Польський публіцист Єжи Тарґальський вважає помилкою, що один фрагмент історичної політики Польщі перекрив усі інші. Про це він розповів під час інтерв'ю польському телеканалу Telewizja Republika, передає «Є!» із посиланням на Польське радіо.
Пропонуємо вашій увазі фрагмент розмови з Єжи Тарґальським, який стосується польсько-українських відносин.
Як ви оцінюєте польсько-українські відносини в цей момент?
| “ |
Оцінюю погано. Ситуація є дуже поганою. Основою політики є інтереси, а не історична правда. Історична правда – це завдання істориків. Як історик я досліджую правду, кажу: було так і так, бо на це вказують такі-то докази; наводжу аргументи. Політика ж є справою інтересів, а в інтересах найважливішим є стратегічний інтерес. Яким є стратегічний інтерес Польщі? Зрозуміло, незалежність. Отже, кажучи прямо, йдеться про те, щоб українці, які борються за свою незалежність, боролися також за нашу (...). Якщо ж ми хочемо послабити український опір проти Росії, це означає, що – з якоюсь короткотерміновою метою, яка не має стратегічного значення – хочемо, щоб Україна програла і хочемо мати російську армію на Бузі. Коли хтось так думає, то, будь ласка, – матиме її, але тоді вже не буде мови про жодну незалежність. |
Чи це означає, що польська держава не повинна дбати за свою історичну політику, історичну пам’ять і правду про події з минулого?
| “ |
Повинна дбати, але йдеться про те, як виважити акценти і пропорції. Отож, виявляється, що в нас немає якихось роковин, вшанування пам’яті жертв НКВС. Жертви НКВС не існують, їм наплювали в обличчя. Немає у десять разів більшого числа жертв НКВС, ДПУ (Державного політичного управління при НКВС), ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР), ніж жертв УПА. Існують лише жертви УПА. Що це означає? Група, зацікавлена лише питанням жертв УПА (бо це дає престиж, позицію і так далі), зуміла нав’язати свою стратегію. Жертви НКВС перестали існувати, хоч їх вбивали саме тому, що вони були поляками. Вся польська акція, коли за кілька днів були розстріляні 110 тисяч, а за весь цей період вбито набагато більше – це був геноцид; адже вони гинули саме через те, що були поляками. Ти поляк – то тебе розстріляють, і все. Що відбувається? У нас така історична політика, в якій один фрагмент перекрив усі інші, і це я вважаю дуже серйозною помилкою. Треба виважити пропорції. |
Чи сприятиме виваженню пропорцій, наприклад, те, що президент Анджей Дуда поїде 24 серпня на День Незалежності України? Чи повинен він поїхати?
| “ | Чи сприятиме виваженню пропорцій, наприклад, те, що президент Анджей Дуда поїде 24 серпня на День Незалежності України? Чи повинен він поїхати? На мою думку – повинен. Для Польщі найважливіше, щоб Україна боролася за свою незалежність проти Росії. Це – найважливіше. Хіба що поляки хочуть бути в бараку разом з українцями й відчувати приємність, що українці мають вдвічі меншу порцію баланди. Тоді, мовляв, буде чудово, адже вони в бараку поруч матимуть гірше. |
У 2014 році ви сказали: якщо свобода закордонної політики України буде обмежена, цілі Москви зреалізуються. А це означатиме вкрай небезпечну ситуацію для Польщі і крок від геґемонії Росії в регіоні. Чи тепер це вже відбувається?
| “ | Це частково відбувається. Ситуація ще ускладнилася, бо вплив Росії на українську політику є не лише безпосереднім, за допомогою якогось російського лобі в Україні, але й за посередництвом, так би мовити, союзу з Німеччиною. Тобто тепер Німеччина частково реалізує російські інтереси в Украні. Заморожуючи конфлікт, довела до послаблення українського опору. А слабшання українського опору це для нас смертельна загроза. Бо ми будемо мусити боротися. |
| Читайте також: | Ухвала польського Сейму про Волинь – це не історичне рішення, а історичне непорозуміння - УІНП |
