Український політичний діяч, народний депутат VIII скликання (2014 р.). Мільйонер. Глава Адміністрації Президента України (2010-2014 рр.).
Місце народження та освіта
Народився 17 липня 1972 року у Донецьку. Його батько, Володимир Льовочкін, був генерал-полковником міліції, під час першого прем'єрства Віктора Януковича очолював Держдепартамент з питань виконання покарань і був одним з небагатьох, хто знав всі деталі щодо судимостей Януковича.
У 1993 році закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «Бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності».
У 1999-2002 рр. здобув другу вищу освіту в Українській академії зовнішньої торгівлі за спеціальністю «Міжнародне право». Доктор економічних наук.
Кар’єра
Офіційно трудовий шлях розпочав у 1996 році. Працював заступником голови Акціонерного комерційного банку «Банкірський дім» (раніше - банк «Аскольд», пізніше - «Укрспецімпексбанк»).
У 1998 році вперше балотувався до Верховної Ради по Донецькому виборчому округу, але не пройшов.
У 1999 році призначений науковим консультантом Президента Леоніда Кучми. Пізніше став його референтом і помічником.
З 2002 по 2005 рік займав посаду першого помічника Президента Леоніда Кучми. Входив до наглядових рад державних банків, а також очолював наглядову раду ВАТ «Укртелеком».
Після Помаранчевої революції та обрання нового Президента став радником голови Верховної Ради Литвина.
У 2006 році брав участь у виборах до парламенту за списком Народного блоку Литвина, до ВР не пройшов.
У вересні 2006 року новий на той час Голова Кабміну В. Янукович призначає Льовочкіна керівником Служби прем'єр-міністра України. В жовтні ця структура була реорганізована в Апарат голови уряду.
На дострокових парламентських виборах 2007 року пройшов до Верховної Ради України від Партії регіонів (ПР).
У 2010 році склав депутатський мандат у зв'язку з призначенням Главою Адміністрації Президента України Віктора Януковича.
У вересні 2013 року Льовочкін створив власний фонд «Нова Україна» для фінансування проектів недержавних інститутів і аналітичних центрів.
У січні 2014 року звільнений з посади голови АП і призначений радником Президента. На посту глави Адміністрації його змінив Андрій Клюєв.
У лютому 2014 року указом в.о. Президента Олександра Турчинова звільнений з посади радника Президента.
Влітку 2014 року на Форумі, який пройшов в Києві, вирішив створити центристську партію з назвою «Партія розвитку України», яка на думку аналітиків Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) «Inside Ukraine», є ребрендінгом однієї з груп в Партії регіонів і бажанням Сергія Льовочкіна почати відкриту самостійну гру на українській політичній арені.
З 2014 року - народний депутат України VIII скликання від партії «Опозиційний блок». Заступник голови депутатської фракції Політичної партії "Опозиційний блок" у Верховній Раді України восьмого скликання. Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Статки
За інформацією в ЗМІ, бізнес-імперія Сергія Льовочкіна бере початок у 1996 році, коли він заснував ЗАТ «Холдинг БІТ» і СП «Будінвест», а також ТОВ «Іст-вест-Фінанс», які в свою чергу стали засновниками і співзасновниками багатьох компаній.
У листопаді 2013 року в рейтингу найбагатших українців за версією журналу «Кореспондент» посів 29 місце.
Як зазначалось у ЗМІ, Льовочкін є бізнес-партнером Фірташа і йому належить 20% GDF Media limited, Фірташу - 80%. GDF Media limited є власником української медіагрупи Inter Media Group з 2013 року (телеканал "Інтер" та ін.).
У 2014 році Льовочкін створив новий український неурядовий аналітичний центр «think tank» — Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна». Інститут займається розробкою і супроводом проектів у різних сферах: міжнародній і внутрішній політиці, економіці, безпеці, екології, соціології, культурі. Також в інституті розроблюється окремий медіа-напрям.
Родина
Дружина - художник, дизайнер Зінаїда Ліхачова. У подружжя четверо дітей: дві доньки і два сини. Серед кумів Льовочкіна - нардеп-регіонал Едуард Прутник, екс-президент Янукович та екс-президент Кучма.
Молодша сестра - Юлія Льовочкіна (1977 р. н.), народний депутат України V-VIII, екс-член Партії регіонів.
Хобі
Футбол, баскетбол.
Компромат
Нетрудові доходи. Перше місце роботи С. Льовочкіна - банк «Банкірський дім», перший запис у трудовій книжці датована 1996 роком. Але ще в 1992 році, коли він був студентом 4-го курсу, купив «Мерседес-Бенц» 600, через два роки - VOLVO 460.
«Банкірський дім». У 1997-1998 роках фігурував у міліцейських звітах як найбільший конвертаційний центр в Україні. А в банкірських колах іменувався не інакше як «Бандитський дім» - через специфіку надаваних - незаконних, а тому кримінальних - послуг. З часом «Банкірський дім» був перейменований у «Укрспецімпексбанк». Останній зі скандалів, пов'язаний з тепер уже ліквідованим банківським закладом, має відношення до перерахування в «Укрспецімпексбанк» 100 млн гривень, які, як виявилося, зникли. Фактично С. Льовочкін був другою особою в банку, замішаному в ряді великих скандалів і криміналу; банку, що використовувалися в своїх цілях як українськими, так і російськими спецслужбами. В цьому ж банку були відкриті рахунки ряду фірм, засновниками яких були сам С. Льовочкін, його сестра - Юлія Льовочкіна (по чоловікові - Новикова). І хоча достовірних даних про діяльність С. Льовочкіна в цій банківській структурі немає, сам факт дворічного перебування на керівній посаді в цьому «кишеньковому» банку - уже компромат. Очевидно, усвідомлення цього факту самим С. Льовочкіним - причина замовчування навіть самого факту роботи в «Банкірському домі».
Лобіювання інтересів консорціуму «ЄДАПС». С. Льовочкін, перебуваючи на посаді першого помічника Президента Л. Кучми, пролобіював статус монополіста в Україні консорціуму «ЄДАПС». Діяльність концерну «ЄДАПС» завдала багатомільярдних збитків Україні і самій державності країни. До того ж, діяльність концерну контролювалася спецслужбами Росії, які фактично протягом багатьох років контролювали виробництво бланків документів суворої звітності для українських міністерств і відомств, а також паспортів громадян України - як внутрішніх, так і закордонних.
За інформацією в ЗМІ, Сергій Льовочкін причетний до «Росукренерго». Сам він це заперечує, хоча не приховує дружби із співвласником компанії Дмитром Фірташем. Має дружні стосунки зі скандально відомим російським бізнесменом і виконавчим директором зареєстрованої в Україні «Російського клубу» Максимом Курочкіним (нині покійним).
У 1999 році першим помічником президента Льовочкін став практично одночасно з призначенням Віктора Медведчука головою Президентської адміністрації. Деякі політики та аналітики тоді зробили висновок, що таке рішення Кучма прийняв спеціально - на противагу амбітному лідеру СДПУ (о), щоб не вийшов з-під контролю.
В одному з інтерв'ю Льовочкін сказав, що його пов'язує давня дружба з власниками «Індустріального Союзу Донбасу» (ІСД). Тому не виключено, що Янукович, враховуючи це та інші потрібні в українському політикумі якості Льовочкіна, спробував використовувати його знову-таки в якості противаги - тодішньому секретареві РНБО Віталію Гайдуку, співвласнику ІСД, і водночас і Голові Секретаріату Президента Віктору Балозі.