Війна
3 травня 2017
Донбас може стати другою зоною відчуження
Таку перспективу змалювали кілька експертів міжнародної групи, які вивчають екологічні наслідки війни.
news-image

Екологи повідомили про високу ймовірність масштабної техногенної катастрофи на окупованому Донбасі.

Інформує «Є!», з посиланням на strana.ua.

На думку ряду експертів – інженерів, гірників і екологів, – в середньостроковій перспективі Донбас з високою часткою ймовірності стане зоною техногенного лиха.

Це буде 15 тис. квадратних кілометрів солоних боліт, із зруйнованими трубопроводами, шосейними і залізницями, неможливістю капітального будівництва і майже повною відсутністю власних джерел питної води, – повідомили експерти виданню Газета.ру.

Процес деградації буде супроводжуватися десятками локальних гідроударів, еквівалентних землетрусам в 3-4 бали, що тягнуть за собою руйнування комунікацій і будівель. При цьому справа може не обмежитися територією “ЛДНР” – існують серйозні транскордонні ризики для південного регіону Росії з центром у Ростові-на-Дону і спільного з Україною Азовського моря.

Причина в зупинках вугільних шахт. В останні роки водовідлив (відкачка води) на виробках Донбасу сильно скоротився, що привело до повсюдного підйому шахтних вод і затоплення нижніх гірських горизонтів. «Брудна» шахтна вода з великою кількістю солей вже зараз робить непридатними для пиття більшість резервних джерел води в області, а також надходить в Сіверський Донець.

На думку фахівців, ситуацію потрібно вивчати, щоб «грамотно відступати з Донбасу», вчасно відводячи людей з небезпечних районів. Особливу роль в прискоренні катастрофічного сценарію може зіграти стрімке закриття приватних шахт, які втратили ринок збуту.

Таку перспективу змалювали кілька експертів міжнародної групи, які вивчають екологічні наслідки війни.

Серед них керівник української частини групи, що проводила польові дослідження в листопаді 2016 року, відомий гідрогеолог, доктор технічних наук Євген Яковлєв – зараз він головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України.

Загальну координацію досліджень екологічної ситуації в зоні конфлікту в Донбасі здійснює швейцарський фонд «Гуманітарна діалог», почесним президентом якого є колишній генсек НАТО Хав’єр Солана.

Водовідлив, утримання підземних вод на безпечних глибинах – невід’ємна частина процесу видобутку вугілля. Вода з шахт викачується на поверхню, де очищається і зливається в річки. Якщо її не викачувати, відпрацьовані шахтні пласти затоплюються, втрачають міцність і з часом осідають, виштовхуючи «жорстку» воду вгору з величезною силою. Такі гідроудари супроводжуються «землетрусами».

Галина Філіпська, яка працювала за радянських часів гірським інженером на шахті імені Горького розповіла, що її шахта повністю виробила три вугільні пласти під центром Донецька від цирку в Ленінському районі до місця в Київському районі, де раніше був Північний автовокзал.

Під трьома центральними районами Донецька (включаючи Ворошиловський) залишилися три великі пустоти. Довжині (стовпи невідпрацьованого вугілля) були залишені тільки під трьома «історичними» будівлями – кінотеатром Шевченка, бібліотекою імені Крупської і одним з театрів. Філіпська з великим скепсисом ставиться до ідеї будівництва багатоповерхових будинків в Донецьку. Її служба займалася, зокрема, моніторингом реперних точок нижче центральної в Донецьку площі Леніна, щоб оцінювати, чи відбувається просідання грунту в районах інтенсивної житлової забудови.

Неподалік від цих реперних точок у центрі міста, за філармонією знаходиться висотний будинок, який відразу після будівництва дав тріщину. Дозвіл на будівництво видавали виходячи з проекту на 7 поверхів, забудовник на свій ризик побудував 14.

Але крім просідання грунту і руйнування інфраструктури підйом шахтної води несе з собою інші – більш важкі ризики. Донбас виробляв до 80% токсичних відходів України, в ньому розташовується 4000 шкідливих технологічних виробництв. На території басейну знаходяться 1350 териконів, з яких 350 зараз горять. Під кожним з них ґрунтові води забруднені, і при підйомі шахтних вод ці ділянки стануть додатковим джерелом забруднення річок.

Є й виняткові джерела небезпеки. Наприклад, в 1979 році в Єнакієвому на шахті імені Юних Комунарів (тут її звуть «Юнком») був проведений атомний вибух, за проектною потужністю можна порівняти з Хіросімським.

На місці вибуху утворилася капсула діаметром 29 метрів, заповнена водою з цезієм і стронцієм. Передбачається, що, поки шахтні води її не затопило, «Юнком» була найнебезпечнішою шахтою Донбасу по газонасиченості породи. Фізики припускали дегазувати шахту ядерним вибухом.

«Але геологічне середовище, вона не суцільна! – гаряче пояснює гідрогеолог Євген Яковлєв. – Там є тріщини, ослаблені зони, скиди. І вибух втратив енергію на дуже невеликій відстані – до 100 метрів. Дані про вплив радіації були закриті. Ефективність дегазації виявилася невеликою. Порахували, що потрібно 150 вибухів, щоб шахту очистити від газу всю. А вибух був на рівні Хіросімського, близько 20 кілотонн. І в Єнакієвому були деформації будинків, скла тріснули ».

“Розумієте, Донбас, його природний стан надр, вивчений класично як ніякий інший кам’яновугільний басейн. За 200 років було вилучено приблизно 10 млрд кубічних метрів вугілля і порід. Порушені надра з осіданням поверхні, ще з тим довоєнним рівнем контролю, на площі в 6 тис. квадратних кілометрів. В цілому регіон осідання, якщо його обводити по колу, – 15 тис. квадратних кілометрів. Тобто геологічно весь регіон змінений повністю. Але поки працювали шахти, був водовідлив, осідання контролювалися маркшейдерами – все знаходилося у відносній рівновазі”, – гоаворить експерт.

“Що відбувається зараз, толком ніхто не знає. Які шахти припинили роботу, які вийшли в режим повного затоплення по типу міста Стаханова – ці дані можна зібрати зараз з тих територій тільки «на телефоні».

“Коли вода різко піднімається, ви, журналісти, це порівнюєте з землетрусом в 3-4 бали. Так землетрус в цьому випадку швидше натурний аналог, але фактично це гідрогеомеханіческій вибух. І таких потужних поштовхів з руйнуваннями в Стаханові було якраз п’ять – по числу затоплених шахт в місті. Це чисті техногенні землетруси. Вимірювання підйому води йшли всі три роки. Я там навіть вивів формулу розрахунку часу затоплення шахти. Гріх було не вивчити такий «натурний експеримент». Так що теоретично ми тепер підготовлені”, – говорить експерт.

“Знаєте, я всі ці два тижні польових досліджень згадував про Чорнобиль. Я адже працював там. Так ось в Чорнобильській зоні через 30 років є розуміння, що радіація частково пішла в землю, частина ізотопів розпалася і ми в перспективі повернемося жити на 90% тих територій. За Донбасу пропорція зворотна – 90% території тут буде непридатне для життя в першу чергу через відсутність чистої питної води”, – підсумував він.

Раніше про зростання ризику техногенної катастрофи повідомляла група Bellingcat.

Також спеціальний доповідач ООН з питань небезпечних речовин попередив, що на сході України є великий ризик витоку хімікатів, що загрожує катастрофічними наслідками для здоров’я місцевого населення.

Читайте також: На Донбасі загинули троє українських бійців, - звіт штабу АТО
Читайте також: Двері до Європи відкриті: Порошенко про історичне рішення послів ЄС щодо українського безвізу