Народний депутат України VII, VIII скликання, член Партії регіонів.
Місце народження та освіта
Народився 10 квітня 1961 року в Києві.
В 1983 році здобув вищу освіту, закінчивши навчання у Київському інженерно-будівельному інституті, за спеціальністю «водопостачання каналізації», кваліфікація «інженер-сантехнік».
Кар'єра
З 1983 по 1984 рік працював майстром СУСТР 19, майстром СМУ 16, прорабом, начальником ділянки, головним диспетчером в «Міннафтогазбуд СРССР».
У 1989-1992 роках був заступником начальника УПТК «Східінтертрубопровідбуд».
У 1991-1998 роках працював у приватних структурах.
У 1998-2005 роках - помічник-консультант народного депутата України Віктора Разводовского.
З 2005 року - помічник Міністра транспорту та зв'язку України (Євгена Червоненко).
У 2007-2009 роках - Представник Гетьмана запорізького козацтва України.
У 2009-2010 роках - помічник народного депутата України Олександра Волкова.
З 2010 року - депутат Одеської обласної ради. Заступник керівника фракції Партії Регіонів в Одеській обласній раді. Голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань міжрегіонального і міжнародного співробітництва та інвестиційної діяльності .
З листопада 2012 року - народний депутат Верховної Ради України VII скликання.
З 2014 року – народний депутат України Верховної Ради України VIII скликання. Член депутатської групи "Партія "Відродження". Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Родина
Одружений. Має четверо дітей.
Посилання на сторінці у соціальній мережі www.facebook.com/aleksandr.presman?fref=ts.
Компромат
За інформацією ЗМІ, Олександр Семенович проживає в Україні та США. Є членом міжнародного злочинного угруповання Семена Могилевича. Регіональне управління ФБР США в Лос-Анжелесі веде розслідування проти Пресмана.
Коло спілкування і ділових партнерів на початку 90-х: кримінальні авторитети Сева Могилевич («Сєва»), Кухілава («Антімос»), Вахтанг Уберія («Ваха»), народний депутат України Михайло Бродський, брати Суркіс, Кисіль-молодший і їм подібні особи.
У 90-х роках, після того як дружина виїхала закордон, Пресман почав займатися бізнесом. Разом з підприємцем Семеном Уфою (офіціантом з кафе «Палац спорту») і Гарія Габовичем (до цього шкільним вчителем математики, відомого київського растовщика) працював у Споживчого товариства «Меркурій», займав посаду віце-президента. У СТ «відмивалися» капітали злочинних співтовариств м. Києва.
«Меркурій» неодноразово перевірявся контролюючими органами, але жодна перевірка не була доведена до кінця: бандитам допомагали високі покровителі аж до міністерського рівня. Наприклад, в 1991 році Мінфін перевіряв діяльність «Меркурія», але акт так і не був підписаний.
Із споживчим товариством «Меркурій» пов'язаний розквіт кримінальної діяльності відомих київських кримінальних авторитетів минулого, а також лідерів так званої «золотої сімки» Києва-бандитського. СТ обслуговувало фінанси так званої «золотої сімки». У бандитську «золотої сімки» в той час входили: Віктор Авдишев, Борис Савлохов, Володимир Кисіль, а також «Москва», «Прищ», «Фашист» і «Ткач». Головним був обраний Савлохов Борис Сосланович. Вирішення цієї сходки визначило 19 злочинних угруповань, що мали право «працювати» в столиці України: «золота сімка», угрупування «Рибки», «Татарина», «Князя», «Купця», «Конона», «Швіліка», «Кирила» , «Багаєва», «Чорного», Арзамасцева, «Кайсон» і Балабана.
За посиланнями в ЗМІ, у статті «Динозаври вітчизняного рекету» Олександр Пресман згадується як один із 10 важливих партнерів міжнародного кримінального авторитета Семена Могилевича (контрабанда в Іран, Ірак, Сербію, наркотики, проституція і відмивання брудних грошей). Що стосується боротьби з мафією, то Олександр Семенович ще до першого терміну позбавлення волі за вироком суду в 1993 році зрозумів, що мафію не перемогти - її можливо тільки очолити.
В 1993 році Пресман був засуджений за декількома статтями, відбував покарання за гратами. З часом Пресман іммігрував до США. Після того, як у його американських партнерів - Семена Могилевича і Мони Ельсона - почалися проблеми з правоохоронними органами США, іммігрував в Україні.
Серед інших доказів «законослухняності» колишнього радника Червоненко є факт того, що Пресман мав п'ять паспортів громадянина України.
До кола близьких друзів Пресмана належать: Развадовський, чиїм помічником з часом став Олександр Семенович, Євген Червоненко, Михайло Бродський, яких пов’язують довгі роки дружби та ін.