Події
25 січня 2018
Із суддів пропонують стягувати кошти за неправосудні рішення, – законопроект
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 16, 1176 та 1191 Цивільного кодексу України, пише «Українське право».
news-image

У Верховній Раді зареєстрували законодавчу ініціативу запровадити цивільно-правову відповідальність до суддів та працівників органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, а також працівників прокуратури у випадку здійснення ними протиправного діяння. Про це повідомляє «Є!» з посиланням на ZIK.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 16, 1176 та 1191 Цивільного кодексу України, пише «Українське право».

Для захисту репутації особи підозра, обвинувачення щодо якої не підтвердилися (п. 17 ч. 3 ст. 42, ч. 3 ст. 43 чинного КПК України), поряд із компенсаторною його складовою, пропонується встановити на рівні законодавства України, у тексті ст. 16 ЦК України, такий спосіб захисту як офіційне вибачення відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, а також їх посадових, службових осіб, внаслідок протиправних рішень, дій або бездіяльності яких особі було заподіяно шкоду.

Зараз суди України наділені компетенцією щодо ухвалення рішень стосовно правомірності обмеження права недієздатної особи на свободу та особисту недоторканність у силу прямої дії норм низки міжнародних договорів і з огляду на практику ЄСПЛ як джерело права в Україні. Тому в разі поточної бездіяльності суду (судді) у формі невиконання/неналежного виконання ним функції судового контролю (загальних обов’язків щодо захисту прав людини), яка призвела до порушення (чи створила реальну загрозу порушення) суб’єктивних прав недієздатної особи, заподіяння шкоди її майновим або особистим немайновим інтересам, такій особі має бути гарантовано реалізацію нею права вимагати виплати відшкодування.

У зв’язку з цим, пропонується внести зміни до ч. 1 ст. 1176 ЦК України, передбачивши у ній норми, які передбачають інші випадки істотного порушення суб’єктивних прав фізичної особи, заподіяння значної шкоди її майновим або особистим немайновим інтересам внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності суду, якими є, зокрема:

випадки незаконного обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною;
незаконного визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
незаконного надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
незаконних примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або продовження строку примусової госпіталізації й інші.
На цей час пред’явлення державою зворотної вимоги до судді можливе лише в разі встановлення в його діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили, або ж у разі встановлення вини судді у порушенні Україною міжнародних зобов’язань (сам по собі факт ухвалення міжнародною судовою установою негативного для держави-відповідача рішення не свідчить про наявність вини судді.

Поза межами правового регулювання, а отже, без можливості застосування права регресу, залишаються випадки, за яких протиправність діяння судді є підставою для їх дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження. До того ж у випадку заподіяння шкоди іншими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, протиправність яких може бути встановлена іншим, аніж вирок, рішенням суду, шкода взагалі не підлягає відшкодуванню винною особою суду. Тому пропонується усунути ці законодавчі прогалини шляхом внесення змін до ч. 5 ст. 1176 та ч. 3 ст. 1191 ЦК України.

Нові формулювання передбачають встановити, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній, господарській або адміністративній справі, відшкодовується державою з обов’язковим застосуванням права зворотної вимоги до судді (суддів) у випадках:

встановлення в діяннях судді (суддів), які вплинули на постановлення неправосудного судового рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;
встановлення в діяннях судді (суддів), які вплинули на постановлення неправосудного судового рішення, наявності ознак дисциплінарного проступку в порядку дисциплінарного провадження щодо судді (суддів), за результатами здійснення якого уповноваженим органом прийнято рішення про накладення дисциплінарного стягнення, яке не було оскаржено, або за наслідками оскарження якого не було скасовано, що підтверджується відповідним рішенням, яке набрало законної сили.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення колегіально судом незаконного рішення в цивільній, господарській або адміністративній справі, відшкодовується в повному обсязі з конкретних суддів, що входили до колегіального складу суду, в цих же випадках, у частці, яка визначається за рішенням суду, а у випадку неможливості її визначення – солідарно. 

Читайте також:В Україні посилять відповідальність медиків за видачу фальшивих довідок про вакцинацію