новини

Екологічний фронт: які проблеми загрожують Україні та як їх вирішити

Експерти розповіли, чи вплинула коронакриза на екологічні проблеми України, а також оцінили дії влади у сфері екології

Напередодні Всесвітнього дня довкілля, який відзначається 5 червня, експерти розповіли , наскільки змінилася ситуація з екологією України у зв'язку з коронакризою. Які правильні (неправильні) рішення прийняті в цьому напрямку, що треба ще зробити – і чому не робиться, пише «Є!»  з посиланням на comments.ua.

"Україна, нарешті, повинна зробити малих виробників СЕС і ВЕС повноцінними гравцями на енергетичному ринку"

Керівник відділу енергетики ГО "Екодія" Костянтин Криницький зазначає, що якщо під час жорстких карантинних обмежень якість повітря була кращою, то при поступовому знятті обмежень ситуація стала погіршуватися.

Основних причин дві. Перша – мало громадського транспорту, який є більш екологічним. Зате кількість приватних автомобілів збільшується. Друга – важка промисловість. Зараз у підприємств немає стимулів, щоб викиди скорочувалися. Законодавство хоч і дозволяє отримати дозвіл на бажану кількість викидів, але в разі перевищення ніхто не зможе перевірити – ефективно покарати", – пояснює Костянтин Криницький.

На думку експерта, необхідно повернутися до розгляду і прийняття проекту Закону України "Про запобігання, зниження і контролю промислового забруднення". Кабінет міністрів України схвалив його 18 лютого 2020 року і вніс на розгляд Верховної Ради. Але вже 4 березня законопроект був відкликаний внаслідок зміни уряду.

А 27 травня Кабмін затвердив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19, – нагадує експерт. – Це – гарна можливість трансформувати негативні наслідки пандемії у позитивні можливості для України. Проте заходи, запропоновані для сектору енергетики, викликають серйозне занепокоєння. Адже вони ставлять під загрозу клімат і перспективи розвитку нашої держави".

Зокрема, декларується, що видобуток викопного палива буде збільшуватися.

Але це йде в розріз з боротьбою проти зміни клімату, – зазначає Костянтин Криницький. – Вчені кажуть, щоб стримати зміну клімату на рівні 1,5-2°C, країни повинні припинити використання газу, нафти та вугілля. Про це ж говорить і Паризька угода, підписантом якої є і Україна. Якщо ці кроки не зробити, то кліматичні наслідки, які ми спостерігаємо в Україні за останні роки (безсніжні зими, пилові бурі, затяжні дощі), будуть тільки погіршуватися".

Другим промовистим моментом експерт називає те, що у зазначеній програмі майже ніякої уваги не зосереджено на розвитку енергії сонця і вітру (ВДЕ – відновлювальна, або регенеративна, "зелена", енергія), а саме малих вітрових електростанцій (ВЕС) і сонячних електростанцій (СЕС).

Експерт наводить статистику, згідно з якою 24 тисячі українських домогосподарств вже встановили сонячні електростанції загальною потужністю 618 МВт. Більшість – за останні 5 років.

І хоча велика частка потужностей відновлюваної (і не тільки) енергетики, дійсно, знаходиться в руках олігархів, саме ВДЕ у власності громад – єдина можливість зменшити їх вплив на галузь, – впевнений Костянтин Криницький. – Україна, нарешті, повинна зробити малих виробників СЕС і ВЕС повноцінними гравцями на енергетичному ринку. Щоб вони могли виробляти енергію для власних потреб, так і отримувати прибуток з продажів. Мала генерація – це дієвий спосіб деолігархізації галузі, від чого ми страждаємо зараз".

Голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко з жалем відзначає, що ніяких помітних поліпшень на "екологічному фронті" немає.

Коронакриза і карантин – самі по собі, екологія – сама по собі. Машини, заводи, шкідливі виробництва – як диміли, так і димлять. Те, що екологічна ситуація на тлі пандемії значно покращилася – це фейк, запущений неграмотними людьми", – запевняє експерт.

Дуже негативним Володимир Борейко вважає злиття Міненергетики та Мінекології в одне міністерство (Міністерство енергетики та захисту довкілля України – ред.) у Кабміні Гончарука.

Зараз їх роз'єднали, і це вже добре. Що погано, так це те, що основні гроші залишили в Міненерго, а Мінекології потрібно фактично створювати з нуля, - підкреслює керівник Київського еколого-культурного центру″. 
Щоб реально поліпшити екологію в Україні, необхідно приймати відповідні закони, виділяти на це гроші, ставити міністрами професіоналів. У нас же якщо щось і робиться, то виключно декларативно".
Вирубати величезну кількість дерев заради будівництва того ж гіпермаркету – це у нас запросто"

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає, що наша країна серйозно відстала від світу не тільки економічно, але й в сфері захисту довкілля.

Масова безконтрольна вирубка лісів, варварський видобуток бурштину завдають непоправної шкоди, – підкреслює Олексій Плотніков″. 
Паралельно з цим видом знищення природи у нас димлять металургійні комбінати, побудовані ще в радянські часи в густонаселених житлових районах. Або поряд з ним, що не рятує від викидів при певній розі вітрів. Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь – це тільки ті, що постійно на слуху".

Ситуація з коронакризою не особливо щось змінила, вважає економіст.

Хімічні та металургійні підприємства, інші шкідливі виробництва, які викидають в атмосферу мало не всю таблицю Менделєєва, не зупинилися. Карантинний удар припав в основному по малому і середньому бізнесу″, – говорить Олексій Плотніков. 
Тож легше і безпечніше дихати в Україні не стало. Треба визнати, що у нас традиційно економіка домінує над екологією. Якщо є можливість отримати прибуток, великі структури йдуть на це, не шкодуючи природу і здоров'я людей. Вирубати величезну кількість дерев заради будівництва того ж гіпермаркету – це у нас запросто".

Також читайте: Міста України з найбільш забрудненим повітрям (інфографіка)

Читайте також:Екологи попередили про кліматичну катастрофу в Україні

4 червня 2020, 18:50

 

Loading...

До теми

Авторизація