Досьє
23 квітня 2020
Герасим'юк Ольга Володимирівна
Герасим'юк Ольга Володимирівна

О́льга Володимирівна Герасим'юк. Народилась 21 жовтня 1958, місто Пирятин, Полтавська область.

Український журналіст, ведуча телевізійних програм, телевізійний менеджер, народний депутат України 5-го і 6-го скликань. Перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2014–2020).

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 22 квітня 2020 року.

Освіта

Навчалася на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила з відзнакою. Вчилася в Дипломатичній академії, магістр зовнішньої політики.

Проходила стажування у США: USNews&WorldReport; GannettNewsService (Вашингтон); Голландії.

Родина

Батько — Приходько Володимир Михайлович (1929–2006), механік. Мати — Ніна Дмитрівна (нар. 1931), педагог. Син — Руслан, нар. 1982 року.

Розлучена. Була одружена з українським поетом Василем Герасим'юком.  

Журналістська діяльність

1976 — за рекомендацією газети «Комсомольске знамя», як переможець конкурсу вступила на факультет журналістики Київського державного університету ім. Шевченка, який закінчила з червоним дипломом 1981 р.

17 років працювала в друкованій пресі.

Червень 1981 — серпень 1983 — кореспондент газети «Комсомолець Полтавщини».

Серпень 1983 — вересень 1990 — кореспондент газети «Комсомольское знамя».

Вересень 1990 — грудень 1991 — редактор відділу, журнал «Людина і світ».

Січень 1991 — травень 1992 — завідуюча відділу, газета «Комсомольское знамя» («Независимость»).

Травень 1992 — червень 1994 — заступник головного редактора, співредактор тижневика «Республіка».

Червень 1994 — червень 1995 — редактор відділу, інформаційне агентство УНІАН.

Стажувалася як журналіст у США, Голандії, була позаштатним кореспондентом ВВС. 

Липень 1995 — дебют на телебаченні — журналістка в інформаційно-аналітичній телепрограмі «Післямова» Олександра Ткаченка.

Обіймала посаду завідуючої відділом соціальних проблем в телекомпанії «Нова мова».

З 1997 р. — автор-ведуча телеканалу 1+1, де здійснила проекти «Проти ночі» (1997 — квітень 1998), автор документальних спецпроектів «Особливий погляд», «Версії Ольги Герасим'юк», ток-шоу «Без табу» (з травня 1998), «Хочу і буду», «Іду на ви», що втримувалися на екрані 10 років.

З липня 2005 до квітня 2006 р. — генеральний продюсер ТРК "Студія «1+1». Член Національної спілки журналістів України.

4 липня 2014 року обрана членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. З 22 квітня 2020 року - Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Проект «Школи Лохвицького земства за проектом О. Сластіона»

Проект, що створили громадські активісти, аби врятувати пув сотні унікальних шкіл на Полтавщині, які були збудовані у Лохвицькому земстві на початку 20 ст.

Куратором проекту є Ольга Герасим'юк. Вона разом з іншими активістами та архітекторами відшукує школи за проектом О. Сластіона у Полтавській області та вносить подання про присвоєння їм пам'яток архітектури.  

Мета проекту Збереження та відновлення шкіл у Полтавській області за проектом О. Сластіона та надання їм статусу пам'ятки архітектури національного значення.

Політична діяльність

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 р. від блоку «Наша Україна» (№ 4 в списку).

Член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з грудня 2007 р. по грудень 2012 р., обрана за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона».

Голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та АЗЄС Комітету Верховної Ради України (6 скликання) з питань європейської інтеграції.

Заступник голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.[4] Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Навчається на відділенні зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України.

Інші дані

Володіє англійською мовою.

Захоплення: баскетбол, подорожі, музика, книги.

Відзнаки, нагороди

Диплом Національної ради з питань радіо і телебачення за створення програми «Проти ночі» (1996).

1-а премія за найкращу публіцистичну програму (серпень 1998, перший міждержавний телефорум країн СНД і Балтії «Співдружність», м. Москва).

1997 — номінант телеконкурсу «Золота ера».

1-а премія 3-ї конференції з питань охорони довкілля за програму «Версії Ольги Герасим'юк» (червень 1999, Лондон).

Ґран-прі Міжнародного фестивалю ЕКОефір-99 (програма TACIS).

1-а премія Міжнародного медіа-фестивалю «Єдиний світ-99» (червень 1999, Лондон).

Премія ім. Валерія Марченка за найкращі журналістські роботи на тему захисту прав людини (1999).

Золота медаль в конкурсі «Незалежність-99» (НСЖУ).

Лауреат «Золотої ери-99». 1-а премія за найкращий телепортрет Телефоруму країн СНД і Балтії (1999).

Володар титулу «Всенародне визнання» (2000).

Двічі лауреат Відкритого форуму телебачення Росії «Лазурная звезда» (2001).

Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2010).

Громадська позиція

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.