Події
11 грудня 2017
«Венеціанська комісія» вважає обґрунтованою критику мовних норм закону про освіту
На думку комісії, обсяг викладання предметів мовами нацменшин має бути достатнім для того, щоб учні могли досягти високого рівня усної та писемної мови.
news-image

Європейська комісія "За демократію через право" ("Венеціанська комісія") вважає обґрунтованою критику мовних норм закону "Про освіту". Про це сказано в оприлюдненому висновку "Венеціанської комісії", передає «Є!» із посиланням на Українські Новини.

"Стаття 7 нового закону, зменшуючи обсяг освіти мовами меншин, особливо в середній школі, зазнала сильної критики як усередині країни, так і за кордоном. Ця критика здається виправданою через низку причин", - сказано в ньому.

Зокрема, зазначається, що прийнята редакція істотно відрізняється від проекту, за яким проводилися консультації з національними меншинами.

Також підкреслюється, що залишається неясним точний рівень захисту лінгвістичних прав, надаваних ст. 7 нацменшинам.

"Вона містить деякі гарантії освіти у меншинах, в основному обмежених початковою освітою, хоча точний обсяг таких гарантій не настільки ясний, яким міг би бути. Фактично це дозволяє радикально змінити колишній мовний режим, принаймні в середній освіті, на систему, орієнтовану на обов'язкове використання української мови як мови освіти. Це може призвести до істотного зменшення можливостей, доступних для осіб, що належать до національних меншин, їхніми мовами, що буде сполучено з непропорційним втручанням у чинні права осіб, які належать до нацменшин", - сказано у висновку.

Водночас "Венеціанська комісія" зазначає, що ст. 7 є рамковим законодавчим положенням, оскільки в ній не вказано порядок її реалізації, і вітає намір української влади продовжити викладання більшості предметів мовами нацменшин у спеціалізованих класах початкової школи.

Щодо середньої освіти комісія вважає, що, незважаючи на спрямування на посилення ролі державної мови, закон залишається гнучким.

"Закон про освіту є рамковим законом, а закон "Про загальну середню освіту", який ще має бути прийнятим, міг би забезпечити більш докладні й збалансовані рішення. Якби закон був реалізований так, щоб мови меншин могли викладатися тільки як предмет, і більше не було б можливості викладати інші предмети мовою меншин, це могло б бути явно непомірним втручанням у чинні права меншин. Однак пункт 4 ст. 7 забезпечує правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС", - сказано у висновку.

На думку комісії, обсяг викладання предметів мовами нацменшин має бути достатнім для того, щоб учні могли досягти високого рівня усної та писемної майстерності. Водночас "Венеціанська комісія" зазначає, що такі рішення не передбачені в законі для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської, як найбільш широко використовуваної поряд з державною.

"Менш сприятливе ставлення до цих мов важко обґрунтувати й, отже, це викликає питання про дискримінацію", - сказано у висновку.

Комісія вважає, що з питання мов, які не є офіційними мовами ЄС, варто внести виправлення до закону "Про освіту" і замінити відповідне положення більш збалансованим і більш чітко сформульованим.

У цілому "Венеціанська комісія" вважає, що багато проблем ст. 7 закону "Про освіту" можуть бути негайно розглянуті в інших законодавчих актах, зокрема в рамках закону "Про загальну середню освіту".

У висновку комісія також висловила стурбованість коротким терміном для впровадження нових правил і рекомендувала внести виправлення до перехідних положень закону "Про освіту", щоб надати більше часу для поступової реформи.

При цьому "Венеціанська комісія" рекомендує звільнити від нових вимог до мови викладання приватні школи.

Як повідомлялося, раніше Міністерство освіти і науки заявило, що "Венеціанська комісія" не підтримала звинувачення Угорщини про утиск прав національних меншин в мовних нормах закону "Про освіту".

Читайте також: «Венеціанка» не підтримала звинувачення Угорщини щодо мовної статті - МОН