Досьє Ланьо Михайло Іванович

Заплатить кожен: за рахунок чого влада наповнюватиме держбюджет у 2018 році

Головне податкове навантаження у 2018 році лежатиме на плечах найманих працівників і підприємців.

14 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про державний бюджет на 2018 рік. А до 10 грудня, як пообіцяв прем'єр-міністр Володимир Гройсман, кошторис буде остаточно затверджений. Причому вже зараз ясно, що держбюджет-2018 будується на чинній податковій базі. Але його дохідна частина порівняно з 2017 роком зросте майже на 14%, що досить-таки відчутно. Відповідно, виникає резонне питання: за рахунок чого саме уряд має намір поповнювати держскарбницю? У цьому питанні розбиралось видання Mind, передає «Є!»

Для МСБ збільшать податки. Вже немає сумнівів, що чи не головне податкове навантаження у 2018 році лежатиме на плечах найманих працівників і підприємців. Справа в тому, що в проекті бюджету закладено підвищення мінімальної зарплати з нинішніх 3200 до 3723 грн і прожиткового мінімуму з 1700 до 1762 грн. А це автоматично призводить до зростання сум податку на доходи фізосіб і єдиного соцвнеску, які нараховуються на заробітну плату найманих працівників. Крім того, більше ЄСВ будуть перераховувати до бюджету і підприємці на єдиному податку: щомісячне мінімальне зобов'язання за соцвнеском для «спрощенців» у 2018 році зросте з 704 до 819 грн.

«Також збільшаться платежі за єдиним податком першої та другої груп. Так, підприємці першої групи платитимуть 176,2 грн на місяць (10% розміру прожиткового мінімуму), другої групи – 744,66 грн на місяць (20% розміру мінімальної зарплати)», – розповідає Анастасія Зарудко, юрист адвокатського бюро Оксани Кобзар.

Утім, і платників єдиного податку першої групи зміни теж не оминули. Починаючи з 2018 року вони сплачуватимуть єдиний соцвнесок на таких самих умовах, як і інші підприємці. Хоча у 2017 році перша група платила лише 50% мінімального зобов'язання з ЄСВ, або 352 грн.

Обов'язкове застосування касових апаратів. Ще один «сюрприз» для малого бізнесу депутати підготували у вигляді законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» за №7142, який був зареєстрований в парламенті ще наприкінці вересня. Він передбачає, перш за все, посилення вимог щодо застосування касових апаратів. За задумом розробників цього документа, використовувати РРО будуть змушені практично всі підприємці, починаючи з закладів громадського харчування і закінчуючи інтернет-магазинами.

Також суб'єктам підприємницької діяльності, які користуються касовими апаратами, доведеться зберігати всі підтверджуючі документи щодо походження товару (накладні, товарно-транспортні накладні тощо), що фактично рівнозначно введенню повноцінного бухгалтерського та товарного обліку.

«Крім того, суб'єкти, які підпали під вимогу обов'язково застосовувати касові апарати, не зможуть оприбуткувати ці товари для перепродажу на підставі документів від осіб – неплатників ПДВ», – попереджає Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

Жорсткий контроль за доходами представників малого бізнесу. Іншими словами, в наявності чергова спроба закрутити «гайки» малому бізнесу. Якщо не шляхом звуження сфери застосування єдиного податку, що активно лобіювала свого часу екс-міністр фінансів Наталія Яресько, то за рахунок посилення контролю за оборотами підприємців.

Правда, член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Оксана Продан обіцяла, що доб'ється зняття цього законопроекту з порядку денного парламенту.

«Сподіваюся, що підприємці зможуть донести свою позицію до депутатів до винесення цього проекту в зал», – заявила Продан.

Але, за інформацією Mind, законопроект №7142 може бути проголосований уже в грудні.

Законодавчі проблеми з ПДВ-накладними продовжаться. Утім, середньому бізнесу теж легше жити не стане. Тривають баталії навколо блокування ПДВ-накладних. Мінфін і ДФС не хочуть помічати того, що ця система, яка працює в «штатному» режимі з липня, псує життя не стільки схемникам, скільки сумлінним компаніям. Для вирішення цієї проблеми з ініціативи голови парламентського комітету Ніни Южаніної був зареєстрований законопроект №7115, який передбачає переведення механізму блокування в тестовий режим. Проте до сесійної зали Верховної Ради цей документ так і не дістався.

«Навіть більше, законопроект досі не затверджений урядом, який намагається вплинути на депутатів і не допустити того, щоб він набрав потрібну кількість голосів», – запевняє віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.

Не допомогли зрушити з мертвої точки вирішення цього питання і комітетські слухання, які були проведені 15 листопада. Єдине, до чого змогли домовитися профільний комітет, Міністерство фінансів, ДФС і бізнес, так це до грудня спробувати спільно знайти шляхи вирішення проблеми припинення реєстрації ПДВ-накладних, яка зачіпає реальний сектор економіки.

Міністр фінансів Олександр Данилюк, зокрема, повідомив, що на базі Мінфіну сформована робоча група, куди залучені експерти та представники бізнесу. А для недопущення затягування термінів розгляду документів, що надаються платниками для розблокування податкових накладних, чисельність працівників центрального апарату ДФС збільшена на 150 осіб.

«Ми розуміли, що будуть проблеми, бо багато чого змінюється. Створено спеціальний департамент у Мінфіні, який разом з ДФС постійно проводить моніторинг роботи системи і оперативно розробляє зміни до переліку критеріїв. Але проблема в тому, що будь-який перегляд критеріїв – це регуляторний акт, внесення поправок в який потребує певного часу», – пояснив Данилюк під час парламентських слухань.

Активізація роботи з виявлення нових каналів витоку капіталу. Також податківці у 2018 році впритул візьмуться за бізнес, який зловживає торговим структуруванням і оптимізацією оподаткування за допомогою іноземних компаній. Головним чином тих, що знаходяться в так званих податкових гаванях.

Перший крок в цьому напрямку Кабінет міністрів зробив ще в липні, затвердивши постанову №480, що являє собою список організаційно-правових форм бізнесу, найбільш активно використовуваних для структурування торговельних угод. У цьому переліку – 26 держав і територій із зазначенням конкретних ОПФ.

«В основному це різні види партнерств (LLP, LLC, LP, SP тощо), угоди з якими тепер визнаються контрольованими», – пояснює Наталя Ульянова, партнер ЮК ICF Legal Service.

Як повідомили Mind у ДФС, список організаційно-правових форм у міру виявлення нових каналів витоку капіталу з України регулярно доповнюватиметься.

Другий перелік, що включає безпосередньо низькоподаткові юрисдикції, має набрати сили з 1 січня 2018 року. Це буде оновлений чорний список з 65 держав і територій, який на сьогодні закріплений розпорядженням Кабміну №977-р. Його хочуть доповнити ще двома десятками юрисдикцій, що їх використовують українські компанії для ухилення від оподаткування. Причому чорний список Мінфін і ДФС теж мають намір переглядати раз на рік і включати в нього нові держави і території, якщо у фіскалів будуть підстави вважати, що вони дозволяють бізнесу мінімізувати сплату податків.

Читайте також: Курс валют на 24 листопада
30.11.2017 о 17:39
НАБУ опублікувало оперативні записи по справі про корупцію в...
30.11.2017 о 15:38
Хорватський генерал випив у Гаазі смертельні хімікати - прокурор
30.11.2017 о 13:50
Зеленський закриває проект «Свати» (відео)
30.11.2017 о 12:07
Чиновниця ДМС розповіла, як детектив НАБУ втирався до неї в довіру
29.11.2017 о 16:02
Кривава ДТП у Харкові: дві родини повернули компенсації матері...
29.11.2017 о 15:11
Попов розповів, чому син пішов грабувати магазин
28.11.2017 о 17:39
Син Попова вирішив дати свідчення щодо пограбування магазину
20.11.2017 о 12:58
Адвокат: Зайцевій призначили ще одну експертизу
14.11.2017 о 18:10
The New York Times залишить Крим “спірним”
03.11.2017 о 17:39
МВС потрібно було закуповувати браслети, а не рюкзаки, - Ситник
03.11.2017 о 16:19
Перед загибеллю Сергій Самарський говорив, що «розкопав» сенсаційні...
03.11.2017 о 10:45
У поліції прокоментували вбивство депутата Сєвєродонецької міської...
31.10.2017 о 17:26
Сина Авакова привезли в НАБУ (фото, відео)
31.10.2017 о 15:41
«Справа рюкзаків»: затримано екс-заступника міністра та ще двох осіб...
31.10.2017 о 14:41
«Олександра Авакова затримали»: Кива розповів про результати...
Сьогодні о 07:51
У Львові підвищили вартість проїзду в маршрутках
Сьогодні о 07:11
В Нідерландах посеред вулиці ножем вбито двох людей
Сьогодні о 06:34
У київському метро тепер можна заряджати мобільні телефони
Сьогодні о 05:59
500 тисяч росіян оселились в окупованому Криму
Сьогодні о 04:58
В ОБСЄ назвали найгарячіші точки на Донбасі за останні тижні
Сьогодні о 03:57
День захисту повій: на Майдані Незалежності пройшла акція
Сьогодні о 02:54
На Вінничині заступник мера побив депутатку (фото)
Сьогодні о 02:18
З'явилися нові фото з відвертої фотосесії Гросу у Росії
Сьогодні о 01:46
Вибух на заводі у Тернополі: є постраждалі (відео)
Сьогодні о 01:13
Ломаченко посів перше місце серед боксерів за версією ESPN
Сьогодні о 00:40
ЄС затвердив нову програму оборонної співпраці
14.12.2017 о 23:54
Суд скасував арешт фігуранта «справи 2 травня» Мефьодова для обміну...
14.12.2017 о 23:31
У Белфасті затримали лідерів групи ультраправих, чиї відео поширював...
14.12.2017 о 23:09
США готують закон про допомогу Україні з кібербезпекою
14.12.2017 о 22:46
У Сирії винищувачі США стріляли, щоб відігнати штурмовики РФ
Досьє Шатворян Вілен Григорович

74218 dd24 mm11 yy2017 2017 ноябрь листопад осень осінь Економіка экономика економика Податки збір, мито підприємці підприємці Україна Украина, Ukraine 74218 dd24 mm11 yy2017 2017 yjz,hm kbcnjgfl jctym jcsym Trjyjvsrf эrjyjvbrf trjyjvbrf Gjlfnrb p,sh? vbnj gslghb'vws gslghb'vws Erhf]yf Erhfbyf? Ukraine 74218 dd24 mm11 yy2017 2017 ноябрь листопад осень осынь Еконоьыка эконоьика еконоьика Податки збыр, ьито пыдприэьцы пыдприэьцы Украъна Украина, Ukraine