Уже не перший рік невролог Ендрю Ньюберг з університету Томаса Джефферсона (США), засновник напряму “нейротеологія”, вивчає зв’язок між релігією і здоров’ям, пише Експрес.
На своїй інтернет-сторінці вчений описує процес одного з експериментів так. Учаснику вводили у кров нешкідливий барвник, далі людина лягала в томограф, починала молитися, а комп’ютер відображав, як саме в цей час барвник переміщається у найбільш активну ділянку мозку — у лобову частку, у зорову частину.
Тиск, серцевий ритм, загалом фізичний та психологічний стани під час молитви нормалізувалися. Цікаво, що вчений проводив експерименти з представниками різних релігій, і результат був позитивним. Водночас, дослідив Ньюберг, молитва ніяк не діяла на атеїстів. Що ж відбувається насправді? Як реагує організм на молитву?
| “ | Молитва — навіть недовга, здатна змінити на краще і склад людської крові, — розповідає кандидат медичних наук Михайло Лазорик, доцент Ужгородського національного університету. — Разом з колегами-науковцями ми переконалися у цьому під час експерименту з пацієнтами, що мали хронічні вірусні, судинні патології. Дослідження полягало у порівнянні аналізу крові цих людей до і після 15 — 20-хвилинної молитви, зокрема визначенні кількості лeйкоцитів, нeйтрофілів, лімфoцитів, тpoмбоцитів тощо. Після молитви показники запального процесу знижувалися. Думаю, цей ефект можна пояснити тим, що частота звукових коливань під час молитви позитивно впливає на кров. Звукові коливання змінюють структуру води, а людина на 80% складається з неї, однак частота коливань при молитві має специфіку впливати на рідини тіла саме позитивно. |
Чи достатньо щиро помолитися раз чи два, щоб показники крові остаточно змінилися на краще?
| “ | Ні. Через якийсь час запальний процес повертається. Висновок: молитва має стати щоденною, постійною практикою — лише за таких умов можна розраховувати на одужання. Науковці неодноразово зауважували, що люди, які щиро вірують і регулярно відвідують церкву, рідше, ніж ті, хто цього не робить, потерпають від депресії", - розповідає Михайло Лазорик. |
Крім того, є гіпотеза резонансу, згідно з якою електромагнітні коливання від колективної молитви збігаються.
Ефект від таких молитов начебто сильніший. Чим з позиції науки можна це пояснити?
| “ | Храм — це мiсце, де релігійна людина ніколи не почувається покинутою, — каже Євген Заїка, кандидат психологічних наук, професор кафедри Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Загалом, молитовний стан — це своєрідне автогенне тренування, що сприяє поновленню рівноваги в організмі, яка порушена хворобою, переживаннями. Психологічна рівновага оберігає від депресії, хвороб, спричинених стресом. А колективні молитви, справді, можуть позитивно впливати на психоемоцiйний стан людей, це подібно на колективну психотерапію. |
Занурення у молитву супроводжується емоційним піднесенням. Неврологи дослідили, що це відчуття народжується у лімбічній системі головного мозку. Її функція полягає у моніторингу наших відчуттів і запам’ятовуванні особливо значних подій.
Коли людина переживає яскраве релігійне відчуття, лімбічна система активізується. Згодом навіть спогад про молитву асоціюється з цим емоційним піднесенням. А водночас молитва, як ритмічне повторення певних фраз, сприяє релаксації — звідси й зниження тривожності.
| “ | Під час щирої молитви активність головного мозку змінюється: людина сягає особливого стану між відпочинком та сном (і це засвідчує реєстрація активності мозку), — пояснює Дмитро Ісаєв, провідний науковий співробітник Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ. — Крім того, у корі головного мозку, як досліджено, активізуються процеси, що сприяють виробленню ендорфінів — хімічних сполук, які за структурою схожі з опіатами, вони втамовують біль. Ось і пояснення феномена згасання болю, нормалізації психологічного стану". |
Раніше ми повідомляли, що правозахисники з Human Rights Watch назвали найбільш вразливих людей в Україні.
| Читайте також: | Знову підтверджено, що шкідливі звички та ожиріння істотно знижують тривалість життя. |
