Український військовий, полковник Збройних сил України, командир 93-ї окремої механізованої бригади. Учасник війни на сході України. Здобув славу, як один з керівників оборони донецького аеропорту.

Біографія

Народився 23 жовтня 1975 року у Новограді-Волинському, що на Житомирщині. У 1992 році закінчив місцеву загальноосвітню школу № 9 та поступив до Харківського гвардійського вищого танкового командного училища.  

З 1996 року - у лавах Збройних сил України. Офіцерську кар'єру розпочав на посаді командира взводу. У 2001 році виконував функції командира роти 30-ї гвардійської танкової дивізії. З відзнакою закінчив Національну академію оборони України. Проходив військову службу в складі українського миротворчого контингенту в Іраку.

Протягом декількох років обіймав посаду заступника начальника 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. У 2012 році тимчасово виконував обов'язки начальника центру.  Восени того ж року був удостоєний військового звання «полковник».

З 2013 року — командир 93-ї окремої механізованої бригади.

Під час війни на сході України бригада Мікаца брала активну участь у протистоянні терористичним угрупуванням ДНР та російським військам. 10 липня 2014 року 93-я аеромобільна бригада у взаємодії з добровольчими батальйонами прийняла бій під Карлівкою, а 24 липня взяла під контроль селище Піски та Первомайське, що дозволило українським військам контролювати дорогу між Донецьком та Дніпропетровськом.

З вересня 2014 року Олег Мікац керував обороною Донецького аеропорту, у якій окрім його бригади брали участь бійці 79-ї аеромобільної  бригади, 3-го окремого полку спеціального призначення, «Добровольчого українського корпусу», батальйону «Дніпро-1» та інші. За непоступливість та запеклий опір терористам захисників аеропорту прозвали «кіборгами».  Окрім безпосередньо оборони об'єкта бійці 93-ї аеромобільної  бригади виконували й інші завдання на передовій: 6 листопада вони разом з бійцям ДУК повернули під контроль України селище Опитне, а 19 листопада брали участь у відбитті в бойовиків стратегічної висоти поблизу аеропорту.

Восени 2014 року брав участь у позачергових виборах до парламенту України. Був третім номером у списку політичної партії «Правий сектор», якій не вдалося подолати 5% бар'єр, через що до Верховної Ради Мікац не потрапив.

Відзначений за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, високий професіоналізм.  Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (вересня 2001 року).