Суспільство
31 жовтня 2017
Про що мовчать жінки в селах Киргизстану (фото)
Соціальні проблеми активістки висловили мовою мистецтва.
news-image

У столиці Киргизстану Бішкеці відкрилася виставка «А4: Аял, Айил, Арт, Активізм». Це результат соціально-художнього експерименту: місцеві активістки спробували розповісти про гострі соціальні проблеми місцевого рівня мовою сучасного мистецтва, передає «Є!» із посиланням на 24.kg.

Проблем, про які мовчати жінкам стає все важче, багато.

«Д'арак» (арак - горілка, дарак - гілка). У чоловічому алкоголізмі жительки села N бачать корінь основних проблем - сімейного насильства і безробіття.

«У кожної (кожної!) з нас є насильство в сім'ї. Ми живемо з цим», - зізналися жінки.

Активістки села опустили в пляшки повстяних чоловічків і розвісили на гілках дерев в точках збору чоловіків. В одному місці інсталяцію знищили представники сильної половини людства, серед яких був і місцевий імам. Вони напали на куратора проекту й активісток.


«Оор суу» (важка вода). Жителям села Тоголок Молдо доводиться ходити по воду за кілька сотень метрів. Головними носіями води є жінки і діти. Жінки в цьому селі щодня приносять в будинок від 50 до 100 літрів води.

Нитка на виставці - це траєкторія шляху однієї з мешканок, Еркінгуль Ітібаевої, від колонки до дверей будинку. Присутнім пропонується пройти цей шлях з двома повними відрами.


«Еркін (мейкін) дик» (свобода і простір). Одна з активісток пече хлібобулочні вироби в невеликому приміщенні, наданому владою. В одній з кімнат люди можуть попити чай з її випічкою. Активістки за шість годин зробили косметичний ремонт її мікропідприємства. Це маленький простір тепер  - місце для зустрічей і спілкування жінок, місце свободи.


«Кіндік енє» - так називають жінок, які приймають пологи в домашніх умовах. Вони змушені робити це з мінімальним набором «гінекологічних» інструментів - горілкою, лезом, простирадлом і калошею.


Закритий перформанс «Я громадянка» був би неможливий в публічному просторі. Для його проведення шукали будинок без чоловіків. Одна з жінок стояла зовні, жінки робили все швидко, в страху. «Закрий рот», «Втихомир свою жінку!», «Чи вистачить на це сил?», «Я не можу дістатися правди», «Твоя справа - кухня і посуд», «Що скаже рідня чоловіка?» - ось що чують і про що думають жінки села N.


«100>0». У селі Джани-Дийкан жінки зіткнулися з великою перешкодою для проведення своєї арт-інсталяції, але в підсумку змогли пофарбувати зупинку в нові кольори і написати статистику гендерної нерівності в місцевому кенеші.

Це лише частина того, що можна побачити на виставці.

«Ідея проекту: приїхати, розповісти жінкам про сучасне мистецтво і його інструменти, ідентифікувати проблему на місцевому рівні, розповісти про це мовою творчості. Це був експеримент, і ми не знали, що у нас вийде. Я щиро вважаю, що створені активістками роботи нічим не поступаються роботам художників сучасного мистецтва - ні за формою, ні за змістом. Вони кажуть боляче, чесно і красиво», - розповіла одна з організаторок проекту - Алтин Капалова.