Український дипломат, Постійний представник України при ООН (з 2015 р., 1997-2001 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації (2010-2015 рр.).
Місце народження, освіта
Народився 27 червня 1959 року в Києві.
У 1981 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права.
Кар’єра
У 1981-1984 роках - третій секретар відділу державного протоколу МЗС України.
У 1984-1986 роках – третій, другий секретар відділу міжнародних організацій МЗС України.
У 1986-1992 роках - другий секретар постійного представництва України при ООН.
У 1992-1993 роках - перший секретар сектору міжнародної безпеки відділу проблем обмеження озброєнь та роззброєння, заступник начальника відділу міжнародних організацій МЗС України - завсектором політичних питань ООН і Ради Безпеки.
У 1993 році – спостерігач з цивільних питань миротворчих сил ООН в колишній Югославії (UNPROFOR), Хорватія. У 1994 році - у Місії ООН із спостереження за виборами в Південній Африці.
З серпня 1993 року - заступник начальника управління міжнародних організацій МЗС України - заввідділом політичних питань ООН та її спецустанов.
У 1995-1997 роках - начальник Управління міжнародних організацій, член колегії МЗС України.
У 1997-2000 роках - Постійний Представник України при ООН.
У 2000-2001 роках - Представник України в Раді безпеки ООН. З 03.2001 року - Голова Ради Безпеки ООН.
У 2000-2001 роках - заступник міністра закордонних справ України Анатолія Зленка.
У 2001-2003 роках - заступник державного секретаря МЗС України.
У березні-липні 2003 року - державний секретар МЗС України.
У 2003-2005 роках - перший заступник міністра закордонних справ України (Костянтина Грищенка) - керівник апарату МЗС України.
Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО (2004-2005 рр.).
У 2005-2006 роках - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія.
У 2005-2010 роках - Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.
З липня 2010 по грудень 2015 року - Надзвичайний і Повноважний Посол України у Російській Федерації (призначений указом президента України Віктора Януковича). З березня 2014 був відкликаний до Києва для консультацій у зв'язку з приєднанням Криму до Росії.
З грудня 2015 року - Постійний представник України при ООН.
Хобі
На дозвіллі Єльченко із задоволенням слухає важкий рок, зокрема, є шанувальником progressive metal групи «Fates Warning».
Родина
Одружений. Подружжя має доньку.
Ранг, нагороди
Надзвичайний і Повноважний Посол України (1997 р.). Державний службовець 1-го рангу (2003 р.).
Орден «За заслуги» III ст. (2002 р.), II ст. (2009 р.). Почесна грамота КМ України (2004 р.).
Є членом правління «Союзу дипломатів України».
Довідка
Заступник глави Секретаріату Президента Олександр Чалий в січні 2007 року відзначав, що Володимир Єльченко є одним з найкращих дипломатів України. Тарас Чорновіл цитуючи слова західних партнерів зазначав, що Єльченко «має авторитет в міжнародних колах, в ОБСЄ».
У грудні 2006 року відбувся єдиний неприємний епізод в багаторічній дипломатичній кар'єрі Єльченка, коли його звільнили з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Австрії через видачу на прохання Миколи Рудьковського віз представникам опозиції Туркменістану.