Порошенко Петро Олексійович

5-й Президент України

Біографія

Петро Порошенко народився 26 вересня 1965 року в Болграді (Одеська область). Закінчивши факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету, в 1989 році Порошенко почав власний кондитерський бізнес.  У 1990-і роки він придбав кілька кондитерських підприємств, які згодом об'єднав у корпорацію Roshen, що стала найбільшим виробником кондитерських товарів в країні. Roshen також входить в першу двадцятку рейтингу Candy Industry Top 100. 

Крім того, бізнес-імперія Порошенка включає в себе кілька автомобільних і автобусних заводів, телеканал: Луцький автомобільний завод, корпорацію «Богдан», «Ленінська кузня», телеканал «П'ятий канал». У 2011 році Петро Порошенко в партнерстві з засновником і президентом компанії UMH group Борисом Ложкіним придбав у американського бізнесмена Джеда Сандена компанію KP Media. Також в спільному володінні Порошенко і Ложкіна до 2013 року перебували радіостанції «Наше радіо», «Ретро FM» і Next. У 2013 році Ложкін викупив частку Петра Порошенко в медіа-бізнесі. 

У 1998 році Порошенко став членом партії об'єднаної Соціал-демократичної партії України. Партію якраз тоді очолив Віктор Медведчук.

На виборах 1998 був 11-й у партійному списку СДПУ(О). Однак мандат здобув у мажоритарному окрузі № 12. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, був обраний членом Політбюро СДПУ(О).

На початку 2000 залишив СДПУ(О) і створив фракцію «Солідарність», згодом — партію «Солідарність». Остання восени того року увійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом — Партія регіонів). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні 2001 року — заступником голови. Через півроку Порошенко залишив лави партії через принципову розбіжність поглядів.

У грудні 2001 партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу блоку. 

Прихід Порошенка в політику завдав удару по його бізнесу через те, що він взяв участь в опозиційному політичному проекті Віктора Ющенка «Наша Україна».

Багато ЗМІ називали Порошенка одним з головних спонсорів Помаранчевої революції - подій на Україні в 2004 році. Тоді, кандидат в президенти Віктор Ющенко програв 3% Віктору Януковичу заявив, що вибори були сфальсифіковані. Після серії акцій протесту у великих містах України, 3 грудня 2004 року Верховний Суд України прийняв безпрецедентне рішення - призначити третій тур президентських виборів. 

26 грудня 2004 повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%. Ставши президентом Віктор Ющенко призначив Петра Порошенка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Однак протримався на своїй посаді він недовго. Під час політичної кризи на Україні у вересні 2005 року президент Ющенко відправив у відставку спочатку Порошенко, а за ним і весь уряд на чолі з Юлією Тимошенко.

З 22 лютого 2007 Порошенко — голова Ради Національного банку України.

У 2009-2010 роках при президентові Ющенко займав пост міністра закордонних справ України. 11 березня 2010 був звільнений новим президентом України Віктором Януковичем. Двома роками пізніше, в березні 2012 року, Янукович підписав указ про призначення Порошенка міністром економічного розвитку і торгівлі України. 

На виборах до Верховної Ради 2012 року був кандидатом у народні депутати у окрузі № 12. З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем. Член Комітету з питань європейської інтеграції. Позафракційний.

Під час лютневих подій у Києв у 2014 році, що призвели до держперевороту і відстороненню від влади чинного президента України Віктора Януковича, активно підтримав протестувальників. Часто виступав на площі Незалежності, після чого в пресі з'явилася інформація про те, що Порошенко був одним із спонсорів «Євромайдану». Після зіткнень з міліцією на вулиці Грушевського в січня 2014 року пообіцяв відновити стадіон «Динамо» і бруківку на вулиці Грушевського. 

Під час політичної кризи в Криму 28 лютого 2014, Петро Порошенко в якості представника нової владі України прибув до Сімферополя на зустріч з депутатами Верховної Ради Криму. Жителі зустріли його криками «Росія», «Беркут», «Геть з Криму!» І закидали сміттям. 

Президентство

Взяв участь у президентських виборах 2014 року; за їхніми результатами отримав більше ніж половину (54,7%) голосів виборців, здобувши таким чином перемогу в першому турі й уникнувши другого. На виборах виступав в альянсі з Віталієм Кличком (про це було проголошено 29 березня 2014 — на з'їзді «УДАРу»). Слоган передвиборчої кампанії Порошенка — «Жити по-новому».

 Сім'я 

Порошенко одружений. Дружина - Марина Анатоліївна (1962 р.н.) - лікар. У президента четверо дітей: син Олексій (1985 р.н.), дочки Євгенія та Олександра (2000 р.н.) і син Михайло (2001 р.н.). Батько - Олексій Порошенко (1936 р.н.), депутат Вінницької обласної ради. З середини 90-х був гендиректором ЗАТ Український промислово-інвестиційний концерн, який об'єднав понад 50 підприємств. У Петра Порошенко був старший брат Михайло. Михайло загинув в 1997 році в автокатастрофі за нез'ясованих обставин. 

 Захоплення 

Любить проводити вільний час у колі сім'ї. Захоплюється тенісом і читанням (особливо цікавиться англомовною літературою). Є шанувальником живопису (улюблений художник - імпресіоніст Клод Моне). 

 Рейтинг політика 

Порошенко - заслужений економіст України, лауреат міжнародної премії ім.П.Орлика, Держпремії України в галузі науки і техніки. Нагороджений Орденом "За заслуги" ІІІ та ІІ ступенів. Є автором монографії "Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин" і низки наукових публікацій. Співавтор підручника "Сучасні міжнародні економічні відносини". 

22 червня 2016, 22:27 |  ДОСЬЄ