Націоналізацію найбільшого банку не можна назвати радісною подією, але якщо її все ж доводиться здійснювати, робіть це швидко.

Інформує «Є!», з посиланням на ТСН.

Про це пише Маркус Ешворт у статті "Україна показала Італії, як рятувати банки", опублікованій на сайті Bloomberg.com.

Минулими вихідними Україна разом з Міжнародним валютним фондом оперативно прийняла заходи для очищення своєї банківської системи: взяла під свій контроль "Приватбанк", забезпечила стабільність для вкладників і запобігла системним ризикам.

Треба було покрити нестачу капіталу на суму $ 5,5 млрд - це, велика дірка для такої крихкої економіки з $ 15 млрд резервів у центральному банку. На частку "ПриватБанку" припадає половина платежів у банківській системі України, та одна п'ята частина банківських активів. Депозити перевищують $ 8 млрд, з яких три чверті є депозитами приватних осіб, і тут їм віддається пріоритет.

Європейський союз та Італія повинні взяти це на замітку, в той час, коли вони відчайдушно намагаються знайти рішення для банку Монте дей Паски (Banca Monte dei Paschi di Siena SpA). Одне з головних завдань – умовити окремих власників незначного боргу поміняти його на акції.

Це скоротило б суму, яку необхідно було б отримати Монте Паски від паралельного розміщення акцій – найважча частина плану зі збору коштів на суму 5 млрд євро ($ 5,2 млрд). Йому необхідний капітал, щоб покрити 30 млрд євро у проблемних кредитах, що дозволило б найстарішому банку в світі боротися далі.

Правила ЄС про участь держави в порятунку банків (Директива щодо реструктуризації і санації банків) створили майже неможливу ситуацію, коли всі залучені сторони стоять на шляху один у одного, а держава не може діяти поодинці. Але, як зазвичай, найважливішим залишається те, як ви звертаєтеся до власників боргу.

Україна, навпаки, вжила рішучих заходів, залучаючи в процес приватних власників облігацій і акцій. Вона приверне три види пріоритетних єврооблігацій "ПриватБанку", які становлять трохи більше 5% від зобов'язань, на суму $ 555 млн. Існують побоювання, що потім ці облігації можуть бути конвертовані в акції, що допоможе витіснити власників, хоча міжнародні кредитори навряд чи погодяться на це без заперечень, каже Оксана Райнхардт з MINT Partners.

Україні потрібно буде проявити обережність стосовно міжнародних власників пріоритетного боргу, так само, як це робили колишні власники "ПриватБанку", які отримали 97 відсотків своїх корпоративних кредитів і володіли багатьма облігаціями. Країна планує вийти на міжнародні ринки облігацій приблизно через рік, тому їй доведеться проявити доброзичливість.

Незважаючи на те, що Україні ще потрібно вирішити кілька питань, вона все одно може послужити прикладом для Європи. ЄС також хоче, щоб під час порятунку банків приватний сектор поділяв ризики.

Об'єктивно, найбільша проблема в Італії полягає в захисті вітчизняних облігацій роздрібних інвесторів, тому ситуації відрізняються. Якщо Монте Паски на цьому тижні не вдасться здійснити обмін боргових зобов'язань на акції, його чекає порятунок від держави, на суму щонайменше 15 мільярдів євро.

Але це все одно не зрівняється з рішучими заходами, прийнятими Україною, і вимагатиме заплутаних угод про компенсацію для роздрібних утримувачів незначного боргу – яким це ніколи не повинні були б пропонувати в першу чергу.

Ситуація стає ще більш складною, коли різні частини плану порятунку залежать один від одного, значно збільшуючи ризик невдачі.

Звичайно, якщо повідомлення в італійській пресі виявляться правдою, і Катар, Китай і італійська пошта дійсно готові поповнити капітал, то тоді, можливо, вдасться досягти успіху. Але насправді все могло бути простіше. Післякризовий режим ЄС, спрямований на запобігання втручання держави, виявився руйнівним, немов хвороба.