Віце-прем'єр-міністр України (з 04.2016 р.), віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань - міністр культури України (з 12.2014 р.). Народний депутат України III–VIII скликань, політичний і державний діяч.
Місце народження та освіта
Народився 7 червня 1968 року в смт Поліське Київської області.
Після закінчення школи у 1988-1993 рр. навчався у Київському університеті ім. Т. Шевченка на філософському факультеті. У 1996 році там же закінчив аспірантуру. Кандидат філософських наук.
Кар'єра
З 1989 по 1992 рік очолював секретаріат Української студентської спілки. Впродовж 1992-1993 рр. був головою організації.
У 1993 році став член Народного Руху України, пізніше у 1994-1999 роках - членом Центру проводу НРУ. Водночас з 1993 року був членом Малої ради НРУ. У 1993-2002 роках керував молодіжною організацією НРУ – «Молодий Рух».
У 1998-2002 роках - народний депутат України III скликання. Секретар Комітету з питань соціальної політики та праці.
З 2001 року член президії Громадського комітету опору «За правду».
З 2001 по 2003 рік був заступником голови Української народної партії.
У 2002-2005 роках - народний депутат України IV скликання від блоку В. Ющенка «Наша Україна!». Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці (з 2002 р.).
З 2002 по 2005 рік - міністр праці та соціальної політики України.
У 2004-2005 році був довіреною особою кандидата на пост Президента України В. Ющенка. У 2005 році призначений Міністром праці та соціальної політики.
З 2005 по 2006 рік - віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань.
У 2006-2007 роках - народний депутат України V скликання від блоку «Наша Україна». Член Комітету з питань культури і духовності (з 2006 р.), голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини. Голова фракції блоку «Наша Україна» (з 2006 р.).
У 2007-2012 роках - народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна - Народна самооборона». Член Комітету з питань культури і духовності (з 12.2007). Голова фракції блоку «Наша Україна - Народна самооборона» (2007-2008 рр.).
З 2009 року - голова партії «За Україну!».
Влітку 2011 року є одним із засновників Комітету опору диктатурі. У грудні 2011 року В'ячеслав Кириленко підписав угоду про спільну опозиційну діяльність з Арсенієм Яценюком та об'єднання після виборів своєї партії «За Україну!» з партією «Фронт змін».
У 2012-2014 роках - народний депутат України VII скликання від ВО «Батьківщина». Голова Комітету з питань культури і духовності (з 2012 р.).
У 2014 році обраний народним депутатом України VIII скликання від ПП «Народний фронт». Склав депутатські повноваження 02.12.2014.
У грудні 2014 року призначений віце-прем'єр-міністром — міністром культури України.
З 14 квітня 2016 року - віце-прем'єр-міністр України в уряді Гройсмана.
Родина
Дружина Катерина Михайлівна (1971 р.н.) - викладач кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтв. Разом виховують доньку та сина.
Хобі
Захоплюється літературою та футболом.
Компромат
За даними ЗМІ, у 2006 році член Партії регіонів Василь Хара звинуватив В'ячеслава Кириленка в тому, що він незаконно втрутився в тендер із закупівлі пільгових путівок до санаторіїв для реабілітації та лікування громадян. Тендер проводив Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. «Виконуючи вказівки Кириленка, керівництво Фонду отримало великі відкати від санаторіїв, які виграли тендер», - заявив Хара.
19.04.2016 р.