Суспільство
4 вересня 2017
ЗНО: В деяких селах Закарпаття тести з української мови не склали 100% випускників
26,3% закарпатських абітурієнтів не здали іспит з української мови, 34,7% – історії України, 24,5% – математики.
news-image

Третій рік поспіль Закарпаття займає останнє місце в Україні за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. За даними порталу «Полтавщина», який взявся підвести загальні підсумки ЗНО-2017, 50% закарпатських абітурієнтів не склали один або більше тестів. І хоча є певні сумніви, щодо абсолютності цього числа, оскільки присутні розбіжності, якщо звірятися із даними Українського центру оцінювання якості освіти, результати ЗНО на Закарпатті все одно можна назвати катастрофічними. Про це пише видання Mukachevo.net, передає «Є!»

26,3% абітурієнтів не здали іспит з української мови, 34,7% – історії України, 24,5% – математики. У середньому, на кожен предмет ЗНО на Закарпатті близько 20-25% абітурієнтів не подолали поріг.

" Ситуація склалася справді критична: кожен четвертий абітурієнт не здає іспит із математики та української мови та літератури, кожен третій – фізику і англійську мову! Це вже не дзвіночок, це справжній набат, що за цю проблему треба братися серйозно і прямо зараз!" – зауважив координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області ГМ «ОПОРА» Святослав Бабіля.

Підрахунки журналістів порталу "Полтавщина", які хай не в абсолютних показниках, але відображають загальну ситуацію

Якщо говорити про причини, то, безумовно, на перший план одразу ж виходить питання складання ЗНО абітурієнтами, які представляють національні меншини краю. Результати ЗНО у районах компактного проживання нацменшин вже давно стали фактором політичних спекуляцій. І, якщо глянути на цифри, для цього є підстави.

У Берегівському районі тестування з української мови провалили – 63% абітурієнтів. Причому, в окремих навчальних закладах ця цифра перевищує 90 відсотків – Гатянська ЗОШ – 94%, Яношівський ліцей – 92%, Варівська ЗОШ – 89%. У згаданому районі 100% абітурієнтів Гатянської ЗОШ не склали іспит із Історії України.

У Виноградівському районі, де, здавалося б, не такі катастрофічні показники – 34% абітурієнтів не склали іспит із української мови та літератури, є села де поріг ЗНО з цього предмету не подолали 100% – це Неветленфолівська, Вилоцька  та Великопаладська школи.

Схожа ситуація склалася і в Ужгородському районі.

За словами Святослава Бабілі, проблема освіти в районах компактного проживання національних меншин справді існує:

"Завдання держави – надати громадянину будь-якої національності необхідні знання, аби він міг себе реалізувати в Україні. У випадку з тою ж угорською меншиною складається ситуація, коли нам кажуть – ми все робитимемо угорською мовою. Це можна зрозуміти з точки зору проугорської позиції, однак слід констатувати, що таким чином вони забирають у своїх дітей можливість бути повноправним членом українського суспільства. Не даючи їм можливість знати мову, знати термінологію – ми забираємо у них можливість мати майбутнє в Україні. Реалізувати себе тут без цих знань вони не можуть. Що говорити, якщо є випадки, коли абітурієнт не може самостійно заповнити заявку на ЗНО, не кажучи вже про складання самих тестів", – каже Святослав Бабіля.

Щоправда, не слід відкидати і питання персоналій та викладацьких кадрів у навчальних закладах з мовою навчання нацменшин. Якщо брати, приміром, відповідні школи обласного центру, то в ЗОШ№10 не подолали поріг тестування з української мови всього 8% абітурієнтів, в угорськомовній гімназїі – 6%. І тут ми підходимо до однієї з головних причин незадовільних результатів ЗНО на Закарпатті – кадрова, особливо в сільській місцевості, населення якої складає більшість в нашій області.

"Проблема персоналій дає про себе знати, — каже експерт ГМ «ОПОРА». — В нас дуже багато говорять, що діти не бажають вчитися, що батьки на заробітках і діти не бачать перспектив в освіті, можливості реалізувати себе в цій країні. Тобто цілком можна припустити, що необхідність освіти не розуміють як в сім’ї, так і сам учень. Тому на перший план має виходити навчена людина – вчитель, педагог, яка пройшла відповідне навчання, яка зможе відкрити перед дитиною світ, де навчатися критично важливо. Власне, у такому світі ми і живемо. З трикутника: учень, батьки, вчитель – лише один є професіонал – вчитель. Я не можу назвати себе експертом у педагогіці, але чітко розумію, що наявність професійних вчителів — не лише тих які вміють гарно викладати предмет, але й мотивувати – критично важлива, аби виправити ситуацію, яка склалася із обласною освітою".

Вирішити вищезгадані питання покликані освітня та адміністративна реформи, яка передбачає створення опорних шкіл з відповідним технічним забезпеченням та залучення в 10-11 класи найкращих спеціалістів. На місцях такі новації часто сприймають негативно, однак через призму вищенаведених результатів ЗНО, ситуація складається така, що просто закривати очі на проблему вже не вийде. І перш за все слід розібратися в ситуації, що склалася із неуспішністю закарпатців за результатами ЗНО  – створити відповідні комісії, які б на місцях мали б означити проблему і шляхи її вирішення.

— Безумовно, слід говорити про значне підвищення оплати праці вчителів, їх необхідно цінувати, викладач має відчувати вдячність за свою роботу. Однак, якщо подивитися з іншого боку, коли у вчителя математики 100% учнів не здають ЗНО, то, можливо слід перевірити як викладається предмет і чи не є це злочинним використанням коштів, беручи такого «спеціаліста» на роботу? Якщо проблема в проблема в дітях, то, знову ж таки, це питання до відповідних служб, які повинні дослідити в яких умовах виховуються такі діти і що спричинило таку неуспішність. У нас люблять говорити, що проблема в заробітчанах, що за дітьми ніхто не доглядає, але давайте візьмемо до прикладу Львівську область, де така ж проблема існує, але регіон знаходиться на першому місці за результатами ЗНО.

Ще одне важливе питання – це програми та методики, за якими представники нацменшин вивчають низку предметів, насамперед, українську мову. І йдеться не тільки про застарілість, а в першу чергу про адаптивність. На цьому вже не раз акцентували увагу в експертному середовищі, але поки ніяких змін не ухвалено.

Читайте також: Вибори у Німеччині: Меркель переконливо перемогла Шульца на теледебатах