Україна
9 червня 2017
Як в Україну потрапляють комерційні вантажі під виглядом гуманітарної допомоги, - ЗМІ
З опублікованих на сайті Міністерства соцполітики даних, активісти уклали базу отримувачів гуманітарної допомоги.
news-image

ЗМІ довідалися, хто і як, під виглядом гуманітарної допомоги, завозить в Україну численні комерційні вантажі, не сплачуючи при цьому податки і прикриваючись фіктивними благодійними фондами.

В одному з будинків в центрі польського міста Люблін зареєстрований благодійний фонд, який за останні роки передав в Україну десятки тон гуманітарної допомоги.

Як повідомляє Слідство.Інфо, остання партія одягу та взуття за документами мала надійти на початку травня, інформує «Є!», з посиланням на ТСН.

Домоправитель розказує, що так званий засновник фонду зник ще кілька років тому.

Львівський підприємець Ростислав Макух допомагав армії з початку війни. Його благодійний фонд ввіз на територію України більше ніж 40 гуманітарних вантажів. Все під суворим контролем. Ростислав показує стоси паперів. Переконує, що відзвітувати може за кожен кілограм гуманітарки, яку отримав:

«Інвалідний візок, сам договір, акт прийому-передачі, тепер заява від цієї людини, ксерокопія паспорта, посвідчення інваліда, програма реабілітації. На одну особу ось такий перелік документів, без цього ви нічого нікому не маєте права передавати».

Разом з іншими громадськими активістами Ростислав розслідує діяльність аферистів, які видають комерційні вантажі за гуманітарну допомогу. В Україні понад тисяча організацій отримують гуманітарну допомогу з-за кордону.

У той час, коли відомі волонтери вибивають необхідний статус, сотні сумнівних організацій отримують від міністерства соціальної політики зелене світло та завозять тисячі тонн вантажів без будь-якого оподаткування.

З опублікованих на сайті Міністерства соцполітики даних, активісти уклали базу отримувачів гуманітарної допомоги. Привертає увагу «Львівська жіноча рада». Назва не на слуху. Реальні волонтери зазвичай знають один одного.

На папері ця організація ввезла 7 гуманітарних вантажів за п’ять неповних років. Це майже 160 тонн або 8 фур одягу та взуття. Документи на погодження останнього вантажу організація подала на початку цього року. Адресатами є чотири благодійні фонди та низка фізичних осіб.

У приватній квартирі будинку у Львові «прописаний» Християнський громадський центр «Милосердя», який мав би отримати від «Львівської жіночої ради» 6 тонн гуманітарної допомоги. Засновниця фонду на місці, а от сам фонд, схоже, існує лише на папері. Свого підпису у документах керівниця організації Тетяна Іванова не упізнає.

9ac598d02b71aec53778a93fcf382e67

Крім центру «Милосердя», гуманітарну допомогу від «Львівської жіночої ради» мали отримати майже півтори сотні соціально незахищених осіб. Знімальна група навідалася за кількома адресами. Жоден із них не подавав заявок.

На околиці Львова розташувався офіс, очевидно, фіктивного благодійного фонду. Саме «Львівська жіноча рада», начебто, отримувала і розподіляла гуманітарну допомогу між соціально незахищеними.

Засновниця організації 25 річна Дзвенимира Довгалюк ще два роки тому шукала на сайті працевлаштування роботу офіціанткою у Львові.

dd051184976b1bc55699f41bf48e2528

«Львівська жіноча рада» далеко не єдина організація, оформлена на Дзвенимиру Довгалюк. Як засновниця, вона фігурує ще в двох благодійних фондах, які також отримують гуманітарну допомогу з-за кордону.

Три організації Дзвенимири Довгалюк за останні 3 роки отримали майже 320 тонн гуманітарної допомоги.

Щоб поспілкуватися із засновниками «Фундації Лемберг», яка, начебто, тонами передає допомогу «Львівській жіночій раді», знімальна група разом з волонтером Ростиславом Макухом вирушила до польського міста Люблін.

Офіс так званого благодійного фонду знайшли в історичному центрі міста. Домоправитель запевняє, керівник організації давно не з’являвся, на його ім’я досі приходять листи. Виявляється, ми не перші, хто розшукує пана.

«Ним також цікавиться місцева поліція і прокуратура, приходили до мене, розпитували. На його ім’я приходить купа кореспонденції, але я його вже 3 роки не бачив», — розказує домоправитель.

cd25d4c5f55c00c53b67f724139ce16c

Співкоординаторка волонтерського центру Оксана Сухорукова пояснює, що статус гуманітарного вантажу гарантує організації повний «ол-інклюзів» на митниці:

«Гуманітарний вантаж — не сплачується при розмитненні 20% від вартості ПДВ. Не сплачується мито. Не сплачуються кошти за розмитнення, за послуги брокерів, там спрощена процедура розмитнення. Спрощена процедура на реєстрацію цих складів для тимчасового митного контролю».

Щороку в Україну завозять тисячі тонн гуманітарних вантажів з-за кордону. Як правило, це одяг, меблі, техніка. Однак, під виглядом допомоги, до прикладу одеський фонд отримав з Китаю сковорідки-гриль, дзвінки для виклику офіціанта та пробки для пляшок.

Єврейська громада — делікатеси з Ізраїлю: в асортименті салямі, пастрома, маринований язик, швейцарський стейк. Києво-Печерській Лаврі допомогли тракторами та комбайнами на загальну суму півмільйона євро.

«Цей закон виписаний для того, щоб під виглядом гуманітарної допомоги можна було завозити все, що завгодно», — пояснює волонтер.

Ростислав Макух розповідає про схеми ввезення гуманітарних вантажів з-за кордону.

«Найбільш поширена схема — це ввезення під виглядом гуманітарної допомоги Second Hand. Ця схема працювала ще з 90-х років, як мені вдалося з’ясувати, вона була досить поширена під час правління Януковича. Під час 2014-го року вона трошки притихла, але зараз знов успішно стартує», — пояснює Ростислав Макух.

Однак, під виглядом гуманітарки в Україну ввозять і нові брендові речі. Так, минулого року відомий львівський благодійний фонд «Волонтерський рух України» намагався завезти в Україну 9 тонн із Великобританії. Габаритний вантаж застряг на митниці через проблему з документами, а за деякий час просто зник зі складу.

Така діяльність фонду зацікавила львівську прокуратуру. «Слідство.інфо» отримало епізоди кримінального провадження. До прикладу, у документі зазначено, що на території ЄС вантаж йшов як комерційний. І не з Великобританії, а з Італії.

«Там були товари, які йшли з італійського Ріміні. А Ріміні славиться тим, що там є склади з брендовим одягом», — розказує Галина Янко, голова громадської ради при ГУ СБУ у Львівській області.

На польській митниці відправником товару вказували італійську компанію «Тедді-спа», виробника торгових марок «Міс-Міс», «Калліопе», «Терранова». Купували товар відразу 4 українських фірми. Одна з них — одеське ТОВ «БЕАР». Номер телефону та адреса компанії збігається з одеським магазином «Терранова». Щоправда, кілька місяців тому крамницю закрили.

Для розуміння обсягів зловживань: 9 тонн одягу — це, наприклад, 27 тисяч футболок або 18 тисяч пар джинсів. Вартість вантажу становила 350 тисяч євро.

«У розмовах митники дійсно підтвердили, що там був брендовий одяг, але чому вони не звернули на це увагу? Чому вони дозволили з тою дарчою запхати, я перепрошую, в склад брендовий одяг і чому півроку тому на це ніхто не звертав уваги та чому він зник?», — додає Галина Янко, голова громадської ради при ГУ СБУ у Львівській області.

Через український кордон брендовий одяг перевозили під виглядом гуманітарної допомоги «Волонтерському руху України» від британської компанії «Арентіно Імпекс». Керівник львівського фонду, відомий громадський діяч Михайло Кот, фігурує як співзасновник ще 2-х благодійних організацій. Його фонд «Майбутність» також отримував понад 20 тонн гуманітарки від «Арентіно Імпекс».

Співробітники журналістської організації «Finance Uncovered» відвідали офіс англійського донора. Однак, компанія за місцем реєстрації має лише поштову скриньку. Засновники так званого благодійного фонду — офшорні компанії з сейшельських островів.

«Як ми і очікували, нам не змогли надати жодну інформацію щодо того, хто конкретно орендує поштову скриньку від імені компанії. Утім, я написав їм листа, якого опустив у цю орендовану поштову скриньку», — розказує британський журналіст Ліонель Фолл.

Журналісти вирішили проаналізувати діяльність «благодійних» організацій Михайла Кота. До прикладу,«Західно-регіональна благодійна організація міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО» отримала за останні 3 роки 12 гуманітарних вантажів. Частина з них — від британських компаній.

«Якщо дивитися на ці компанії, то вони викликають дуже великі сумніви у тому, що вони є активними», — говорить аналітик Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб.

Експертка звертає увагу на маркери фіктивності компаній. До прикладу, візьмемо донора «БАМФОРЗ ІНТЕРГО», який передав 43 тонни нового одягу благодійному фонду Михайла Кота. «Прописка» у Великобританії за місцем масової реєстрації. Директор фігурував у більше як ста двадцяти компаніях.

«Ще ми маємо цікавий момент в тому, що власник і директор — це одна фізична особа, тобто, як ми маємо, що в нашій компанії директор лише один, це чоловік шістдесят четвертого року народження і громадянства Вануату. Я невпевнена, чи цей чоловік реально знає, що він є власником цієї компанії і виконує фактично керівну функцію в ній», — додає Антоніна Волкотруб.

Журналісти «Слідства.Інфо» протягом місяця домовлялися про інтерв’ю зі співзасновником львівських благодійних фондів, які опинилися в центрі скандалу. Однак Михайло Кот спершу запевняв, що перебуває за межами України, потім переконував, що на лікарняному, і врешті-решт взагалі перестав відповідати на дзвінки.

Навіть в умовах війни на Сході, левову частку гуманітарної допомоги отримують саме західні та центральні області України. У п’ятірці лідерів — Київ, Львів, Тернопіль, Луцьк, Житомир.

Читайте також: Супрун про голосування законопроектів щодо медреформи: Це війна двох систем – старої радянсько-середньовічної та нової європейської
Читайте також: ВР прийняла законопроект про одноразові виплати поліцейським
Читайте також: Жахлива стихія на Закарпатті: злива затопила ціле місто (фото, відео)