Фірташ Дмитро Васильович

Бізнесмен, мільярдер, інвестор, меценат, Голова Ради Групи компаній Group DF, співвласник «Росукренерго».

Місце народження та освіта

Народився 2 травня 1965 року в селі Богданівка Тернопільської області в звичайній родині. Мати працювала бухгалтером, батько – водієм.

Після закінчення школи з 1982 по 1984 рік навчався у Краснолиманському ПТУ, за фахом – машиніст локомотива. Пізніше - у Національній академії внутрішніх справ України.

З 1984 по 1986 рік проходив службу в армії. Починав в школі сержантів, через рік був призначений заступником  командира взводу, закінчив службу старшим сержантом. Під час проходження служби був нагороджений бронзовою медаллю "За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР" і орденом "Знак пошани".

Кар’єра

Після повернення з військової служби Дмитро Фірташ працював водієм  в пожежному відділенні Чернівецької взуттєвої фабрики. Відкрив власну справу у сфері торгівлі.

 На початку 90-х переїхав працювати до Москви, налагоджував торговельні зв'язки з середньоазіатським регіоном. У 1993 році почав працювати з Туркеністаном, який за відсутністю коштів запропонував  розраховуватися за товари природним  газом. В той час познайомився з українським підприємцем Ігорем Бакаєм, який мав квоту на постачання газу в Україну, видану першим Президентом України Леонідом Кравчуком. Так розпочалася співпраця в сфері постачання газу. Пізніше найбільший на той час газовий трейдер «Ітера» зробив Дмитру Фірташу пропозицію про співпрацю, на яку він погодився. У 2001 році була зареєстрована  компанія Highrock Holding Ltd, директором якої  був призначений Дмитро Фірташ.

Після послаблення позицій «Ітери», у  2002 году бізнесмен створює  компанію EuralTransGas, яка замість «Ітери» уклала ексклюзивні  контракти на поставки туркменського газу в Украину та стала першим газовим монополістом та  посередником у постачаннях туркменського газу.

В цей час Дмитро Фірташ починає інвестувати в хімічну промисловість, він купує свій перший завод "Таджик Азот" (Таджикистан) та підприємство "Нитроферт" (Эстония), що займаються виробництвом мінеральних добрив.

У 2003 році в Угорщині бізнесмен заснував компанію Emfesz для розвитку газового та енергетичного бізнесу, зокрема, продажу газу в странах ЄС.

 У 2004 Дмитро Фірташ придбав австрійську компанію "Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH", що спеціалізується на будівництві газопроводів та інфраструктури; став головним акціонером "Кримського содового заводу" (Красноперекопськ) і "Кримського ТІТАНA" (Армянськ).

У 2004 році через скандал, що розпалився навколо "Eural TG", була створена нова  компанія «Росукренерго», яка стала посередником у постачанні природного газу в Україну та країн Європейського Союзу. До 2009 року компанія здійснювала транзит газу до України.

У 2007 році була заснована приватна міжнародна група компаній Group DF (The Firtash Group of Companies), якій належать активи в галузі хімічної промисловості, енергетики, медіа, нерухомості, аграрному, банківському та газовому секторах. Процес консолідації активів триває.

У 2010 році Дмитро Фірташ придбав хімічне підприємство ПАТ "Концерн Стирол", яке є основним виробником аміаку, карбаміду, аміачної силітру і нітрит-нітратових солей в регіоні, в наступному році - Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" та черкаський "Азот".

В 2010 році Group DF запустила Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат, інвестує титанові підприємства.

У липні 2011 року Дмитро Фірташ став акціонером "Надра банку".

У 2012 року бізнесменом були продані державні пакети акцій багатьох облгазів, що забезпечило йому більш широку присутність на українському роздрібному ринку газу.

В лютому 2013 року компанія GDF MEDIA LIMITED, що входить до групи компаній Дмитра Фірташа Group DF, придбала компанію INTER MEDIA GROUP LIMITED, до якої входять телеканали: ІНТЕР, ІНТЕР +, НТН, К1, МЕГА, ЕНТЕР-ФІЛЬМ, К2, ПІКСЕЛЬ і Zoom.

23 січня 2014 група була підписана угода про придбання 100% акцій українського "Правекс-Банку".

Політика

У 2002 року бізнесмен брав участь у виборах до парламент у складі списку Всеукраїнського політичного об'єднання "Жінки за майбутнє", опікуваного Людмилою Кучмою, дружиною Президента України, але не пройшов.

Громадська та благодійна діяльність

 Дмитро Фірташ – Голова Ради Федерації роботодавців України, Співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України, Співголова Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту. Засновник благодійного фонду "DF Foundation", який здійснює підтримку та реалізацію соціально спрямованих ініціатив.

Статки та активи

Дмитро Фірташ - один з провідних інвесторів енергетики, хімічної та титанової промисловості в Центральній та Східній Європі. Його підприємства і компанії здійснюють діяльність в Україні, Австрії, Угорщини, Німеччини, Італії, на Кіпрі, в Таджикистані, Швейцарії, Естонії.

Основні компанії, підконтрольні Group DF: Centragas (володіє 50% акцій швейцарської газорозподільної і газоторгівельної компанії "Росукренерго"), EMFESZ (угорська газоторгівельна компанія, яка є постачальником енергетичних послуг), австрійська компанія Zangas (спеціалізується на будівництві газової інфраструктури), OSTCHEM Holding (об'єднує групу хімічних підприємств у Східній і Центральній Європі) та інші.

У 2013 році бізнесмен займав 4-е місце в рейтингу найбагатших людей України зі статком $ 3,327 млрд. За рейтингом найбагатших бізнесменів України журналу "Фокус" за 2014 рік Фірташ зайняв 5-е місце зі статком $ 2,7 млрд.

Сім’я

Одружений з Ладою Фірташ. Має трьох дітей.

Скандали та компромат

12 березня 2014 Дмитро Фірташ був затриманий австрійськими правоохоронцями у Відні за запитом ФБР. 21 березня 2014 був відпущений на свободу під рекордну для Австрії заставу в 125 млн євро.

30 квітня 2015, 15:04 |  ДОСЬЄ