Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (2011-2014 рр.). Народний депутат України III скликання, депутат Київської міської ради (2006-2008 рр.), депутат Печерської райради (1994-1998 рр.). Український політичний і державний діяч. Бізнесмен.
Місце народження, освіта
Народився 5 квітня 1959 рокув Києві.
У 1978 році закінчив Київський технікум транспортного будівництва.
У 1996 році - Інститут ринкових відносин та підприємництва Міжнародного центру «Ринок», здобув спеціальність економіста.
Кар’єра
З 1978 року - технік відділу технічного вишукування тресту «Київдніпротранс».
У 1978-1979 роках проходив службу в армії.
У 1979-1986 роках - технік, інженер-наладник Київського монтажно-налагоджувального управління.
У 1986-1989 роках - старший інженер, виконроб РБУ N1, майстер, начальник госпрозрахункової дільниці з ремонту квартир тресту «Київпобутрембуд».
У 1989-1991 роках - в.о. заступника начальника управління виробничо-технічної комплектації виробничо-житлового ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому.
У 1991-1994 роках - директор державного МП «Томпо», м.Київ.
У 1994-1997 роках - президент концерну «Денді».
У 1997-1998 роках - президент громадської організації «Гільдія підприємців м.Києва».
Улютому-квітні 1998 року - голова ради ЗАТ «Видавництво «Київські Відомості».
У березні 1998 року був заарештований, перебував у СІЗО впродовж місяця. У квітні був звільнений з-під варти, як обраний депутат Верховної Ради.
У 1998-2002 роках - народний депутат України III скликання. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (1998-2000 рр.), голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва (з 02.2000 р.).
З 2003 року - директор-консультант УІСП ТОВ «Венето».
У 2010-2011 роках - Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Урядовий уповноважений з питань дерегуляції господарської діяльності (у 2010-2011 рр.).
У 1994-1998 роках - депутат Печерської райради, народний депутат м. Києва. Член НРУ.
У 1999-2005 роках - перший заступник голови, співголова, головаПП «Яблуко».
У 2004-2005 роках - член Комітету національного порятунку. Кандидат у Президенти України на виборах 2004 року. Посів 13-е місце серед 24 претендентів.
У 2005 році - радник Прем'єр-міністра України.
Член Політради ВО «Батьківщина» (у 2005-2007 рр.).
У 2007 році створив і очолив Партію вільних демократів.
У 2006-2008 роках - депутат Київської міської ради.
У 2008 році стає президентом новоствореної Української баскетбольної ліги. Власником баскетбольного клубу «Черкаські мавпи».
У 2010 році був кандидатому Президенти України. Посів 17-е місце серед 18 претендентів.
З березня 2010 по лютий 2011 року - Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
З лютого 2011 року, після адміністративної реформи, в ході якої Держкомпідприємництва був ліквідований, розпорядженням КМ України призначений Урядовим уповноваженим з питань дерегуляції господарської діяльності.
21 грудня 2011 року за розпорядженням Президента України Віктора Януковича було створено Державну службу з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Головою служби був призначений Михайло Бродський.
Звільнений з посади розпорядженням Кабміну від 16 жовтня 2014 року в відповідно до закону «Про очищення влади».
Бізнес, статки
Сьогодні, як повідомляють ЗМІ, Михайло Бродський володіє низкою підприємств, зокрема фанерним комбінатом в Черкасах, Жидачівською паперовою фабрикою, кондитерськими «Калина» і «Яблуко» у центрі Києва. Також є власником баскетбольного клубу «Черкаські мавпи», президентом Української баскетбольної ліги (УБЛ). Контролює виробництво матраців «Венетто» на однойменній фабриці в Києві (однойменне україно-італійське СП).
Основний бізнес, на думку аналітиків, сконцентрований в руках молодшого брата Бродського - Євгенія, президента багатопрофільного концерну «Поліс». Концерн відомий як оператор на ринку АПК і скрапленого газу.
Михайло Бродський вважався медіа-магнатом, оскільки був співвласником акцій видавництва «Киевские ведомости»: однойменної газети, тижневика «Команда» і радіо «Киевские ведомости».
Відомо, що зараз Михайлу Бродському належить інтернет-видання «Обозреватель».
Звання
Академік Української академії оригінальних ідей.
Лауреат загальноукраїнської премії «Людина року» в номінації «Бізнесмен року» (1996, 1997).
Родина
Одружений. Друга дружина – Світлана Бродська. Діти: син Ростислав (1980 р.н.), син Юрій (1986 р.н.), донька Анна (2004 р.н.).
Брат – Євгеній Бродський, бізнесмен. Починав займатися бізнесом ще у 80-ті, працював у компанії «Інтергаз».
Батько - Юрій Семенович Бродський (був заступником генерального директора великого оборонного заводу «Комуніст»).
Компромат
До концерну «Денді» входив однойменний банк, через який у Бродського виникли проблеми з вкладниками і правоохоронними органами.
У лютому 1998 року Національний банк України позбавив КАБ «Денді» ліцензій на всі банківські операції.
У березні 1998 року Бродський був заарештований і направлений у Житомирське СІЗО, де пробув місяць.
21 квітня 1998 року був звільнений з-під варти як обраний депутат Верховної Ради.
Звільнений з посади керівника Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у 2014 р. відповідно до закону «Про очищення влади».