Економістка вирішила кардинально змінити професію та стала першою в Україні рятувальницею-водолазкою

Суспільство

19 березня 2018

Оксана каже, що давно мріяла стати водолазкою — аби бути корисною для людей. Але навіть дайвінгом не займалася, бо не вистачало грошей.

Температура повітря — приблизно нуль, температура води у Дніпрі +3 градуси. Тендітна жінка в гідрокостюмі занурюється в ополонку. 30-річна Оксана Чехместренко успішно складає іспит — й офіційно стає єдиною в Україні водолазкою-рятувальницею, пише газета "Експрес", повідомляє «Є!».

“

"Під водою дуже темно, однак процес занурення мене вже не лякає, — каже Оксана Чехместренко. — Перші рази було не по собі, та вдалося перебороти страх. Пригадую своє перше занурення: ніяк не могла піти під воду, адже дуже легенька для такої професії, важу лише 54 кілограми. Тож під час кожного занурення мені додають ще 18 кілограмів баласту — у кишені, на ноги, на пояс. Ще приблизно стільки ж важить спорядження".

“	"Якби не знайомство з тренером Володимиром Сковородкою, моя мрія ніколи б не здійснилася. А він сказав, що я можу спробувати, а потім навчив усьому, що знав", — розповідає жінка.

Тренуватися почала з осені. Спершу занурювалася під воду в басейні, а як призвичаїлася до спорядження — перейшла у відкриті водойми. Тепер проходить стажування.

“	"Перш ніж мені дозволять виконувати серйозні завдання, як от рятувати людей, я маю провести під водою 300 годин", — пояснює Оксана.

Раніше пані Чехместренко складала бізнес-плани.

“

"Я маю економічну освіту, тож допомагала чоловікові вести бізнес, — каже жінка. — Іноді друзі просили, щоби дала декілька фінансових порад. Але розуміла, що це не справа мого життя. Коли сказала чоловікові, що хочу стати рятувальницею, навіть не очікувала, що він буде так сильно мене підтримувати. За це дуже йому вдячна".

У Чехместренків — троє дітей.

“

"Я хочу стати для них хорошим прикладом, — каже Оксана. — Старшій доньці вже 11 років. Якось сказала мені, що теж стане рятувальницею, коли виросте. Є у мене ще двоє синів, молодшому два роки, а старшому — майже чотири. Вони ще мало що усвідомлюють, але я знаю: коли мої сини підростуть, то пишатимуться своєю мамою".

Читайте також:

На Буковині в рідному селі Каденюка збирають гроші на пам’ятник космонавту

Читайте також:

Українським військовим потрібно вдосконалити рівень володіння англійською, - представник НАТО

Війна

3 листопада 2017