Досьє
3 грудня 2015
Вінник Іван Юлійович
Вінник Іван Юлійович

Народний депутат України VIII скликання.

Місце народження, освіта

Народився 3 січня 1979 року у м. Нова Каховка.

У 2001 році закінчив Херсонський технічний університет за спеціальністю «Менеджмент виробництва». Також закінчив Міжнародний інститут бізнесу (м. Київ) за спеціальністю «Фінанси».

Кар’єра

У 1996-1998 роках працював слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 3-го розряду відділу головного метролога ВАТ «Новокаховський електромашинобудівний завод».

У 1998-2003 роках був заступником начальника постачання ЗАТ «Чумак».

З 2003 по 2007 рік - власник бізнесу з імпорту і торгівлі продуктами харчування, сировини для сокової промисловості.

З 2007 року - засновник і генеральний директор ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1».

З 2014 року - Народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Сім’я

Був одружений. Має доньку.

Компромат

Іван Вінник - одна з ключових фігур з розподілу 100-мільярдного оборонного бюджету України. Як відомо, спочатку громадські активісти, а потім і СБУ викрила начальника Винника - голову комітету ВР з нацбезпеки і оборони Сергія Пашинського - в афері з арештованими нафтопродуктами олігарха Курченко. Як зазначалось в ЗМІ, на думку експертів, люди Пашинського розподілили заарештований бензин Курченко.

Відомо, що в рамках кампанії із захисту від цих звинувачень, Пашинський з Вінником запропонували терміново віддати всі залишилися «нафтопродукти Курченко» (46 тисяч тонн нафтопродуктів, приблизна вартість яких складає 1 млрд грн) на благо армії. Саме на свого секретаря Вінника Пашинський поклав обов'язки просування в парламенті законопроекту щодо передачі в ЗСУ залишків нафти збіглого олігарха. Проте ВР не проголосувала за зміни до положень закону, які мали б врегулювати такі дії.

Тому Іван Вінник продовжує активно брати участь в порятунку свого начальника і нафти, яка перейшла за безцінь з державних сховищ у приватні руки. Медійну підтримку всім кампаніям Пашинського і Винника надає їх соратниця - Тетяна Чорновіл.

Українські ЗМІ підозрюють Вінника в тому, що інформація, яку він вказав у декларацїї не є правдивою. Зокрема, видання зазначають, що в селі Віта-Поштова, в котеджному селищі «Денді» є маєток, який нібито належить Віннику. З 2012 року нерухомість оформлена на тещу Івана Вінника, Віру Жмайло з Нової Каховки, за актом дарування. З 2013 року котедж виставлено на продаж. Маєток оцінено у понад 1 млн доларів. 

Також у ЗМІ є інформація про те, що Вінник ще до свого обрання депутатом ухилявся від сплати податків та кредитних зобов'язань. 

Як зазначають ЗМІ, під час своєї підприємницької діяльності Вінник здійснював закупівлю товару і сировини в основному за рахунок кредитів, які частково не повертав.

У 2007 році Вінник заснував ТОВ «Завод будматеріалів №1» («ЗСМ № 1»), при цьому основним його кредитором був його російський партнер Зиков, якому на момент будівництва заводу Вінник вже був повинен $ 7 млн. На етапі будівництва Вінник ввів Зикова в оману, стверджуючи, що вклав позикові кошти в завод і обіцяв ввести того до складу засновників, але цього не зробив. Згодом, у лютому 2012 року Зиков подав до органів міліції заяву з проханням порушити за фактом шахрайства Вінника кримінальну справу.

Іншим великим кредитором Вінника (на суму близько $ 1 млн) був громадянин Швейцарії такий пан Курт. Який, в результаті, за невиплату боргу через своїх українських адвокатів також подав на Івана Вінника позов до суду.

Співпраця з Вінником виявилося глибоко збитковим не тільки для приватних осіб, але і для великих компаній. Так у 2008 році «Альфа-Банк» відкрив заводу «ЗСМ № 1» кредитну лінію на суму майже 300 млн грн на період до листопада 2010 року з подальшою пролонгацією до березня 2013 року. Але позичальник так і не погасив кредит.

За даними ЗМІ, щоб закрити свої особисті фінансові зобов'язання, до кінця 2012 року Іван Вінник вивів з оборотних коштів заводу будматеріалів не менше $ 4 млн доларів. Майно підприємства перепродавалося підставній фірмі, потім новому покупцеві. В результаті такої діяльності у заводу виникли багатомільйонні борги перед інвесторами, кредиторами, партнерами, замовниками, персоналом (тільки працівникам Вінник винен близько 1,5 млн грн), а також перед податковою, перед «Херсонобленерго».

Передбачаючи можливість звернення кредиторів до суду для стягнення боргів, Іван Вінник вирішив заздалегідь убезпечити свою власність і приватне майно. Для цього у 2009 році він фіктивно розлучився зі своєю дружиною Оленою і згодом переписав на неї і малолітню дочку все своє нерухоме майно.

Як зазначають ЗМІ, сімейні зв'язки Вінника відіграли не останню роль у мінні виходити із складних ситуацій. Дядя його дружини - Віктор Петрович Лакізюк не остання людина в судово-прокурорському середовищі:  у 2004-2005 рр. працював у Національній академії прокуратури України, у 2005-2007 рр. - у Верховному суді України, з 2012 року - в Національній школі суддів України.

Ймовірно, що саме завдяки цьому Вінник, проти якого було відкрито низку кримінальних справ (за фактами незаконного виведення активів заводу, ухилення від сплати податків, за незаконне відшкодування ПДВ), у лютому 2013 року за рішенням Каховського суду був звільнений від кримінального покарання за амністією. Офіційно - завдяки наявності малолітньої дитини і поруці колективу заводу, якому він не платив зарплату.