У теперішній складний час психологічних навантажень та перевтоми нерідко людина починає втрачати інтерес до себе та навколишнього світу, почувається виснаженою, роздратованою. Такі симптоми, ймовірно, сигналізують про синдром емоційного вигорання, який Всесвітня організація охорони здоров’я визнала хворобою. Синдром емоційного вигорання внесли в оновлену Міжнародну класифікацію хвороб, яку схвалили під час 72-ї сесії Генеральної Асамблеї охорони здоров’я. Документ набуде чинності з 1 січня 2022 року, пише «Є!» з посиланням на ЗІК.

Симптоми емоційного вигорання пояснює психолог Ростислава Пекарюк.

Поняття синдром емоційного вигорання(СЕВ) було введене в психологію американським психіатром Фрейденбергом у 1974р,. СЕВ проявляється наростаючим емоційним та енергетичним виснаженням, байдужістю до своїх обов’язків та того, що відбувається навколо. З’являється негативізм щодо колег та пацієнтів чи клієнтів, відчуття неспроможності, роздратованості, незадоволення роботою, хронічна втома та загальне погіршення якості життя.

В подальшому розвиваються невротичні та психосоматичні розлади. Невдалий вибір спеціальності – це найголовніший фактор ризику. Але існують професії, які пов’язані з великою віддачею енергії та душевних сил. Професії, в яких синдром емоційного вигорання зустрічається найчастіше (від 30 до 90%) – це медичний персонал, вчителі, психологи, соціальні працівники, та працівники правоохоронних органів. За останні роки синдром вигорання виявляється і у спеціалістів, у яких контакт з людьми взагалі мінімальний.

Основною причиною є психологічна та емоційна перевтома. Часто це конфлікт між особливостями особистості та вимогами професійного середовища. Якщо зовнішні та внутрішні вимоги упродовж тривалого часу переважають над внутрішніми та зовнішніми ресурсами людини, порушується гармонія та рівновага, які призводять до хронічного стресу, який в свою чергу може перейти до дистресу. Дистрес – це надмірне напруження, яке призводить до емоційного вигорання. Пік емоційного вигорання припадає на 6-7 і 25-26 років трудового стажу.

Симптоми емоційного вигорання: фізичні симптоми – виснаження, відчуття зниження емоційних та фізичних ресурсів, відчуття втоми, яке не минає навіть після повноцінної відпустки (знову з’являється за короткий час, ніби і не відпочивав).

Емоційні симптоми – відгородженість від того, що відбувається, як спроба впорятися з емоційним стресом, тобто, кращий спосіб вирішити проблему – замкнутись в собі, і не виявляти зайвих емоцій. Нічого не викликає емоційного відгуку. Втрачається інтерес до оточуючих. Переважають почуття самотності, безнадії, невміння зосередитись, агресивності, депресивний настрій та почуття вини.

Поведінкові симптоми – під час роботи з’являється втома та небажання працювати; байдужість до того, що раніше цікавило, втрата інтересу до пізнання нового; байдужість до свого зовнішнього вигляду.

Соціальні симптоми – відсутність енергії для втрата зацікавлення до розваг, зменшення контактів з друзями; відчуття недостатньої підтримки зі боку сім’ї та колег.

Профілактика емоційного вигорання:

Старатись обдумано поділити навантаження;
Вчитись вчасно і адекватно вирішувати конфлікти;
Вміти переключатись з одного виду діяльності на інший;
Гармонійно поєднувати роботу з повноцінним відпочинком.

Ростислава Пекарюк пропонує вправу, яка допоможе справитись зі стресом: «якщо – то»

Ця техніка спрямована на стрес, а не на його наслідки. Вона допоможе людині контролювати свої емоційні реакції на деякі ситуації, в яких вона відчуває страх, сум, невпевненість в собі, втому. Тобто, у людини з’явиться вибір у тому, що відчувати в конкретній ситуації. Вона має вирішити, яку позитивну емоцію хотіла б відчувати замість негативної.

Наприклад, «якщо сьогодні у мене з’явиться понаднормова робота, то залишусь спокійною та розслабленою», «якщо мій колега сьогодні поведе себе щодо мене грубо, то зможу себе захистити, зберігаючи при цьому рівновагу духу». Завжди людина може придумати для себе декілька варіантів реагування на ситуації, які будуть корисними саме для неї, і таким чином додасть гармонії у своє життя.