Українські традиції святкування Дня святого Миколая, про які мало хто знає

Суспільство

15 грудня 2015

Дізнайтеся про те, як святкували День святого Миколая в старовину, та поради, як його святкувати в наш час.

Українські традиції Дня святого Миколая не обмежуються лише подарунками для дітей. «Є!» розкаже про старовинні та дуже цікаві традиції нашого народу, про які зараз мало хто вже пам'ятає.

Та спочатку хочеться розповісти про самого Миколая. Ось яка інформація дійшла до наших часів у легендах.

За старовинним переказами в IV ст. в Італії за часів імператора Костянтина в місті Міри жив молодий чоловік, якого звали Миколай. Він був із багатої родини, але юнак рано втратив батьків та став самостійно розпоряджатися сімейними статками. Дізнавшись, що хтось потрапив у скрутне становище, юнак підкладав на поріг або в будинок бідняка гроші або речі, яких тому бракувало. Залишилася легенда про одну бідну дівчину, яку не міг узяти в дружини її коханий, бо в неї зовсім не було приданого. Миколай підклав їй під подушку потрібну суму грошей, щоб весілля відбулося. Щаслива наречена почала розповідати всім про чудо і запевняла, що в її долю втрутилися ангели. Ішов час, таких історій в місті ставало все більше.

Миколай завжди робив добрі вчинки анонімно, щоб ніхто не здогадався, хто їм допомагає. Йому не потрібна була слава, подяка, він просто був щасливий від своїх добрих вчинків та допомоги людям. Але городяни дуже хотіли дізнатися, хто їх таємний благодійник. Вони простежили за Миколаєм і все з’ясували. З тих пір його обрали єпископом цього міста.

Багато добрих справ зробив Миколай під час свого земного життя, але ще більше він зміг допомагати людям після відходу в інший світ. Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая, а люди стали почитати його, як головного свого заступника і покровителя.

Здавна саме 19 грудня, День святого Миколая, став найбажанішим святом для дітей. Ввечері 18 грудня діти пишуть святому Миколаю листи, в яких розказують про свої добрі вчинки протягом минулого року. Також вони просять про здійснення своїх бажань та мрій. Потім лист залишають на підвіконні, або кладуть його за вікно. Вранці слухняні дітки знаходили під подушкою солодощі від святого Миколая, а неслухняні - різки, які свідчили про те, що треба задуматися над своєю поведінкою та виправлятися.

Звичайно ж, солодощі під подушку ховають батьки. І в наш час варто зберігати цю чудову традицію та подарувати своїй дитині свято. Розкажіть своїм дітям про Миколая та запропонуйте написати йому листа. Потім, коли дітки підуть спати, прочитайте, що вони там написали, але обережно, щоб вони не здогадалися по це. Ви дізнаєтеся багато про мрії вашого малюка. Постарайтеся по змозі виконати дитячі бажання, бо роль "миколайчика" для дітей виконують, звичайно ж, їх люблячі батьки. Якщо ви прочитаєте там щось, що вам не дуже сподобається, наприклад, сучасні діти вже мріють не про цукерки, а про планшети, смартфони та тому подібне, задумайтеся, як пояснити малюкові, що це не головне в житті. Листи ваших дітей до Миколая насправді є листами до вас, до батьків, щоб саме ви зробили висновки про те, якими людьми ви їх виховуєте.

Раніше на Україні День святого Миколая святкували гучно та веселилися. Чоловіки варили до цього свята пиво, додому кликали гостей, накривали щедрий стіл. Потім обов'язково запрягали коней в сани та каталися навколо села, співаючи пісні.

Коли 19 грудня приходили з церкви, то окропляли святою водою всю хату, а також домашню худобу та господарські приміщення, де вона жила.

Цей день також був сприятливим для укладання домовленостей. Українці вірили, що коли сам святий Миколай ходить селом, ніхто не стане обманювати один одного.

День святого Миколая був особливо важливим для дівчат на виданні. Оскільки сватання традиційно проходили перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті, одним словом, чекали сватів.