Досьє
22 червня 2016
Турчинов Олександр Валентинович
Турчинов Олександр Валентинович

Секретар Ради національної безпеки і оборони України (з грудня 2014 р.). Голова Верховної Ради України (2014 р.), виконувач обов'язків Президента України (2014 р.), народний депутат України III, IV, V, VII, VIII cкликань, політичний діяч.

 Місце народження та освіта.

Народився 31 березня 1964 року у м. Дніпропетровську. У 1986 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Кандидатська дисертація «Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах» (1995 року). Докторська дисертація «Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)» (1997 року).

 Кар’єра

 «ДоБЮТівський» період. Після закінчення вишу недовгий час працював вальцювальником і майстром на меткомбінаті «Криворіжсталь», а потім перейшов на комсомольську роботу.

З 1987 по 1989 рік був секретарем райкому і заввідділом пропаганди Дніпропетровського обкому ЛКСМу. Був одним з координаторів Демократичної платформи в КПРС, виступав за оновлення та децентралізацію Компартії, за що  позбувся партквитка.

У 1990 році почав займатися бізнесом. Разом з компаньйонами створив і очолив Українське відділення інформагентства ІМА-Прес, яке видавало книги та газети.

У 1991 році  очолив створений ним Інститут міжнародних відносин, економіки, політики і права.

У 1992-1993 рр. керував економічним комітетом Дніпропетровської облдержадміністрації.

 У 1993-1994 рр. був радником з економічних питань прем'єр-міністра Леоніда Кучми, з яким познайомився ще в пору, коли той керував дніпропетровським заводом-гігантом «Південмаш».

 У 1994 році Турчинов створив Всеукраїнське об'єднання «Громада», яке у багатьох асоціювалося з прем'єром часів Президента Л. Кучми - Павлом Лазаренком, який очолив організацію у 1997 році. Напередодні цих подій до «Громади» приєдналася Юлія Тимошенко – на той момент, один з керівників корпорації «Єдині енергетичні системи України», що поставляла російський природний газ. З того часу Турчинов і Леді Ю були разом в політиці.

 У 1998 році Турчинов вперше став народним депутатом (пізніше отримував мандат ще чотири рази: у 2002, 2006, 2007 і 2012 рр.). Пройшов до парламенту за списком «Громада», хоча вже незабаром був виключений з власно створеної організації внаслідок внутрішньопартійного розколу. У Верховній Раді очолював комітет з питань бюджету. Тоді ж ініціював проведення кардинальної бюджетної реформи, перерозподіл державних коштів на користь місцевого самоврядування, системи охорони здоров'я, освітньої та вугледобувної галузей. Написав програму детінізації національної економіки.

 Новим політичним проектом Турчинова і Тимошенко стало Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», засноване в липні 1999 року. Головний пост в ньому зайняла «газова принцеса» Юлія Тимошенко, яка незабаром отримала портфель віце-прем'єра з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка.

 Влітку 2000 року у Тимошенко почалися проблеми з Президентом Л.Кучмою і його оточенням. В січні 2001 року її відправляють у відставку, а потім - у камеру СІЗО. З тих пір Турчинов і Леді Ю з їх  «Батьківщиною» перебувають в опозиції, за винятком восьми «постмайданівскіх» місяців. Зокрема, це був період акцій «Україна без Кучми», створення Форуму національного порятунку і «Помаранчева революція», що забезпечила перемогу Віктора Ющенка у президентських перегонах, і в яку внесок О. Турчинова виявився досить вагомим.

 На хвилі революції  О.Турчинов отримує пост Голови Служби безпеки України, а Тимошенко стає прем'єром. Проте період перебування при владі тривав недовго. У вересні 2005 року на піку конфлікту всередині «помаранчевих» Ющенко відправляє уряд Тимошенко у відставку. Турчинов сам подає рапорт про відставку, в якому зазначає.

 Весь цей час Турчинов виступав з методичною критикою як нашоукраїнців, звинувачуючи їх у зраді ідеалів Майдану, так і регіоналів.

 Після виборів 2006 р. настав час, який характеризувався боротьбою  з антикризовою коаліцією та з'ясуванням відносин з Нашою Україною і Ющенком. Перманентна політична криза в червні 2007 року перетворилася в дострокове припинення повноважень Верховної Ради V скликання. Турчинов, як і більшість членів фракцій БЮТ та Наша Україна (до цього часу політсили уклали черговий союз), написав заяву про складання депутатського мандата.  

 23 травня 2007 року, в розпал протистояння з правлячою коаліцією, указом Президента Віктора Ющенко призначений першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

 На позачергових парламентських виборах 2007 року Турчинову знову віддали в управління виборчий штаб БЮТ. За підсумками голосування блок отримав 156 мандатів з 450 можливих (на 27 більше, ніж у попередню кампанію). Після створення коаліції між БЮТ і пропрезидентським блоком Наша Україна - Народна самооборона і затвердження на посаді прем'єра Юлії Тимошенко  з 19 грудня 2007 року по 11 березня 2010 року Турчинов зайняв посаду Віце-прем'єр-міністра. Він зокрема вирішував питання фінансів та паливно-енергетичного комплексу (зокрема,  займався вирішенням газових проблем та усуненням з ринку посередницької компанії Газпром і Дмитра Фірташа «Росукренерго»). Йому часто доводилося підміняти Ю.Тимошенко на засіданнях Кабміну та під час візитів до президента, а також відбивати інформаційні атаки Банкової. Їх причиною, на думку експертів, були стурбованість Голови держави зростанням рейтингу прем'єра та особисті  конфлікти керівника президентської канцелярії Віктора Балоги з Тимошенко та її командою.

 Після прийняття Верховною Радою рішення про перевибори мера столиці і депутатів Київради соратники про Турчинова заговорили як про можливого кандидата на пост столичного градоначальника від БЮТ. При цьому сам потенційний кандидат заявив, що не хоче бути мером Києва, але якщо партія скаже «Треба!», то балотуватися буде. Партія таки сказала «Треба!». У підсумку,  на виборах О. Турчинов посів друге місце, а перше - Леонід Черновецький.

 У 2010 році, після того як після чергових виборів президентом став Віктор Янукович, уряд Тимошенко було відправлено у відставку, Турчинов втратив свою посаду.

 З грудня 2012  року - народний депутат України VII скликання від партії Батьківщина . Член комітету ВР з питань інформатизації та інформаційних технологій. Перший заступник голови партії ВО «Батьківщина».

 22 лютого 2014 року Олександр Турчинов призначений Головою Верховної Ради України VII скликання.

 З 23 лютого по 7 червня 2014 року - виконувач обов'язків Президента України. 

 З листопада 2014 по січень 2015 року - народний депутат ВР України VIII скликання.

 З 16 грудня 2014 року - секретар Ради національної безпеки і оборони України.

 Наукова діяльність

 Турчинов - доктор економічних наук, професор. Автор низки монографій та наукових статей, а також декількох книг. За мотивами книги «Ілюзія страху» в 2008 році був знятий однойменний трилер. Фільм був номінований виступав від України на здобуття премії «Оскар» у номінації «Кращий іноземний фільм». Крім того, він відмічений нагородами декількох міжнародних кінофестивалів. Є проповідником євангельсько-баптистської церкви.

 Одного разу сказав, що як тільки в Україні при владі опиниться нормальний керівник, відразу ж кине політику заради науки. А поки залишається одним з найбільш цитованих українських політиків і  «сірим кардиналом» БЮТ.

 Сім'я

Політик одружений. Дружина Турчинова Ганна Володимирівна — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри іноземних мов Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова,  син Кирило (1992 р.н.).

 Посилання на особисті сторінки у соцмережі: https://www.facebook.com/oleksandr.turchynov .

,https://www.facebook.com/turchynov