Україна
13 травня 2016
ІноЗМІ про Україну: черговий небажаний генпрокурор Порошенка
Огляд іноземної преси за 7 - 13 травня.
news-image

Призначення Юрія Луценка новим генеральним прокурором прогнозовано стало головною подією в Україні для західної преси. Закордонні видання також аналізували українську економіку після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Позитивні коментарі супроводжували врятування українськими правоохоронними органами італійських старовинних картин, які було викрадено минулого року.

 

Луценко розчарує Єврокомісію, США та МВФ, - Reuters

У четвер, 12 квітня, Reuters критично зустріло призначення чергового союзника президента Генеральним прокурором України. Міжнародне інформаційне агентство підкреслило, що у Луценка немає юридичної освіти та досвіду на відповідній посаді, у той час, як Захід давно вказує на важливість генпрокуратури для місії витягнення країни з корупційної прірви.

У Reuters також відмітили, що Луценка та Порошенка у Верховній Раді зустріли криками «Ганьба». Незважаючи на це, президент публічно запевнив, що колишній голова парламентської фракції відновить довіру до Генеральної прокуратури. У виданні також підкреслили, що призначення чергового наближеного до Порошенка генпрокурора, скоріш за все, розчарує і Євросоюз, і США, і МВФ. До того ж, офіційний Брюссель неодноразово закликав призначити на цю надважливу посаду людину не з оточення Президента України та з вагомим юридичним досвідом. Reuters також відмітили, що закон, який дозволив Луценку обійняти посаду, приймався парламентом України у день його призначення. Також інформаційне агентство висвітлило  скептичне ставлення українських депутатів до нового призначення.

«Усі його дії будуть імітацією роботи. Головним завданням буде запевнитись у тому, що не робиться нічого. Зрозуміло, що олігархи залишаться недоторканими, а корупція в СБУ, судах та органах прокуратури також буде прикриватися», – такий коментар депутата від фракції «Самопоміч» Єгора Соболєва навели у Reuters.

 Обрання Юрія Луценка Генеральним прокурором виявилося справді безпрецедентною подією в історії України. У жодній розвиненій державі Європи очільника генпрокуратури не обирали таким чином, за три години до цього прийнявши спеціальний закон, що дав йому право на обіймання посади без юридичної освіти. Саме тому для демократичних країн Заходу подібне рішення є нонсенсом. Закордонні видання намагалися пояснити такий маневр Петра Порошенка лише тим, що Україні негайно був потрібен генпрокурор, а іншої кандидатури, яку могла б підтримати фракція президента, просто не було. Незважаючи на це, низка зарубіжних видань все одно схильні розцінювати цей крок, як намагання Порошенка узурпувати владу в Україні.

Не на користь Луценка також висловилися низка депутатів, які користуються авторитетом та підтримкою на Заході. Їх точка зору може значно зашкодити міжнародному іміджу України у світлі співпраці із МВФ, спричинивши черговий шквал критики закордонних медіа на адресу найвищого керівництва. Попередник Луценка, Віктор Шокін, вже висвітлювався у переважній більшості англомовних видань, як протектор корупції. З огляду на коментарі за кордоном, новоспеченого генпрокурора може спіткати така сама доля, якщо він не доведе світовому співтовариству свою відданість справі реформ.

 

Порошенко усіма способами намагається продемонструвати західним партнерам свою відданість реформам, - Reuters

У середу, 11 травня, за день до головної події тижня в українському політикумі, інформаційне агентство Reuters висвітлило знайдені українськими правоохоронцями 17 старовинних картин, які було викрадено з музею Верони 19 листопада 2015 року. Серед них роботи  Рубенса, Тінторетто, Пізанелло, Карото і Мантеньї. Експерти оцінюють ці витвори мистецтва у 16 мільйонів євро.

Щойно було знайдено картини, як адміністрація Президента України висловила подяку Державній прикордонній службі та працівникам воєнної прокуратури, які організовували пошук викраденої колекції. Петро Порошенко особисто розпорядився передати картини назад до Італії.

При цьому кореспонденти Reuters нагадали, що на сьогоднішній день Порошенко усіма способами намагається продемонструвати західним партнерам свою відданість реформам. Інформаційне агентство навело слова Президента України з цього приводу:

«Сьогодні ця блискуча операція нагадує світу про те, як ефективно Україна запроваджує боротьбу і з контрабандою, включаючи контрабанду витворів мистецтва, а також боротьбу з корупцією».

 Особливого змісту цій безумовно позитивній події для міжнародного іміджу України додає те, що картини офіційно оголосили у закордонній пресі знайденими за день до призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором. Статті з фотографіями Порошенка та дорогоцінних картин можна було побачити на усіх основних інформаційних ресурсах Європи.

Настільки позитивна подія для європейських цінителів мистецтва достатньо понизила градус критики на адресу України. Вже наступного дня, незважаючи на багаточисленні рекомендації західних партнерів, одну з найважливіших посад у питанні боротьби з корупцією у черговий раз зайняла людина з найближчого оточення президента, та ще й у безпрецедентний для європейських норм та цінностей спосіб.

 

Україна отримала мало зиску від асоціації з ЄС, – New York Times

У понеділок, 9 травня, кореспондент американського видання New York Times Ендрю Крамер опублікував статтю з аналізом результатів економічної асоціації між Україною та Європейським Союзом. Для українців висновки виявилися невтішними. Згідно з інформацією журналіста, від підписаної у 2014 році угоди набагато більше виграє європейська сторона.

Крамер навів приклад австрійської компанії Fischer Sports, яка спеціалізується на виробництві спортивних товарів. Вона відкрила свій завод у Мукачево, де українським робітникам платять лише 307 доларів на місяць, що приблизно у вісім разів менше, ніж за ту саму роботу в Австрії. Журналіст зазначив, що після підписання Угоди про асоціацію Fischer ще більше скоротила свої витрати, тому що тепер не має сплачувати до бюджету України тарифи за обладнання та сировину, які поставляє, а також за готову продукцію, яку вивозить. За словами Крамера, незважаючи на мізерну за європейськими стандартами платню, така робота влаштовує 1500 українських робочих на заводі. Журналіст у зв’язку з цим навів характерний коментар Василя Рябича, генерального директора дочірньої компанії Fischer у Мукачево:

«Ми як Китай, тільки на кордоні з Європою».

Журналіст також зазначив, що Україна є одною з найбідніших країн північної півкулі, у якій економічні показники сягають відмітки менш ніж 3100 доларів на рік на душу населення. Крамер також зазначив, що країна зараз потерпає від військових дій на сході, а також від спалаху націоналістичних рухів, які несумісні з європейським мисленням, тому багато іноземних компаній не квапляться інвестувати у «цю колишню радянську республіку».

Загалом, Україна з часів підписання угоди збільшила показники торгівлі з країнами Євросоюзу більш ніж на третину, проте товарообмін з Росією впав більш ніж удвічі і продовжує скорочуватися. За інформацією журналіста New York Times, економіка України також страждає від обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції, введених Угодою про асоціацію з ЄС. У зв’язку з цим, Крамер навів слова економіста Citigroup Івана Чакарова. Той відзначив, що тільки агрикультура може стати основою українського експорту до Європи, проте через запроваджені квоти і від цього мало зиску.

 

Через 2 роки після Євромайдану американські видання починають оцінювати результати Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Особливо привертає увагу той факт, що раніше закордонні журналісти у своїх публікаціях заохочували українську сторону підписати договір і розглядали його, як вагомий крок для розвитку її економіки. Тільки зараз позиція західних видань змінюється на більш критичну.

Україна справді починає перетворюватися на вигідний для Європи конгломерат дешевої робочої сили, яка обслуговує іноземні країни. Як вже зазначають закордонні спеціалісти, український робітник, який нічим не поступається за кваліфікацією аналогічному працівникові з європейської країни, отримує у вісім разів меншу платню у рамках по суті одної компанії. При цьому, мова йде про українців, які працюють на європейських підприємствах на території України.

Хоча саме таким чином на сьогоднішній день працює світова економіка. Тенденція виводити виробництво з розвинених країн до бідніших не є новою. Проте, враховуючи те, якою ціною Україна домоглася підписання Угоди про асоціацію з ЄС, можна припустити, що зовсім не таких результатів очікувало населення країни.

 

 

 

Костянтин Рубель