18 травня 1944 року співробітники карального органу НКВС за наказом Сталіна прийшли у будинки кримських татар і оголосили про виселення з Криму через зраду – радянська влада ставила у вину кримським татарам нібито участь у комітетах, організованих німецькою окупаційною адміністрацією.

Про це повідомляє «Є!» з посиланням на 5 канал.

Сотні тисяч людей відправили на територію Середньої Азії майже 70 ешелонами переповнених товарних вагонів із наглухо закритими дверима. Людей майже не годували, медичного обслуговування не було, померлих не хоронили, а просто залишали на станціях.

Усього за наказом радянської влади протягом двох днів з 18 по 20 травня депортували близько 200 тисяч осіб кримськотатарського населення, з них 183 тисячі осіб відправили на загальне спецпоселення, 6 тисяч у табори управління резервів, 6 тисяч до ГУЛАГу, 5 тисяч спецконтингенту для Московського вугільного тресту.

До операції виселення кримських татар було залучено 32 тисячі співробітників НКВС. На збори люди мали від кількох хвилин до півгодини. Усе залишене майно тодішня влада конфіскувала.

До 1948 року було перейменовано майже 80% населених пунктів Криму, які мали татарське походження. Винятком стали лише Бахчисарай, Саки, Судак, Джанкой та Ішунь.

Значна кількість депортованих кримських татар (за оцінками від 15% до 46%) померла від голоду у першу ж зиму 1944-45 років.

Їх не торкнулась беріївська амністія 1953 року і до 1956 року вони мали статус спецпоселенців без права залишити місце проживання під страхом кримінальної відповідальності. На відміну від інших депортованих народів, які повернулись у рідні землі до кінця 1950-х років, кримські татари формально отримали таке право лише в 1974 році, а фактичне – в 1989-му, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.

У 2015 році Верховна Рада України прийняла постанову, визнавши депортацію кримських татар геноцидом.

З часу знущань над кримськотатарським народом минуло 73 роки, але вони знову опинилися перед викликом – російська окупаційна влада не дає спокою корінному народу Криму. В оселях та мечетях кримських татар представники окупаційної влади РФ проводять обшуки, затримання населення, усіляко порушують права людини, а лідерам народу заборонили в'їжджати на півострів та контактувати з рідними, які зазнають постійних утисків.