Суспільство
22 травня 2017
Український художник виступив на захист російської мови в країні
Він наголосив, що все життя розмовляв російською.
news-image

Російськомовним людям в Україні не варто забороняти розмовляти їх мовою. Навпаки – таких людей треба підтримувати. В іншому ж випадку вони припинять себе асоціювати себе з державою Україна.

Таку думку в інтерв'ю "Обозревателю" висловив український художник Олександр Ройтбурд, передає «Є!».

Він наголосив, що все життя розмовляв російською. І хоча для Ройтбурда не було проблематично вивчити українську мову, проте чоловікові було психологічно складно і дискомфортно перейти на цю мову вдома, в побуті, з близькими та навіть наодинці із собою.

У мене цього просто не вийде, навіть якщо я дуже захочу. І якщо я намагатимусь, то це може відбитися на моїх можливостях продукувати смисли і висловлювання, тому що російською мені це простіше і природніше, а українською я звучу вимучено, – пояснив художник.

Він також висловив думку, що така ж проблема, навіть за умови повної лояльності до України, існує у десятків мільйонів людей.

Я маю на увазі утворене міське населення, яке отримало освіту російською мовою. Далеко не найбільше непридатна частина українського суспільства. Не розуміти такі речі – просто тупо, – гадає Ройтбурд.
Люди, які виросли в україномовних регіонах, в україномовному середовищі, які приймають російську мову з відторгненням, просто не можуть уявити, що хтось із таким же відторгненням може сприймати українську. Їм здається, що досить сказати: "А тепер ми заговоримо українською!" – і всі зрадіють. Але це не так, – наголосив художник.

Водночас він наголосив, що витіснення російської мови з України – це природно і неминуче. Проте дорослі люди, які сформувалися в російськомовному середовищі, так і не перейшли на українську мову.

У країні мільйони людей, які проукраїнські смисли, висловлені російською, сприймуть лояльніше, ніж те саме, сказане українською. Якщо з ними не розмовляють тією мовою, якою вони розмовляють зі своїми близькими вдома, ці люди відчувають, що держава забула про них. Вони несвідомо припиняють себе асоціювати з державою. І в цьому немає нічого хорошого, – переконаний Ройтбурд.