Цього року виповнюється 75 років від створення Української повстанської армії. Інформаційна кампанія стартує в річницю першого бою українських повстанців із нацистами. У ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка — “Коробки” атакувала районний центр Володимирець Рівненської області, що перебував під контролем окупантів, передає «Є!» із посиланням на УІНП.

Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Як відомо, впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені. Вільний доступ громадянам до документів КДБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року. Тож, на переконання Інституту національної пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої світової війни.

8 лютого о 13:00 відбудеться прес-конференції, де стане відомо, які теми підніматимуться та які заходи відбудуться упродовж року в контексті 75-річчя УПА.

Учасники прес-конференції:

• Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович;
• Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут;
• Декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Іван Патриляк;
• Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко;
• Голова Вченої Ради НаУКМА і Керівник центру забезпечення якості освіти, викладач Сергій Квіт

 Історична довідка

Українська Повстанська Армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року та діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування головним ворогом повстанської армії вважався СРСР – як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення.

Поруч із тим, УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба. У 1943-1944 роках тривало гостре протистояння проти польських сил, що намагалися відновити довоєнні кордони Польщі, тобто приєднати до неї землі Західної України.

Через лави УПА пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона людей.

Діяльність УПА була логічним продовження національної революції 1917-1920 років. Продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору став дисидентський рух та національно-демократичне відродження кінця 1980 – початку 1990 років.

Ветерани УПА отримали правове визнання згідно з Законом України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”.