Нємцов Борис Юхимович

Роки життя: 1959-2015 рр. Російський політик і державний діяч, депутат Ярославської обласної думи VI скликання, один із творців і лідерів Об'єднаного демократичного руху «Солідарність», співголова політичної партії «РПР-ПАРНАС», член Координаційної ради російської опозиції.

Біографія

Народився  9 жовтня 1959 року в м. Сочі Краснодарського краю (Росія).

З 1967 року жив у Нижньому Новгороді (раніше - місто Горький). З відзнакою закінчив середню школу.

У 1981 році закінчив радіофізичний факультет Горьківського державного університету ім. М. І. Лобачевського. 

З 1981 року працював в Горьківському науково-дослідному інституті радіофізики, остання посада - старший науковий співробітник. У 1985 році захистив кандидатську дисертацію,  займаючись проблемами фізики плазми, акустики і гідродинаміки. Брав участь у розробці параметрів антени для космічних кораблів, яка дозволила підтримувати зв'язок з космонавтами при входженні капсули в атмосферу Землі. Академік Віталій Гінзбург називав його «талановитим фізиком».

У 1987-1990 роках Борис Нємцов брав участь у кампанії по забороні будівництва Горьківської атомної станції. Як повідомлялось в ЗМІ, спочатку мати Бориса встала на чолі руху проти запуску атомної станції в Горькому. Завдяки цьому і він долучився до активної участі в акції протесту, а пізніше і до політичної діяльності.

З 1990 по 1993 рік - народний депутат від створеного ним об'єднання «Кандидати за демократію». Восени 1991 року був делегований до Верховної Ради РРФСР. Працював у Комітеті з законодавством ВР РРФСР.

Під час подій серпня 1991 року брав участь в обороні Білого дому. Особисте знайомство з Єльциним дозволило Борису Нємцову стати його довіреною особою по Нижегородській області, а в листопаді того ж року - і головою обласної адміністрації.

У грудні 1995 року обраний губернатором Нижегородської області на черговий строк. На посаді губернатора проводив численні реформи. На початку 1996 року за його участю в області було зібано мільйон підписів за виведення російської армії з Чечні.

У 1996 році був висунутий кандидатом на пост президента, проте від участі в виборах відмовився.

З 1993 по 1997 рік - член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ.

У 1997 році Нємцов залишив пост губернатора Нижегородської області.

З березня 1997 року по серпень 1998 року - перший заступник, заступник Голови уряду Росії.  Зокрема, займався питаннями соціальної політики, ЖКГ, будівництва, антимонопольної політики.  З квітня 1997 року по листопад 1997 року одночасно - Міністр палива та енергетики РФ.

У травні-жовтні 1998 року - член Ради Безпеки РФ.

Незабаром після дефолту 1998 року і відставки уряду Сергія Кирієнка Борис Нємцов пішов з уряду. У грудні 1999 року він став одним з лідерів блоку «Союз правих сил» разом з Сергієм Кирієнко та Іриною Хакамадою.

19 грудня 1999 року обраний до Державної Думи за списками «Союзу правих сил». Обіймав посаду заступника голови Держдуми, лідера фракції СПС. Нємцов підтримував призначення Володимира Путіна на пост Глави російського уряду і його подальшу участь у виборах президента. Згодом цю позицію політик називав помилковою. У 2000-х роках активно займався опозиційною діяльністю, залишаючись на чолі СПС до його розпуску в 2008 році.

У грудні 2003 року брав участь у виборах до Державної Думи ФС РФ IV четвертого скликання. Борис Нємцов увійшов до першої трійки федерального списку «Союзу правих сил». Проте під час виборів політична сила не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр, що не дозволило СПС увійти до Держдуми.

У січні 2004 року увійшов до числа співзасновників громадського комітету «2008: Вільний вибір».

У 2004-2005 роках - Голова ради директорів Групи «Концерн Нафтовий».

У 2005-2006 роках був позаштатним радником Президента України Віктора Ющенка.

У 2007 році -  висунутий партією СПС в Президенти Росії, проте незабаром відмовився від участі у виборах на користь Михайла Касьянова. У 2008 році призупинив своє членство в СПС.

З 2008 року член бюро Об'єднаного демократичного руху «Солідарність».

Весною 2009 року брав участь у виборах мера м. Сочі від «Солідарності». На виборах посів друге місце.

З 2010 року - один з лідерів «Партії народної свободи» (ПАРНАС). Співзасновник Партії народної свободи «За Росію без свавілля і корупції»

У 2012 року - обраний співголовою політичної партії «Республіканська партія Росії - Партія народної свободи» (РПР-ПАРНАС).

У вересні 2013 року на регіональних виборах обраний депутатом Ярославської обласної думи VI скликання. Працював у комітеті з питань бюджету, податків та фінансів і в комітеті з законодавства та питань державної влади.

27 лютого 2015 року Бориса Нємцова було вбито на Василівському узвозі в Москві кількома пострілами в спину. Вбивство опозиціонера має всі ознаки замовного. За даними ЗМІ, вбивство Бориса Нємцова було політичним, його усунули як найяскравішого представника опозиції.

Опозиціонер став одним із заявників антикризового маршу «Весна», проведення якого було призначено на 1 березня 2015 року.

Борис Нємцов брав участь в організації та проведенні численних мітингів проти політики російської влади. Він є автором низки наукових робіт і ряду політичних доповідей, зокрема «Лужков. Підсумки», «Путін і криза», «Путін і Газпром», «Сочі і Олімпіада», «Путін.Підсумки», «Путін. Корупція» та інші, в яких писав про масштабну корупцію і, зокрема, зловживання спецслужб.

Нагороди

Був нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (1994 р.).

Сім'я

Одружений. Четверо дітей: дочка Жанна від шлюбу з Раїсою Нємцовою, син Антон і донька Діна від шлюбу з телеведучою Катерини Одінцовою, дочка Софія - від шлюбу з Іриною Корольовою.

2 березня 2015, 15:24 |  ДОСЬЄ