Щоб зрозуміти, яким чином змінеться наше життя після прийняття тих або інших законів, «Є!» підготувала рейтинг найбільш доленосних законопроектів.
1. Зона вільної торгівлі
Першим в рейтингу став один із найамбітніших проектів нинішньої влади, угода із ЄС про створення «Зони вільної торгівлі». Дана угода, мало не як новорічний подарунок набуває чинності з 1 січня 2016 року. Для пересічного громадянина вона не дасть видимих результатів, однак для вітчизняної економіки така угода має стани рятівним колом.
Запровадження зони вільної торгівлі із ЄС з самого початку задумувалося як допомога Україні з європейського боку. Адже Росія, як відомо, окрім військової агресії веде проти України й економічні війни, через що вітчизняна промисловість була змушена переорієнтовуватися із російських ринків на європейські. Розуміючи складнощі із якими стикається Україна, країни ЄС пішли нашим виробникам на зустріч, і першими відкрили свої ринки для нашої сільгосппродукції і промислових товарів що відповідають європейським нормам.
В свою чергу Україна буде відкривати свої ринки поступово, по мірі того як буде кріпнути вітчизняна економіка. Зокрема, з моменту ратифікації угоди європейці скасують 83,1% мита для української сільгосппродукції в той час як з українського боку лише 35,2%. Що стосується решти європейських товарів, то для 52% продукції із ЄС Україна опускатиме квоти поступово, на період від 1 до 7 років. На жаль, із українського боку в найближчі роки не будуть скасовані мита на автомобілі та одяг з Європи, начебто через захист вітчизняних виробників. Втім, навіть при таких умовах, через скасування мит українські експортери заощаджуватимуть близько 487 млн. євро щороку.
2. Безвізовий режим
Можливість їздити без перешкод до Європи давня мрія чи не кожного українця. Така вимога була неодмінним гаслом як «Помаранчевої революції» так і «Революції гідності», тому не дивно, що після майдану влада декларувала безвізовий режим, як пріоритетну задачу. Втім, незважаючи на історичне прагнення нашого народу, поступ у питанні візового режиму, як зрештою і в самому процесі євроінтеграції, відбувається повільніше аніж нам хотілося б.
Не без сварок та скандалів, але 12 листопада депутати таки ухвалили закони із так-званого «безвізового» пакету. В свою чергу в Єврокомісії заявляють, що цього недостатньо адже Україна і досі не виконала п’ять взятих на себе зобов’язань щодо боротьби із корупцією.
| “ | Отже тепер на початку 2016 року ми повинні повністю запустити роботу Національного антикорупційного бюро і Спеціальної антикорупційної прокуратури, законодавчо забезпечити їх роботу, запустити роботу Нацагентства із запобігання корупції, погодити законодавство у сфері арешту і спецконфіскації а також виділити кошти на функціонування нових антикорупційних органів. |
У відповідь на початку 2016 року Європарламент розгляне законодавчі ініціативи щодо безвізового режиму. За словами представників Єврокомісії технічне погодження документу, що дасть змогу українцям вільно пересуватися Європою може зайняти від 3-х до 7 місяців.
Фото: REUTERS/ Петро Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Європейської Комісії Жаном-Клодом Юнкером у Брюсселі
3. Скасування позаблокового статусу
Агресія нашого колишнього стратегічного партнера Росії а також млява та нерішуча допомога держав-гарантів територіальної цілісності України змусила нашу країну переглянути свою військову доктрину. Очевидно, що у сьогоднішніх умовах позаблоковий статус для України виявився послаблюючим фактором, який не дає змоги захиститися від гібридної війни чи анексії. Тому, ще у грудні 2014 року Україна відмовилася від позаблокового статусу.
Таке рішення, стало початком реформування українських збройних сил і як і очікувалося неабияк збурило Росію. В рамках ухваленої Парламентом «Реформи системи національної безпеки та оборони».
| “ | Перед Україною ставиться мета набуття членства в Північноатлантичному альянсі. Задля цього, нашій армії необхідно до 2020 року повністю перейти до стандартів НАТО. |
Необхідні зміни стосуються не лише озброєння та оснащення військових, але й безлічі технічних, організаційних та структурних змін в армії. Крім того, для підвищення боєздатності українських військ, починаючи із 2016 року на оборону виділятимуть 5% від ВВП держбюджету.
4. Декомунізація
Мабуть, заборона комуністичної символіки стала чи не найбільш значимим для українців законом в ідеологічному плані. За останні два роки наша держава пройшла дуже важкий та болісний шлях самоусвідомлення, у якому згуртовувалась нова нація. Саме це змусило Верховну раду
| “ | 9 квітня 2015 прийняти довгоочікуваний Закон «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». |
На відміну від поширеної думки прийнятий закон не обмежується демонтажем радянських пам’ятників, передусім дуже чітко відокремлюючи світогляд українців. Даний документ також проголошує визнання і вшанування борців за незалежність України, та відкриває засекречені архіви комуністичних спецслужб. Як переконують у Українському інституті національної пам’яті, фахівці якого вносили поправки до цього закону, його основною метою є не стільки відновлення історичної справедливості скільки безпечне майбутнє та недопущення популяризації тоталітарних ідей.
Фото: 8 грудня 2013 року в самому центрі Києва мітингувальники скинули з п'єдесталу пам'ятник Володимиру Леніну. Після цього по всій Україні почався «ленінопад»
5. Реформа правоохоронної системи
| “ | 7 листопада 2015 р. в Україні набрав чинності довгоочікуваний Закон «Про Національну поліцію». Нові поліцейські спочатку вийшли на вулиці Києва, а згодом з’явилися і у інших містах України. Пересічні люди зустріли нових поліцейських великим кредитом довіри, адже більша частина нових «копів» ніяк не пов’язана із старою міліцейською системою. |
За словами керівника Національної поліції Хатії Деконаідзе, нових поліцейських мають перш за все характеризувати професійність, доброзичливість та непідкупність. І хоча поки що рано давати оцінки роботи новоствореного органу, варто зазначити, що досі поліцейські у більшості випадків слідували цим постулатам.
В той же час ухвалений законопроект нівелював дію старого Закону «Про міліцію», а разом з ним викинув за борт тисячі міліціонерів. Багато хто з них не пройшов люстрацію, оскільки був причетний до корупційних скандалів, розгону майдану чи просто провалив переатестацію. В результаті 13 грудня, півтори тисячі колишніх співробітників міліції вийшли на пікет МВС у Києві. Втім, з огляду на роздуті штати правоохоронців та високі стандарти нової поліції, вимоги міліціонерів повернути їх на роботу навряд чи будуть втілені. Згідно офіційної статистики на сьогоднішній день кількість правоохоронців в Україні складає 172 тис. осіб, що є найвищим показником у Європі. В рамках реформи МВС за кілька років їх кількість має скоротитись до 125 тисяч, і згідно європейських стандартів становити 300 осіб на кожні 100 тисяч населення.
Фото: Присяга київської поліції/ Михайло Марків
6. Антикорупційні закони
14 Жовтня 2014 Верховна рада України прийняла пакет із п’яти так-званих «Антикорупційних законів». Дані закони передбачають створення цілої низки органів, покликаних протидіяти корупції. В числі таких установ Національне антикорупційне бюро, Національна комісія з питань протидії корупції та Національне агентство протидії корупції. До цього списку також можна додати прийнятий 21 травня цього року Законопроект про створення Державного бюро розслідувань.
| “ | В рамках прийнятих «Антикорупційних законів» передбачається введення нових механізмів боротьби із корупцією. Зокрема, електронне декларування доходів і видатків усіх держчиновників, а також регулярні перевірки правдивості їх декларацій. Прийняття пакету «Антикорупційних законів» ставилось з боку ЄС, як обов’язкова умова для скасування візового режиму із Україною. |
7. Зміни до Конституції щодо децентралізації
Як не дивно, але цей, далеко не найбільш доленосний для України законопроект, виявився чи не найскандальнішим. Ухвалення змін до Конституції України щодо децентралізації супроводжували криваві сутички під Верховною радою. 31 серпня, агресивні демонстранти намагалися взяти штурмом будівлю Парламенту, у результаті чого загинуло чотири нацгвардійці і близько сотні людей отримали поранення. Незадоволення радикалів викликали поправки до головного закону країни стосовно тимчасово окупованих територій сходу України. Особливо затяті критики стверджували, що ухваленими змінами, законодавці фактично легалізували терористів, утім на практиці все виявилось не так.
Зміни до Конституції не узаконили терористичні республіки, а лише ввели специфічний порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Цю норму прописали в «мінських домовленостях» і Україна була зобов’язана її виконати. Підписаний документ дав можливість законсервувати військовий конфлікт на вигідних для України умовах, при цьому офіційна позиція нашої держави від цього не змінилася. Будь-які процеси реінтеграції окупованих територій і надання повноважень на місцях можливі лише, після повного контролю Києва над цими територіями та державним кордоном.
Фото: Сутички під Верховною Радою 31 серпня 2015 року/dw
8. Закон про держслужбу
На відміну від попереднього законопроекту, Закон №2490 «про держслужбу» приймали без бійок та провокацій, чи не в найкращих традиціях європейської демократії. Суть цього документу полягає у відокремленні українських чиновників від політики та недопущення зловживання владою. Задля його ухвалення, за кілька тижнів до голосування небайдужі українці провели Інтернетом імпровізовану акцію, із єдиною вимогою: «Тисни! № 2490». Зусилля активістів не були марними і 10 грудня Верховна рада таки прийняла цей закон.
| “ | Згідно закону кожен громадянин зможе брати участь у конкурсі на посади держслужбовців, а не призначатися від політичних партій. |
Як, це прийнято у країнах ЄС чиновники мають працювати виключно в профільних міністерствах і лише за наявності відповідного досвіду. Зокрема, чиновники категорії «А» повинні мати ступінь магістра та загальний стаж роботи від семи років. Крім того, держслужбовець не може бути членом політичної партії, чи брати участь у передвиборних кампаніях або страйках. Всіх претендентів відтепер обиратимуть у рамках відкритих конкурів, які проводитиме новостворена патронатна служба. В рамках реформи також планується вдвічі урізати чиновницький апарат. На сьогодні в Україні працюють близько 300 000 чиновників, проте вже у 2019 році, їх має стати близько 150 000.
9. Скасування депутатської недоторканності
Болючим місцем будь-якої влади в Україні є питання депутатської недоторканності. Скасувати привілейований статус народних обранців обіцяли і при Кучмі, і при Ющенко і навіть при Януковичі, тож цілком логічно, що президент Порошенко також говорив про необхідність позбавити депутатів цього привілею. Втім, незважаючи на гучні заяви на практиці все виявилось не так просто. Адже депутати, левова частина котрих пройшла до Верховної ради, заради лобіювання своїх бізнес-інтересів не бажають втрачати законодавчий захист.
Колишній лідер пропрезидентської фракції Юрій Луценко, обіцяв, що депутатську недоторканність скасують в 2015 році, втім рік добігає кінця, а повноваження народних обранців майже не змінилися. Верховна Рада України кілька разів голосувала за доопрацювання проекту Конституційного скасування депутатської і обмеження суддівської недоторканності, по-суті відкладаючи цей закон «у довгу шухляду». Втім, з огляду на суспільний резонанс, народні обранці не зможуть ухилятися від цього законопроекту вічно, а лише максимально відтягують час. Тож, судячи з усього у 2016 році депутати все-таки будуть змушені піти на скасування такої цінної для себе недоторканності, порівнявшись правами в судах, із будь-яким звичайним громадянином.
10. Очищення влади
Закон «Про очищення влади» або так-званий люстраційний закон був ухвалений 16 вересня 2014 року. Під його дію потрапляють чиновники усіх без винятку відомств, будь то політики, правоохоронці чи освітяни.
| “ | Даний Закон забороняє протягом 10 років займати керівні посади чиновникам часів екс-президента Януковича, членам Компартії СРСР, комсомольських організацій та КДБ. Крім того, під люстрацію також потрапляють корупціонери, чиновники які подали недостовірну інформацію про наявне майно та особи, що закликали до порушення територіальної цілісності України чи допустили порушення прав і свобод людей. |
Незважаючи на обґрунтованість даного закону, його провадження так і не дало бажаних результатів. Із 2014 року зі своїх посад звільнили 760 осіб, в той час як за оцінками Міністерства юстиції щонайменше 80 тис. діючих чиновників підпадають під люстрацію. Багато активістів стверджує, що подібна неефективність обумовлена корупційними зв’язками чиновників. Такий стан речей дозволяє скомпрометованим держслужбовцям залишатись при владі, гальмуючи процес очищення влади. Через це з вересня 2014 року в Україною прокотилася хвиля «Смітникової люстрації», коли активісти кидали у смітник чиновників, які підлягали люстрації але всіма правдами і неправдами таки зуміли залишитися при владі.
Матеріал підготував:
Євген Ігнатенко
