місцях заслання кримських татар, що збираємо матеріали проти садистів-комендантів, які знущалися над народом у роки сталінщини і які, відповідно до Статуту Нюрнберзького трибуналу, мають постати перед судом за злочини проти людяності".

Мустафа Джамілєв

Лише в кінці 1980-х – 1990-х роках, після ухвалення Декларації Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав", почалась репатріація кримських татар, і була знята негласна заборона на дослідження з кримськотатарської проблематики.

За чотири наступних роки на півострів повернулася половина всіх кримських татар, що жили тоді в СРСР - 250 тисяч людей.

Одна доля на двох

Після створення СРСР 1922 року офіційна політика Москви щодо кримських татар була досить м’якою. Їх визнали корінним населенням Кримської АРСР у межах політики коренізації.

Кримцям дозволили розвивати свою культуру: видавати газети і журнали, створювати музеї, бібліотеки, театри. Кримськотатарська мова була офіційною мовою автономії, так само, як російська.

Але 30-ті роки принесли кримцям розкуркулення і виселення за Урал, насильницьку колективізацію і голодомор 1932-1933 років. За 1937-1938 роки було знищено майже всю інтелігенцію.

Коли вивчаєш сторінки кримськотатарської історії, наче переживаєш дежа-вю: дії радянської влади по відношенню до корінного населення майже нічим і ніде не відрізнялись. Так само Радянський Союз у той же час знищував українців, як народ.

Новим викликом для кримських татар стала анексія Криму Росією в березні 2014 року. Дехто з них під тиском переслідувань покинув півострів. Іншим російська влада сама заборонила в'їзд на півострів, в тому числі лідерам цього народу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Можливо тому кримськотатарський та український народи продовжують підтримувати один одного перед обличчям вічного ворога – тоталітарної Росії.

Автор: Ірина Гарченко

Читайте також: Депортацію кримських татар згадають у США
07.12.2016 о 18:32
В Сбербанку клієнт помер в очікуванні черги (відео)
07.12.2016 о 17:12
Трагедія у Княжичах: експерти встановлюють, чий постріл був першим
07.12.2016 о 15:56
Жінці, яка залишила своїх дітей на 9 днів, «світить» 8 років в'язниці...
07.12.2016 о 13:18
«Перед смертю дитини до закритої квартири приїжджали полісмени, які...
07.12.2016 о 12:42
Чому поліцейські не врятували зачинених у квартирі в Києві дітей?
07.12.2016 о 12:02
Під час бійки футбольних фанатів постраждало 10 іноземців - поліція
07.12.2016 о 11:08
Архієрейський собор прийняв рішення щодо єпископа, який побився у...
06.12.2016 о 15:07
Водії ВР «намотують» тисячі гривень на машині Геращенко
05.12.2016 о 13:33
Трагедія у Княжичах: родичам не віддають тіла загиблих (відео)
05.12.2016 о 12:55
У Мережі з'явився знімок розстріляного під Києвом авто Держохорони
05.12.2016 о 12:30
У поліції уточнили кількість жертв серед правоохоронців у Княжичах
05.12.2016 о 11:40
Парубій заявив, що у Княжичах загинули шестеро поліцейських
05.12.2016 о 10:15
Вибух в окупованому Донецьку: коментар штабу АТО
05.12.2016 о 09:57
Під час перестрілки у Княжичах авто ДСО було без «мигалки» - Шкіряк
04.12.2016 о 19:21
«Метою спецоперації в Княжичах була банда з колишніх...
Сьогодні о 11:50
У нардепа викрали джип
Сьогодні о 11:35
Новинський стверджує, що Порошенко особисто просив дати йому...
Сьогодні о 10:59
Кличко приїхав звітувати про свою роботу на снігоприбиральній...
Сьогодні о 10:54
Луценко у Раді зачитує звинувачення щодо Новинського
Сьогодні о 10:34
Поліція затримала злочинців, що викрадали людей із метою вимагання
Сьогодні о 10:16
Дипломат-контрабандистка Ліщишин оскаржує звільнення з МЗС
Сьогодні о 09:57
Літак із Києва посадили в Росії через п'яного дебошира
Сьогодні о 09:38
Маккейн зібрався до України
Сьогодні о 09:20
Курс валют на 8 грудня
Сьогодні о 08:49
Між Обамою та Трампом виникла заочна сварка щодо тероризму
Сьогодні о 08:13
Надзвичайники зробили важливе попередження про погоду на 8 грудня
Сьогодні о 07:37
Супрун виступила проти призначеного держсекретаря МОЗ
Сьогодні о 07:00
Austrian Airlines показали в Борисполі свій найбільший Boeing 777
Сьогодні о 06:13
Де МВС планує відкрити нові сервісні центри
Сьогодні о 05:26
МЗС вимагає припинити застосування примусової психіатрії в Криму
Досьє

44127 dd18 mm05 yy2016 2016 май травень весна Крим Крым, crimea, Крымнаш, Кримнаш Україна Геноцид Сталін річниця кримські татари депортація 44127 dd18 mm05 yy2016 2016 vfq nhfdtym dtcyf Rhbv Rhыv? crimea? Rhыvyfi? Rhbvyfi Erhf]yf Utyjwbl Cnfksy hsxybwz rhbvcmrs nfnfhb ltgjhnfwsz 44127 dd18 mm05 yy2016 2016 ьай травень весна Криь Крыь, crimea, Крыьнаш, Криьнаш Украъна Геноцид Сталын рычниця криьськы татари депортацыя