Український політик, Голова Верховної Ради України (2002-2006 та 2008-2012 рр.), народний депутат VII, VIII скликання, лідер Народної партії.

Місце народження та освіта

Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Житомирської області в звичайній родині. Після школи поступив до Київського державного університету імені Т. Шевченка на історичний факультет. Під час навчання почав співпрацювати з КДБ. Закінчив університет у 1978 році з червоним дипломом. Кандидат наук.

Кар'єра

У 1978 році відразу після закінчення університету залишився працювати в ньому на посаді помічника ректора, через два роки став старшим викладачем кафедри новітньої історії. Працював в Київському державному університету імені Т. Шевченка до 1986 року. В цей період захистив кандидатську дисертацію.

З 1986 року очолював Міністерство вищої та середньої спеціалізованої освіти  УРСР.

Пізніше працював лектором, консультантом, помічником секретаря ЦК КПУ.

У 1991 році, після заборони Компартії, повернувся викладачем на кафедру в університет. Час від часу підробляв, в т.ч. й охоронцем.

У 1994 році став помічником Президента Леоніда Кучми.

В 1995 році зайняв посаду заступника Глави Адміністрації Президента.

У вересні 1996 року став першим помічником Президента Л. Кучми, керівником групи помічників та референтів Голови держави.

У 1999 році очолив Адміністрацію Президента. Під час роботи на цій посаді Володимира Михайловича стали називати «сірим кардиналом Кучми».

На парламентських виборах 2002 року керував провладною політичною силою «За єдину Україну!».

У травні 2002 року обраний Головою Верховної Ради. У 2004 році йому було присвоєно звання Героя України.

Блок Володимира Литвина брав участь у виборах у 2006 році, проте не потрапив до Верховної Ради.

У 2007 році на дострокових виборах Блок Литвина здолав 3% бар’єр та пройшов до парламенту.

У 2008 році вдруге обраний Головою Верховної Ради.

У квітні 2008 році Президент Віктор Ющенко звільняє ректора Київського національного університету імені Т. Шевченка, за інформацію певних джерел з політичних мотивів, та призначає в.о. ректора Литвина, який в той час не залишав роботу в парламенті. Пізніше Володимир Михайлович зробив заяву про готовність організувати вибори нового ректора.

У 2010 році бере участь у президентських виборах та займає 7-ме місце.

В 2012 році обраний народним депутатом України. Очолив комітет ВР з питань національної безпеки та оборони. Не входить до складу будь-якої фракції.

16 січня 2014 року голосував за  пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова.

З 2014 року - народний депутат України VIII скликання. Член депутатської групи "Воля народу". Член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Статки

У власності політичного та державного діяча є нерухомість, в тому числі приватні будинки, а також великі об’єкти, зокрема, комплекс «Ореанда-Плаза» в Криму, співвласником якого є дружина Володимира Михайловича. Крім цього, за інформацією ЗМІ, до родинного бізнесу Литвина належать декілька компаній, діяльність яких пов’язана з різними напрямками. Стиль життя Литвина та його рідних свідчить про те, що його родина має не абиякі статки. У 2008 році в «ТОП-100» найвпливовіших українців, яких визначив журнал «Кореспондент», Володимир Литвин зайняв 17-е місце.

Проте, незважаючи на це, Володимир Литвин не один раз наголошував, що грошей не вистачає.

Сім'я

Одружений. Дружина – Тетяна Литвин, дочка першого секретаря райкому КПРС. Подружжя має двох дітей.

Хобі

Захоплюється футболом, риболовлею, кінним спортом, історичною літературою.

Скандали

З Володимиром Литвином пов’язано декілька гучних скандалів.

В ЗМІ неодноразово з’являлась інформація про причетність Володимира Михайловича до вбивства Георгія Гонгадзе, проте офіційної інформації з цього приводу немає. 

Неодноразово лунали звинувачення у плагіаті на адресу політичного діяча. Зокрема, в статтях, написаних для ж. «Політика і час» (1991 р.), у тритомнику «Історія України» та інших містяться уривки, авторство яких частково або повністю належить іншим людям. 

Перебуваючи на посаді Голови Верховної Ради Литвин  підтримував законопроекти, наслідки яких погіршували та ускладнювали ситуацію в  певних сферах життєдіяльності країни. Зокрема, під час президентства В. Януковича підписав закон, який передбачав ряд норм оподаткування з метою збільшення доходів бюджету на 9 млрд грн на рік, у 2010 році - прийняв КК України, який викликав багато акцій протесту.