Досьє
12 січня 2015
Савченко Надія Вікторівна
Савченко Надія Вікторівна

Українська військова льотчиця, штурман-оператор вертольота Мі-24, старший лейтенант.  Влітку 2014 р. була захоплена проросійськими сепаратистами, активну співпрацю з якими офіційна влада Росії не визнає, і опинилась на території Росії. Була ув'язнена і безпідставно звинувачена у вбивстві російських журналістів. Офіційно визнана політичним в'язнем. Народний депутат України VIII скликання ( ВО «Батьківщина»).

Біографія

Народилася  11 травня 1981 року в Києві. Після закінчення школи отримала спеціальність модельєра-дизайнера і протягом року навчалася на факультеті журналістики Київського університету «Україна».  Згодом за контрактом  поступила до лав  Збройних Сил України.  Службу розпочала в залізничних військах радисткою. Потім підписала контракт на службу в дев'яносто п'ятій аеромобільній бригаді в Житомирі, де формувався перший контрактний батальйон. У 2004-2005 роках у складі української миротворчого контингенту брала участь з місією в Іраку, де прослужила шість місяців на «чоловічий» посаді - як стрілець третьої роти 72-го окремого механізованого батальйону. Після повернення з Іраку поступила до Харківського університету повітряних сил, на що отримала дозвіл від міністра оборони України Анатолія Гриценка. Двічі її відраховували з університету з формулюванням «непридатна до вильотів як льотчик», але вона двічі поновлювалася і в 2009 році закінчила університет вже не як льотчик-винищувач, а як штурман. В якості штурмана вона вчилася по класу реактивного бомбардувальника Су-24, проте в кінці навчання її направили на іншу машину - вертоліт Мі-24. Після закінчення університету проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Повітряних Сил ЗСУ в місті Броди. Має і 45 стрибків з парашутом, налітала 170 годин.

Участь в АТО

Під час війни на сході України в 2014 році, льотчиця Надія Савченко брала участь в антитерористичній операції в якості добровольця батальйону «Айдар». При цьому залишалася діючим офіцером ЗСУ, беручи участь в АТО в межах двох відпусток. Одночасно написала рапорт на звільнення зі Збройних Сил України. Брала участь у боях біля селища Металіст під Луганськом, де слідуючи за пораненими потрапила в полон до терористів 18 або 19 червня.

Ув'язнення Росією

8 липня 2014 року стало відомо, що льотчиця  перебуває під вартою в Росії в слідчому ізоляторі міста Воронеж. Російська влада підозрює Савченко в причетності до загибелі на сході України двох журналістів Всеросійської держтелерадіокомпанії - Ігоря Корнелюка і Антона Волошина. За версією українських силовиків російські журналісти надавали інформаційний супровід одній з груп терористів і загинули, потрапивши під обстріл українськими військами. Того ж дня, 8 липня, Президент України Петро Порошенко дав розпорядження Міністерству закордонних справ і Генеральній прокуратурі України вжити заходів щодо повернення в Україну захопленої терористами і незаконно вивезеної в Російську Федерацію Надії Савченко. Проте за версією Слідчого комітету Росії вона перетнула українсько-російський кордон сама під виглядом біженки, без документів і була затримана на території РФ. 16 липня 2014 консул України в Росії Геннадій Брескаленко зустрівся з Надією Савченко після дев'яти відмов з боку російської влади у відвідуванні арештантки. За словами льотчиці, терористи відвезли її в Луганськ, а звідти з мішком на голові перевезли в Красний Луч. Вже звідти доставили в місто Богучар Воронезької області Росії. 25 липня 2014 року Воронезький обласний суд відхилив апеляцію захисту і залишив під вартою українську льотчицю Надію Савченко до 30 серпня 2014 року, відмовившись випустити її під заставу. 10 жовтня 2014 року льотчиця  офіційно визнана політичним в'язнем. 27 жовтня адвокат Марк Фейгін повідомив, що суд подовжив арешт Савченко до лютого 2015 року. 7 листопада адвокат Савченко розповів, що вона написала заяву про звільнення зі Збройних Сил України у зв'язку з тим, що стала депутатом Верховної Ради України. 25 листопада 2014 року Надія отримала свідоцтво народного депутата України.