Французькі дослідники вивчили фрагменти черепа і щелепи Адольфа Гітлера, що зберігаються в Москві, і дійшли висновку про їхню автентичність, передає «Є!» із посиланням на УНІАН.

Результати дослідження спростовують теорії змови, згідно з якими Гітлер не наклав на себе руки 30 квітня 1945 року, а сховався в Аргентині та дожив до кінця ХХ століття.

Дані про роботу опубліковані в журналі European Journal of Internal Medicine, передає Naked Science.

Зазначається, що зубні протези і фрагмент черепа, що перебувають в архівах ФСБ і держархіві Росії, — єдині збережені останки нацистського лідера. Цей факт ліг в основу кількох конспірологічних теорій про те, що Гітлер міг дістатися Латинської Америки на підводному човні.

ФСБ Росії надала французьким ученим повний доступ до решток навесні 2017 року.

За допомогою бінокулярного мікроскопа вони провели морфологічне дослідження фрагмента черепа розміром 10,7 на 12 сантиметрів з округлим отвором. Кістка належала людині віком від 45 до 75 років (Гітлер вчинив самогубство у 56 років).

Експерти встановили, що морфологія фрагмента збігається з даними рентгенівських знімків голови Гітлера, зроблених у 1944 році. На думку вчених, отвір у кістці може бути слідом кулі — це підтверджує, що смерть настала після пострілу в голову або шию, а не в рот, згідно з іншими версіями.

На користь цього аргументу свідчить і те, що на щелепах не знайшли слідів сурми, свинцю або барію. Щелепи досліджували за допомогою растрового електронного мікроскопа. Аналіз показав, що володар протезів практично не їв м'яса — згідно з більшістю біографів, Гітлер був вегетаріанцем або принаймні обмежував споживання м'ясних продуктів.

На металі протезів та невеликих залишках зубної тканини знайшли синюваті відкладення. На думку вчених, вони можуть підтверджувати версію про те, що перед пострілом в голову лідер нацистів прийняв ціанід. Однак можливі й інші причини виникнення синіх плям: наприклад, вони могли з'явитися при кремації трупа через високу температуру.

Встановити це допоможе більш ретельний елементний аналіз відкладень.

Один з авторів дослідження Філіп Шарле заявив: