Народний депутат України III, IV, V, VI, VII, VIII (2014 р.) скликань, український політик.

Місце народження, освіта

Народився  29 червня 1962 року в Києві.

У 1989 році закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.

Кар'єра

 Працювати почав у 1979 році токарем на заводі «Точелектроприлад».

У 1981-1983 рр. проходив службу в армії.

У 1985-1987 рр. був кореспондентом газети News from Ukraine.

У 1987-1992 рр. - кореспондент, комерційний директор видання «Робоча газета».

У 1992 році змінив сферу своєї діяльності.

З 1992 по 1993 рр. - директор компанії «Інтертрейд».

У 1993-1995 рр. - віце-президент корпорації «Республіка».

У 1995-1998 рр. - президент ЗАТ «Інтергаз».

У 1998-2002 рр. - народний депутат України III скликання. Член фракції партії «Демократичний союз». Член комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту та зв'язку.

У 2002-2006 рр. - народний депутат України IV скликання. Член фракції «Єдина Україна», групи «Європейський вибір», фракції СДПУ (о), фракцію «Блоку Юлії Тимошенко». Член комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У 2006-2007 рр. - народний депутат України V скликання від БЮТ. Глава підкомітету з питань соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, комітету Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З 2005 року – член фракції БЮТ.

У 2007-2012 рр. - народний депутат України VI скликання від БЮТ. Член комітету з питань свободи слова та інформації. Заступник голови парламентської фракції БЮТ.

У січні 2008 року був призначений Радником Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко на громадських засадах.

У 2012-2014 рр. - народний депутат України VII скликання від партії «ВО «Батьківщина». Член комітету з питань свободи слова та інформації.

З 2014 року - народний депутат України VIII скликання від партії «ВО «Батьківщина». Голова підкомітету з питань реклами Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Регалії та нагороди

Заслужений журналіст України. Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира II, I ступенів (УПЦ КП, УПЦ МП). Має почесну грамоту Папи Римського Іоанна Павла II.

Сім’я

Одружений. Є дві доньки - Євгенія (1988 р.н.) та Олександра (1991 р.н.).

Хобі

Захоплюється активним відпочинком, дайвінгом.

Довідка, компромат

Як зазначали ЗМІ, політик мав дружні стосунки з Ігорем Бакаєм. До його оточення належить Костянтин Жеваго та ін.

Ігор Бакай бувпрезидентом корпорації «Республіка» (1994-1995 рр.), що здійснювала перші поставки комерційного газу на ринок України. У 1995-1996 рр. – головою координаційної ради «Інтергаз», що постачала газ з Туркменії.

У 1994 році корпорація «Республіка» заробила на постачанні до України туркменського і російського газу близько $ 500 млн. Борги цієї структури були перенесені на державу. Через рік корпорація перестала існувати - пожежа знищила всю документацію. Як зазначали ЗМІ, трапилося це після того, як діяльністю «Республіки» зацікавилася Генеральна прокуратура.

За даними «України кримінальної», в 90-і роки корпорація «Республіка» купила партію дорогоцінного каміння у банку «Альянс» за 30 млрд карбованців та продала до Узбекистану за 110 млрд. Рентабельність угоди, яка фінансувалася банком «Україна», за даними інтернет-видання, склала більше 300%.

Компрометуюча Олександра Абдулліна інформація стосується його «газового» минулого. Їм, як стверджують поінформовані джерела, цікавилося навіть у ФБР США. Йдеться, зокрема, про візит Абдулліна і Бакая до Сполучених Штатів Америки, де вони нібито витратили $ 100 тис.

За даними ЗМІ, Олександр Абдуллін причетний до створення кількох комерційних структур.

Проте, в одному з інтерв’юполітик зазначив: «Я ніколи не називав себе бізнесменом». («Українська правда», 30 травня 2006 р.)