Досьє Клюєв Андрій Петрович

Вода одна – стандарти різні

Яку воду споживають українці

Сьогодні Україна – єдина держава світу, яка має два різних набори стандартів якості для води водогону, тобто з централізованого постачання, і води в криницях, пише «Є!»  з посиланням на kolo.news.            

Подвійні стандарти – це вимушений захід, адже, для прикладу, воду, твердість якої перевищує 4 ммоль/л, у Європі вже вважають дуже твердою, а в нас Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» дозволяють вживати воду з колодязя, де твердість не перевищує 10. Тому, якщо б ми дотримувалися європейських нормативів, то в селі людям узагалі не було б що пити», – говорить доцент кафедри аналітичної та біонеорганічної хімії та якості води НУБіП України Лариса Войтенко.

В Україні 63 тисячі річок, 40 тисячі озер, 1100 водосховищ, 400 тисячі ставків – 1 млн 100 тисяч гектарів прісних водойм. Водночас Україну вважають маловодною країною, оскільки більшість водних ресурсів через забрудненість не придатна до водозабору питної води. Тож забезпеченість водою українців порівняно невисока – на кожного мешканця припадає менше тисячі літрів води, придатної для споживання. У Німеччині та Швеції вдвічі більше, а в Австрії – майже всемеро.

Останні дослідження, проведені на замовлення Світового фінансового банку, поставили Україну за кількістю питної води на душу населення на 125-е місце з 180 країн.

Згідно з даними Державного агентства водних ресурсів України, за 2018 рік забрали свіжої води 11296 млн куб. м, а в поверхневі водні об’єкти скинули 5210 млн куб. м стічних вод. Із загального обсягу скинутих у водні об’єкти стічних вод забруднені становлять 18,27%. Проте рівень очищення стоків недостатній, і потенціалу самоочищення поверхневих вод бракує для боротьби з антропогенним забрудненням.

Кринична вода з солодким присмаком нітратів

Централізоване водопостачання є лише в 23% українських сіл. Решта користується водою з криниць.

Дуже часто люди говорять, що кринична вода така смачна, що аж солодка. Рівненський обласний лабораторний центр стверджує, що вода, яка містить багато нітратів, досить часто здається солодкою й добре втамовує спрагу. Проте смачна вода не означає безпечна.

За словами завідувача кафедри аналітичної та біонеорганічної хімії та якості води НУБіП України Володимира Копілевича, якість води в криницях не контролюють ще з радянських часів.

Читайте також:Організація охорони здоров'я випустила доповідь про вплив фрагментів пластика на здоров'я людини

У селі очищенням та захистом підґрунтових вод від забруднення сьогодні ніхто не займається. Ідеться не лише про побутове забруднення, а й про хімічне», – констатує він.

Забруднення води від сільськогосподарської діяльності здебільшого зумовлене недотриманням сівозмін та неконтрольованим внесенням мінеральних добрив, що своєю чергою призводить до забруднення біогенними елементами (сполуками азоту та фосфору) поверхневих і підземних вод.

Проблема з забрудненням води – одна з перепон для діяльності іноземних інвесторів на нашій землі. Так, неякісна вода призводить до виходу з ладу дорогого обладнання для зрошення полів. За високої твердості води з неї випадає осад під час додавання композицій для підживлення рослин, який забиває форсунки-розпилювачі, капіляри крапельного поливу», – стверджує Володимир Копілевич.
Альтернативний шлях отримання чистої води в селі – підземні джерела. Але і тут є свої нюанси. «В Україні великий запас підземних глибинних вод, але їх ніхто серйозно не досліджує. До того ж, за Водним кодексом держави, вони не зовсім доступні для приватних осіб, адже для того, щоб дістатися на глибину понад 30 м, треба отримати спецдозвіл», – додає Володимир Копілевич.

Хто вони, головні забруднювачі?

За словами Лариси Войтенко, саме аграрні компанії найбільше забруднюють воду, особливо ті, які вирощують тварин. Хоча частка споживання води аграріями становить лише 30%. Питання сплати за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема водних об’єктів, регулює Податковий кодекс України.

Проте Войтенко вважає, що такі податки мізерні, і підприємцю вигідніше кожного місяця сплачувати штраф.

У звіті «Питна вода України» за 2017 рік є розділ «Штрафи», і найбільший штраф по Київській області становить 120 тис. грн. На фоні прибутків компаній – це дріб’язок, – додає Лариса Войтенко. – Відсоток сплати екологічного податку в структурі всіх податків в Україні – один із найнижчих у Європі – 0,4%, порівняно з 8% у Польщі».

Бутильована вода не менш шкідлива

На кафедрі аналітичної та біонеорганічної хімії та якості води НУБіП України говорять, що 80% бутильованої води, яка стоїть на полицях магазинів, – це вода з водогону, яка лише пройшла очищення на промислових фільтрах методом зворотного осмосу. Тому назвати її природною аж ніяк не можна.

Така вода не шкідлива, але й користі, про яку йдеться на етикетці, вона не приносить, – говорить Войтенко. – Вода, яка стоїть у супермаркеті, може зберігатися роками через наявність у ній штучних консервантів. Для негазованої води для стерилізації використовують антибіотики або рентгенівське проміння. Тому краще купувати газовану воду, адже там є розчинений СО2, який є природним консервантом».

Щодо дитячої води, то в Україні немає жодного нормативного документа, який регламентував би норми її виробництва. Тобто виробники самі їх встановлюють. За кордоном є важливий показник, який відрізняє дитячу воду від звичайної, – загальна мінералізація. Якщо для дорослих питна вода може містити до 1000 мг/л розчинених солей, то для немовлят – до 250 мг/л, бо дитина до одного року має ще слабку ниркову систему.

«Підтримка» держави

Із бюджету на 2019 рік КМУ вилучив фінансування програми «Питна вода», а це була єдина програма, ухвалена на підтримку галузі водопостачання.

Щодо фінансування галузі, то 2019 року воно становило 1960,2 млн грн, із яких лише 7,7 млн грн – на обслуговування та утримання інфраструктури. Такої суми для обслуговування понад 127 тисяч об’єктів інженерної інфраструктури недостатньо.

У Держводагентстві стверджують, що сьогодні діє Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро до 2021 року. Один із напрямів цієї програми – першочергове забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою.

Агентство в межах коштів, передбачених державним бюджетом, здійснює заходи щодо будівництва та реконструкції групових водопроводів. Проте, у зв’язку з недостатнім фінансуванням, заходи програми не реалізовали в повному обсязі. Одночасно місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями щодо розробки та реалізації місцевих програм у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення», – коментують у Держводагентстві.

Чиста вода чи нові дороги?

Якщо оцінити потрібні фінансові ресурси на забезпечення України чистою водою, то це виходить дорожче, ніж збудувати нові дороги. Якщо побудову транспортної інфраструктури оцінюють в млрд, то на очищення води потрібно не менше, – стверджує Лариса Войтенко. – Окрім достатнього фінансування, має проводитися контроль та просвітницька діяльність щодо шкоди забрудненої води, особливо в селах».

 Є десятки різних способів очищення води: озонування, оброблення ультрафіолетом, але біологічне найкраще, проте в Україні воно наразі неможливе.

Хімічні речовини та фосфатні залишки просто вбивають біологічну основу очищення, бактерії гинуть від тої якості води, яку отримують ніби для очищення, – говорить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Очищення води для питного водопостачання можливе лише при забороні скидання неочищених або недостатньо очищених стоків».

Європейські країни вже давно впроваджують інтегроване управління водними ресурсами: всі, хто забирає воду та її скидає, працюють на одну мету – досягнення доброго екологічного стану водних ресурсів. Таке управління спирається на виявлення і оцінку ризиків безпеки питної води, оцінюється весь ланцюг її отримання та доставки. Те, що у нас кажуть про безпеку харчових продуктів (від лану до столу), стосується і води, але від джерела до крана.

Держводагентство планує з 2020 року почати масштабну реформу водогосподарської галузі. А це: оптимізація послуг із технічного сервісу водної інфраструктури та збільшення надходжень до фонду водного господарства України.

Чесний розподіл води

В серпні 2019 року Інститут світових ресурсів (WRI) оприлюднив дослідження, що близько чверті населення світу стикається з браком питної води. Ця проблема гостро стоїть у 17 країнах, зокрема Індії, де кількість населення становить 1,3 млрд. Проте найбільш вразливі Катар, Ізраїль та Ліван.

На сьогодні навіть незначний дефіцит опадів у тих 17 країнах, які наблизилися до критичної межі, може спричинити великі проблеми. Окрім того, у більшості цих країн вже існує жорстка конкуренція між міськими районами та сільськогосподарським сектором за доступ до питної води. Зокрема, попит на воду у сільськогосподарському, виробничому та муніципальному секторах цих країн уже становить 80% на рік», – зазначає на своїй сторінці у Facebook гендиректор ІМК, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

2018 року Всесвітня організація охорони здоров’я ООН у своєму звіті попередила, що кліматичні зміни і далі впливатимуть на розширення географії посухи. До 2050 року світове населення, яке принаймні один місяць протягом року потерпатиме від водного стресу, зросте до 50%, а це – 4,8-5,7 млрд людей.

Якщо подивитися на це в глобальному масштабі, то 65% прісної води йде саме на потреби зрошення. Окрім того, зміни клімату збільшують попит на зрошення, що у свою чергу посилює конфлікти щодо водокористування між містами та сільською місцевістю, – зазначає Алекс Ліссітса. – Полегшити цю напругу може розподіл прав на прісну воду між сільським господарством та іншими галузями. Проте всі сектори мають прагнути знайти шляхи збереження водокористування у міру посилення наслідків зміни клімату».
07.08.2020 о 19:50
НАЗК перевірить декларації судді і прокурора, що можуть бути...
06.08.2020 о 10:00
СБУ запобігла теракту, який окупанти готували на мирній території...
03.08.2020 о 13:01
У центрі Києва невідомий погрожує вибухом в банку
30.07.2020 о 10:00
В Україні шахраї продавали онлайн «ліві» ліки сердечникам і хворим...
26.07.2020 о 19:50
У Криму знайшли тіло трирічного сина політичного в'язня
23.07.2020 о 11:13
У Полтаві викрадач авто взяв у заручники поліцейського і загрожує...
23.07.2020 о 10:00
Активіст Шабунін повідомив про підпал його будинку
14.07.2020 о 18:50
Компанія Apple змушена заплатити великий штраф
13.07.2020 о 09:07
П'яний водій вбив цілу сім'ю
09.07.2020 о 17:53
Пожежі на Луганщині: у мережі з’явилося відео ймовірного підпалу
09.07.2020 о 12:21
«Тисну руку», «Обіймаю»: опубліковані записи розмов нібито Порошенко...
07.07.2020 о 13:37
На Полтавщині підірвали автомобіль Укрпошти і викрали 2,5 мільйона
30.06.2020 о 19:50
СБУ затримала ексбанкіра, який зумів «продати» посаду у Нацбанку за 25...
24.06.2020 о 20:50
СБУ викрила схему розкрадання майже 17 мільйонів гривень з бюджетних...
24.06.2020 о 19:50
Нардеп від “Слуги народу” зробила скандальну заяву про дітей “дуже...
Сьогодні о 11:00
Гарні новини
Сьогодні о 10:07
Була складна гра, але ми практично весь час домінували – Каштру
Сьогодні о 09:27
В Україні зафіксовано 1 433 нові випадки коронавірусної хвороби COVID-19
Сьогодні о 09:05
Протести у Білорусі: силовики залишили вулиці Мінська
11.08.2020 о 20:50
Наступні парламентські вибори точно будуть цікавіше попередніх
11.08.2020 о 19:50
Чи дійсно українська домашня кухня корисна для здоров'я
11.08.2020 о 18:50
Стало відомо, над ким з політиків ніколи не жартував Зеленський
11.08.2020 о 17:00
Дайджест головних новин за 11 серпня
11.08.2020 о 16:14
В Івано-Франківську 1 вересня учні підуть до шкіл незалежно від...
11.08.2020 о 16:00
Ексглаві ОП Андрію Богдану спалили «Теслу»
11.08.2020 о 15:30
Тіхановська записала два відеозвернення до білорусів. На одному вона...
11.08.2020 о 15:02
Усупереч карантину до Умані може прибути до 10 тисяч хасидів
11.08.2020 о 14:32
Зеленський підписав закон, що пришвидшить розгляд кримінальних...
11.08.2020 о 14:13
Ще на двох вулицях Києва облаштували смуги руху для велосипедів
11.08.2020 о 14:00
Лариса Волошина: «Сьогоднішня Білорусь - це не тільки сценарій, якого...
Досьє Чечетов Михайло Васильович

96012 dd04 mm01 yy2020 2020 январь січень зима Україна питна вода питна вода нормативи Україна Украина, Ukraine 96012 dd04 mm01 yy2020 2020 zydfhm csxtym pbvf Erhf]yf gbnyf djlf gbnyf djlf yjhvfnbdb Erhf]yf Erhfbyf? Ukraine 96012 dd04 mm01 yy2020 2020 январь сычень зиьа Украъна питна вода питна вода норьативи Украъна Украина, Ukraine