Ситуація на Донбасі стала головною темою для західних видань цього тижня. Однією з головних перешкод на шляху до вирішення конфлікту назвали радикальний націоналізм та популізм українських політиків. У той самий час, американські медіа продовжують побоюватися, що ЄС відмовиться від санкцій проти Росії.
Україна змусить ЄС продовжити санкції проти Росії тільки власними вдалими реформами, – Андерс Фог Расмуссен для Reuters
У суботу, 28 травня, інформаційне агентство Reuters опублікувало статтю з коментарями колишнього очільника НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо ситуації навколо санкцій проти Росії. Днем раніше данця було призначено радником Президента України Петра Порошенка. Расмуссен підкреслив важливість санкцій і визначив головним завданням для України вдалі реформи. На його думку, саме вони стануть основним важелем, який заставить ЄС продовжувати економічний тиск на Росію.
| “ | «Я знаю з розмов з політиками з багатьох західних країн, що їх бажання продовжувати санкції також залежить від бажання України втілювати комплексні реформи. Таким чином, моїм завданням, як радника президента, стане ініціювати двосторонній рух. У першу чергу, звісно, я буду відстоювати перед західними державами високий прогрес України у реформах. Проте, одночасно, я надаватиму президентові інформацію зі своїх розмов, щоб українська влада розуміла, що саме у пріоритеті для західного капіталу», - навели слова Расмуссена у Reuters. |
У Reuters також зазначили, що Расмуссен отримав свою посаду у кризовий для чинної влади момент, коли розчарованість серед українського народу постійно зростає. Також у агентстві написали, що призначення колишнього очільника НАТО дуже критично зустріли у Росії.
Такі популісти, як Тимошенко і Саакашвілі, не дають завершити конфлікт на сході, – Семюель Рамані у WashingtonPost
У понеділок, 30 травня, американське видання WashingtonPost опублікувало статтю канадського журналіста Семюеля Рамані «Ситуація на східній Україні загострюється. І ось три причини чому». Автор спробував проаналізувати, чому військові дії на Донбасі не втухають, та виділив три головні причини.
По-перше, на думку Рамані, Москва сама провокує порушення режиму тиші на Донбасі для того, щоб втримати під впливом самих сепаратистів. Журналіст навів заяву української військової розвідки про те, що наближений до Володимира Путіна Владислав Сурков нещодавно зустрічався з Олександром Захарченком і розкритикував його за недотримання вказівок Кремля, зокрема, на думку Москви, лідер ДНР неправильно використовує фінансову та військову допомогу, яку йому надають. Введення колишнього міністра внутрішніх справ Росії Бориса Гризлова до Мінської контактної групи Рамані розцінив, як доказ того, що Росія бажає підкріпити свій вплив на Донбасі.
По-друге, журналіст виділив проблему українського політикуму, який заважає підтриманню режиму тиші. Рамані відзначив недостатні успіхи у питаннях відведення важкого озброєння, обміну полоненими, а також небажання української влади провести вибори на окупованих територіях, що є ключовим пунктом Мінських угод. Журналіст відзначив, що ці проблеми пов’язані з політичною кризою та дуже гострими розбіжностями в українському суспільстві, що спричинені націоналістичними та популістськими силами, які представляють такі політики, як Юлія Тимошенко, Міхеїл Саакашвілі, або лідери Правого сектору.
Третьою причиною автор назвав збільшення військової присутності НАТО у Східній Європі. Російські пропагандисти лякають населення Донбасу натівськими військовими загонами, тому, на думку Рамані, це допомагає Кремлю підтримувати сепаратистські настрої населення. Зокрема, журналіст відзначив, що витрати США на оборону у Європі сягнуть у 2017 році 3,5 мільярдів доларів, а це миттєво отримало реакцію з боку Росії: її міністерство оборони вже оголосило мобілізацію 8500 військових на західних кордонах.
Таким чином, журналіст WashingtonPost відзначив, що Україні дуже важко очікувати завершення стрілянини на її території найближчим часом, адже ситуація набуває ознак замороженого конфлікту.
У ЄС можуть відмовитись від санкцій проти Росії вже на початку 2017 року, – International Business Times
У четвер, 2 червня, американський новинний сайт International Business Times опублікував статтю Ховарда Еймоса, присвячену проблемі продовження санкцій проти Росії. За інформацією IBT, у ЄС більше немає бажання тиснути на Кремль через конфлікт на Донбасі. Особливим противником санкцій у виданні визнали Грецію. На це вказують неодноразові заяви грецьких посадовців, зокрема прем’єр-міністра Алексіса Ціпраса під час зустрічі з Путіним 27 травня в Афінах. На різке зближення між Росією та ЄС також вказує запланований візит президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера на Петербурзький міжнародний економічний форум, що пройде 16-18 червня. Це буде перший візит голови інституту ЄС до Росії з 2014 року.
Останні публікації іноземної преси вказують на песимістичну налаштованість Заходу стосовно вирішення конфлікту на сході України. Радикальний націоналізм та спекуляції на темі повернення Донбасу і Криму втрачають свою конструктивну основу і поступово стають засобом політичної гри. Нерідко такі дії переростають у відвертий популізм. Цей факт вже визнають навіть за кордоном у найавторитетніших інформаційних виданнях. Особливо критично Захід ставиться до небажання української сторони слідувати Мінським домовленостям, що передбачають не тільки режим тиші, але й демократичні вибори на окупованих територіях.
У цей час над Україною нависла справжня загроза залишитися без підтримки європейських країн. Вже вкотре передові американські ЗМІ пишуть про відсутність єдності у ЄС щодо подовження санкцій проти Росії. Це означає, що політикум у США справді стурбований тим, що офіційний Вашингтон може втратити суттєвий засіб тиску на Кремль. Для таких побоювань є підстави. Відносини Росії та ЄС справді теплішають, а українські проблеми для Європи перестають бути пріоритетними.
Тільки максимальна концентрація зусиль влади зможе вплинути на цю невтішну для України ситуацію у міжнародних відносинах. Тільки конструктивні пропозиції щодо завершення конфлікту невійськовим шляхом зможуть допомогти повернути ЄС на українську сторону. Проте корінь проблеми полягає в економічній площині: співробітництво з Росією набагато вигідніше для ЄС, ніж надання Україні непомірних кредитів, після яких все одно не реалізуються дієві реформи. Саме тому, слова новопризначеного радника Андерса Фог Расмуссена про важливість, у першу чергу, внутрішніх змін, настільки чітко вказують на явні українські недоліки. Тільки тоді, коли Україна стане вигідним партнером, а не збитковим позичальником, Європа буде ставитися уважніше до її проблем на міжнародній арені.
Костянтин Рубель
