13 липня 1938 року у Львові народився Мирослав Скорик - український композитор і музикознавець, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України (1988), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, академік Національної академії мистецтв України, Герой України (2008), нагадує «Є!» із посиланням на Київський календар.
У 1955-1960 рр. навчався у Львівській державній консерваторії.
Після закінчення Львівської консерваторії в 1960 році Мирослав Скорик продовжив навчання в аспірантурі Московської консерваторії в класі Дмитра Кабалевського, яку закінчив в 1963 році.
З 1963 року викладав композицію у Львівській, а з 1966 року - в Київській консерваторії.
З 1984 року - професор Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, завідувач кафедри композиції Львівської державної музичної академії ім.М.В.Лисенка.
З 1968 року - секретар Національної Спілки композиторів України, з 1984 року - голова правління Львівської організації Національної Спілки композиторів України.
З грудня 2006 року - співголова, з грудня 2010 року - Почесний співголова Національної Спілки композиторів України.
З 2011 року - художній керівник Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка.
Основні твори: опера «Мойсей», балет «Повернення Баттерфляй», (Скорик-Пуччіні), «Вальс», Поема «Сильніше смерті», «Гуцульський триптих», Концерт для оркестру «Карпатський», Твір для струнного оркестру «Сюїта», твір для струнного оркестру «Партита», Концерт для скрипки з оркестром, Кантата для хору та симфонічного оркестру «Весна» (на слова І. Франка), Кантата для скрипки і фортепіано «Людина» (на слова Е.Межелайтіса), Соната для фортепіано - цикл «В Карпатах», Рондо, варіації, твори для дітей, численні естрадні пісні.
Музика до фільмів: 1964 - «Тіні забутих предків», 1967 - «Як козаки куліш варили» (мультфільм), 1971 - «Жива вода», 1972 - «За твою долю», 1974 - «Гуси-лебеді летять», 1974 - «Особисте життя», 1979 - «Грицьківі книжки» (мультфільм), 1981 - «Високий перевал» (знаменита «Мелодія ля-мінор»), 1994 - «Царівна» (серіал), 2007 - «Лис Микита».
Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1971), «За заслуги» III (1998) і II (2006) ст., Золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2008).
