Київ
8 липня 2020
Олександр Ольшанський: «Ми виконавчий комітет Ради реформ, ми готуємо документи, Рада реформ приймає рішення»
Кореспондент інфопростору «Є!» поспілкувався з українським підприємцем, Заступником голови Виконавчого комітету реформ Олександром Ольшанським.
news-image

Кореспондент інфопростору «Є!» поспілкувався з українським підприємцем, Заступником голови Виконавчого комітету реформ Олександром Ольшанським.

Олександр Якович Ольшанський - український підприємець і громадський діяч у галузі інформаційних технологій, президент холдингу InternetInvestGroup. У 2012 і 2013 роках очолив списки ТОП-5 і ТОП-8 людей українського інтернету за версією AIN Awards (ain.ua). Один із засновників конференції iForum.

Кор.: Найбільше, що цікавить простих людей – як працює структура офісу простих рішень . Це орган консультативний, але він приймає певні рішення?

Олександр Ольшанський:  Ні, по-перше, рішення  приймає Рада, Національна Рада реформ, ми ж тільки пропонуємо, Рада рішення приймає, або ні. Юридична структура дуже проста: ми виконавчий комітет Ради реформ, ми готуємо документи, Рада реформ приймає рішення. Рішення не є обов’язковими, але оскільки сама Рада реформ складається фактично з людей, які є владою у цій країні, дивним буде, коли вони самі вирішать, і самі не виконають.

Кор.: Ці рішення згодом подаються президенту України чи напряму у Верховну Раду?

 

Олександр Ольшанський:  Ні, не так. Давайте ще раз. Є президент, він створив консультативний орган, який має назву Рада реформ, це його особистий консультативний орган, він його особисто створив для себе. Він може робити з цими рішеннями все, що вважає необхідним.

Кор.: Тобто, він приймає від вас певні рішення, і або реалізовує їх, або ні?

Олександр Ольшанський:  У Раду реформ входить 60 людей, є виконавчий комітет , який представляє двоє людей: я і Михайло Саакашвілі. І ми відповідно у своєму підпорядкуванні створили цей офіс. Наша задача – готувати туди документи. Ми можемо прийняти рішення, лише коли буде наступне засідання, що буде на повістці дня.

Кор.: Зараз усі говорять щодо повістки дня, по Смолію, який подав у відставку. Наскільки це реально і які це матиме наслідки?

Олександр Ольшанський:  Що значить наскільки реально?  Людина написала заяву на звільнення. Заява реальна.

Кор.: Якщо він піде, які це матиме наслідки для країни? Обвал гривні буде чи ні?

Олександр Ольшанський:  Чесно кажучи, я вважаю, що ніякої катастрофи у цьому нема, це усе надто перебільшена історія.  Буде зміна керівництва НБУ, останнього разу здається змінювали років 5 тому. Скільки Смолій був головою? До нього була Гонтарева, її років з 5 уже немає. Я не маю намір оцінювати відставку будь-якого державного чиновника як катастрофу.

Кор.: Ви є прихильником права вільного володіння зброї. Чому так?

Олександр Ольшанський:  Це моя особиста позиція, а не Ради реформ. Якщо ви раптом не знаєте, то у Києві зареєстровано близько мільйона легальних стволів. Це не дуже мало.  Те, шо у нас в країні зброя нелегальна – це не вірно. Там інша проблема, я скоріше не за легалізацію зброї, оскільки це все і так урегульовано, але закону про зброю до цих пір немає. Я скоріше за право громадян на  захист свого життя і своїх близьких. Під словом «легалізація зброї» різні люди розуміють різні речі. У нашій країні звичайним громадянам практично неможливо придбати короткоствольну зброю, хоча багато наградних пістолетів...

Кор.: Нещодавно був випадок у Броварах. Просто перестрілка. Це не погіршить ситуацію?

Олександр Ольшанський:  Хочу повторитися, на сьогодні лише у Києві близько мільйона зереєстрованих стволів. Це не погіршило ситуацію? Все нормально? Так, звичайно, буває, в 40 мільйонній країні рано чи пізно щось відбувається. Зі зброєю історія наступна: потрібно розуміти, що у злочинця зброя завжди є. Коли ви говорите, що десь зброю носити не можна, чи певен вид зброї не доступний громадянам, то слід зробити відмітку, що громадянам не доступний, а злочинцям – так.

Якщо звернути увагу на масові американські розстріли, зауважте, що вони всі відбуваються у gunfree зонах, тобто, там, де заборонено носити зброю, школи, церкви. Для прикладу, це не відбувається у супермаркетах , вони не є gunfree зоною, і скоріш за все такого чоловіка швидко застрелять.  У таких зонах злочинець впевнений, що ні в кого не буде зброї, і йому не вистрілять у відповідь. 

Ця проблема  у світі вже давно вивчена, подивіться на Молдову, чим ми гірші за молдован, що у них є такого, чого немає у нас? У Молдові після легалізації короткоствольної зброї кількість насильницьких злочинів зменшилося в 2 і більше рази. У цьому випадку важливо, щоб люди отримали легальне право захищати своє житло від бандитів та злочинців. Адже скільки є випадків озброєні люди вламуються в будинки, квартири, особливо у сільській місцевості.  Я у цьому випадку за американський підхід, де людина має право захищати себе, своє життя, своїх близьких, я не бачу у цьому нічого поганого.

Кор.: Які проєкти рада реформ вже реалізувала і що в перспективі. Над чим працюєте?

Олександр Ольшанський: Рада реформ відбулася тільки одна минулого тиждня. Винесли п’ять пропозицій і зараз це все буде доопрацьовуватись. Там податок на виведений капітал, реформа митниці, приватизація, угода зі слідством і п'яте було коротке про інвестиційні няні, захист інвесторів та міри, направлені на залучення інвесторів в Україну. Доречі цей закон вже внесеній до ради на розгляд. Ще чотири будуть допрацьовуватись. По податках на виведений капітал це фундаментально і сильно змінить клімат в країні. Насправді всі чотири законопроєкти дуже важливі. Що в перспективі? У нас така історія, ми поки не погодили план і я не хочу, так би мовити, пришвидшувати події. В найближчій перспективі ми візьмемось за судову реформу, скоріш за все займемось і медициною, пенсійною реформою.

Кор.: У двох словах, коротко, що в планах змінювати в медицині, в пенсійній реформі.

Олександр Ольшанський: Кожне питання складне. Те що відбулось, я можу коментувати. Про плани поки ні. Поки немає чітко узгодженого виробленого підходу, я вам не скажу. Про податок на виведений капітал можу довго розповідати. Я займався цією темою років шість. Реформою медицини я наприклад не займався і не факт що саме я нею займусь. Я зараз не готовий.

 

Кор.: В Україні все більше впроваджуються цифрові технології і наприклад програма Дія. Чи брали Ви участь у розробці, налаштуванні та введенню її в дію. Можливо є якісь недопрацювання чи в принципі нормально зроблено?

Олександр Ольшанський: Я вважаю що це хороша річ. Я поки не бачу якихось особливих проблем. Навпаки, на мою думку, потрібно це швидше розвивати і далі рухатись в цьому напрямку. Я вважаю, що це великий плюс. Люди поступово почнуть звикати і через п'ять років не зможуть без цього жити.

Кор.: Чи хотіли щоб країна стала повністю цифровою? Наприклад, як цифрове управління в Сингапурі.

Олександр Ольшанський: В Сингапурі не був. Був в Естонії. В Естонії мені подобається як зроблено. Ми обрали другий шлях. Мені здається він також приведе нас до успіху. Тому, я думаю, що тут в нас все буде добре. Насправді, з нашим потенціалом, з нашими айтішниками дивно, що це все не відбулось років десять назад. Тому я вважаю, що це для нас коректний природний шлях розвитку. От нещодавно приїхала знайома з Польщі на один день і розповідає, що в них немає такого сервісу рівня ПриватБанку, а в нас вже багато банків є такого рівня. Монобанк, Приват, ОТП хороший, Авалем я користуюсь. А там ціла країна Польща і в них немає подібного. Тобто технологічно ми можемо дати фору багатьом. Я часто розповідаю, я ж інтернетом займаюсь, в Україні найкращий у світі інтернет.

Кор.: От з цього приводу. Вас називають батьком українського інтернету.

Олександр Ольшанський: Ну, це перебільшення.

Кор.: Тим не менше це факт.

Кор.: В порівнянні інтернету в України з іншими країнами де краще, а де гірше наприклад

Олександр Ольшанський: В любого можете запитати хто багато їздить, в Україні все вдесятеро дешевше і в три рази краще. Реально. В кого-небудь запитайте, хто жив в Європі чи Америці, я не кажу про країни третього світу. Нам є чим пишатись, поважати себе і те що ми зробили.

Кор.: У відношенні технічного забезпечення. Ви сказали за банки. У нас в країні заборонені електронні валюти. Веб мані, пей пал не працює.

Олександр Ольшанський: Це проблема Національного банку. Національний банк, на жаль, протягом більш як 10 років, послідовно знищував український фінтех. Причина цього явища для мене загадка. Банківське середовище для мене взагалі консервативне, тим більше Нацбанк. Можливо, справа в простому природному консерватизмі. Занадто консервативне середовище. Це факт. Насправді, більшість українських компаній, що спеціалізувались на якихось онлайнових речах, вони Україну покинули ще років п'ять назад. Зараз практично я нікого не знаю крім Монобанк. Це все ж таки банк.

Кор.: Тут не йде мова про криптовалюти, просто електронні гроші.

Олександр Ольшанський: Вся ця система виявилась у нас нерозвинутою через позицію Нацбанку, який протягом десяти чи навіть п'ятнадцяти років практично протидіяв впровадженню цього всього в країні. Причина мені не відома. Ніякої ефективної причини немає. Є тільки результат. Я вважаю, що такі речі небезпечні, тому що коли таке відбувається, люди починають користуватись іноземними системами - всередині країни ходять Яндекс гроші, попри санкції. Причина в тому, що в нас немає свого. Це стосується всього. Та ж історія з соціальними мережами. Чому в Україні немає власної соціальної мережі?

Кор.: Вона була в розробці, але так і не вийшла.

Олександр Ольшанський: Знову ж таки це пов'язано з політикою. Будь-яка соціальна мережа у нас, рано чи пізно, ставала предметом звинувачень в розповсюдженні порнографії. Питання як до цього ставитись.

Кор.: Є така соціальна мережа, схожа на месенджер, телеграм. Це також російська мережа, але її не закривають, на відміну від "Вконтакте".

Олександр Ольшанський: Росія намагалась її закрити. Як успіхи, не знаєте?

Кор.: Вони не змогли цього зробити.

Олександр Ольшанський: Ну так Ви вважаєте, що потрібно наступити на усі граблі на які наступили всі решта? Це ж неможливо технічно. Навіщо тоді це робити? Фактично Росія розписалась у своїй неможливості це зробити.

Кор.: Було дуже цікаво поспілкуватись. Дякуємо велике за приділений час.

Нагадаємо, Голова Нацбанку написав заяву про звільнення через «систематичний політичний тиск».

Зазначимо, Комітет Ради підтримав оновлений законопроєкт про медіа: що він передбачає.

 

Читайте також:МВФ наполягає на реформі митниці та податкової - Мінфін