Україна
23 лютого 2018
139 років тому у Києві народився Казимир Малевич
У родині Малевичів було чотирнадцятеро дітей.
news-image

23 лютого 1879 року у Києві народився Казимир Малевич, художник-авангардист та теоретик мистецтва, основоположник супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ ст. «Чорний квадрат». Художник тричі безуспішно намагався вступити до Московського училища живопису, нагадує «Є!» із посиланням на УІНП.

У родині Малевичів, що мали польське коріння, було чотирнадцятеро дітей. Батько, який працював на цукрозаводі, мріяв аби син став цукроваром. Тому вороже поставився до захоплення малюванням.

Мати ж, навпаки, підтримала Казимира Малевича. Сама купила йому професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії.

«З Петербурга приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. – писав у спогадах Казимир Малевич. – Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників».

Попри те, що Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище, згодом пішов навчатися малюванню до Київської художньої школи Миколи Мурашка.

Потому Малевич майже десять років прожив у Курську, де одружився. Там він працював на Курсько-Московській залізниці, але не полишав малювати й організував гурток з малювання.

Подружнє життя не склалося.

1905-го року Малевич здійснив першу невдалу спробу вступити до Московського училища живопису, скульптури і зодчества.

 

Він почав займатись у студії архітектора, одного із засновників Московського товариства художників Івана Рерберга. Малевич увійшов у середовище відомих малярів, почав виставлятися на художніх виставках товариства.

«Кубофутуристичний» напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. 1913-го він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше було представлено «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю. Це був початок супрематизму (найвищого етапу у мистецтві).

«Супрематизм, – за визначенням Малевича, – мав у своєму розвитку три ступені чорного, кольорового і білого».

З 1918-го колір зникає у живописі Малевича. З’являється картина «Білий квадрат на білому фоні».

«Це знак чистоти людського творчого життя. – говорив Малевич, – це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена».

За радянської влади його двічі заарештовували, 1933-го його  мистецтво оголосили поза законом.

У творчості Малевича була відображена тематика Голодомору 1932-33 року. Відомий його ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» – рядком з  народної пісні 1920-30-х років. На картині зображені 3 людські фігури, у яких замість облич серп та молот, хрест і труна.

 

15 травня 1935-го року Казимир Малевич помер у Санкт-Петербурзі. 

 

Цікаві факти з життя Малевича:

- Свого часу Малевич захоплювався вишивкою. Художник не тільки сам вишивав, а й створював ескізи, за якими потім майстри народного промислу робили вишивки. Вишиті шарфики, подушки, хустки і скатертини, створені в селі Вербівка на Київщині, потім продавалися в Києві, Москві і Берліні.

- Дуже добре співав і мав красивий бас. і. Під акомпанемент художника Володимира Татліна на бандурі Малевич співав. Улюбленими були пісні «Гуде вітер вельми в полі»; «При дорозі хрест високий, кров’ю обілляний», «крамольна» в ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

- Художник часто говорив про своє захоплення іконами, називав ікони найкрасивішим, найбільш досконалим видом мистецтва. У різні цикли робіт сільської тематики Малевичем включені українські пейзажі, й ікони, присутні в кожній сільській хаті.

- Працював як ілюстратор. Створював ілюстрації для книги поетів-футуристів Олексія Кручених та Веліміра Хлєбнікова.

- Після демобілізації з армії в листопаді 1917 року московським Військово-революційним комітетом К.Малевич був призначений комісаром з охорони пам'яток старовини і членом Комісії з охорони художніх цінностей. Серед іншого в обов'язки комісії входило забезпечення цілості цінностей Кремля. Цього року художник також виступив з доповіддю в рамках дискусії «Парканний живопис і література».

- К.Малевич був тричі одружений. Першу дружину художника також звали Казимира. У цьому шлюбі народилося троє дітей. Мати художника Людвига померла під час блокади. Ігор, син другої дружини Галини, загинув на фронті в 1943 р. Сама Галина померла в 1972 р. 

25 серпня 1976 р. після шантажу радянська влада придбала «Чорний квадрат» у родини Малевича за 300 рублів.

- Хворий Малевич відростив бороду та іронічно називав себе Карлом Марксом. Після самогубства Маяковського Малевич написав:

"Я не можу піти, як він, але й жити тут більше не можу".

Передчуваючи, що скоро хвороба укоротить йому вік, "Казимир Великий" (так він часом себе називав) Малевич сам готував ескіз домовини.

Читайте також: У Києві з'явилась соціальна реклама до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом