Довіра до інституцій — це, передусім, про впевненість громадян у тому, що влада в країні надійна, неупереджена, ефективна, здатна робити правильні рішення і служити своєму народу. Така довіра є критично важливою для дотримання прав, свобод і законів кожним громадянином — від поваги до прав власності та сплати податків до беззаперечного панування принципів верховенства права у суспільстві.

“

Така довіра має ключове значення для економічного зростання, стабільності, прихильності до інновацій та успішної боротьби з кризами. В контексті здоров’я довіра до інституцій та громадян одне до одного пов’язана з кращими показниками здоров’я. У кризові часи без довіри до інституцій, політиків та людей одне до одного неможливо досягти успіху. В Україні ж маємо кризу довіри", - пише Супрун.

Це частково пояснюється природним плином речей — наприклад, високі сподівання до влади на початку часто не виправдовуються, тому рівень довіри з часом знижується.

“

Крім цього, деякі представники влади в Україні регулярно дискредитують повагу і довіру до інституцій своїми недолугими діями чи рішеннями. Як наслідок — люди втрачають довіру не лише до конкретних посадовців, але й до поняття самого інституту. Адже можна, приміром, не довіряти президенту, але ставитися з повагою до інституту президента. Це кардинально різні речі", - стверджує політикиня.

Чим небезпечна втрата довіри?

 

“

Очевидно, що в суспільстві, в якому бракує довіри на всіх рівнях, люди менше схильні поважати та дотримуватися законів, правил і норм та їх порушувати, будь-які вказівки влади сприймаються несерйозно чи відверто саботуються, процвітає популізм, недовіра стає гарною основою для розповсюдження фейків, брехні та дезінформації, суспільство стає більш поляризованим і втрачає будь-яку спроможність реагувати на кризи", - переконана Супрун.

Як зазначає ексміністерка, показовим прикладом є реакція урядів різних країн на COVID-19. Ніхто до цього не був готовий, але з часом деякі країни навчилися контролювати поширення вірусу. Успішними в цьому були саме ті, де є високий рівень довіри до інституцій та громадян одне до одного (interpersonal trust), де уряд проявляв відповідальне лідерство, об’єднував суспільство, будував чесну і зрозумілу комунікацію та керувався наукою у своїх рішеннях.
Так діяли уряди та лідери у Південній Кореї, Німеччині, Новій Зеландії, Тайвані, Данії. При цьому, в Новій Зеландії, дії влади у відповідь на COVID-19 навіть ще більше підвищили рівень довіри до інституцій та мали позитивний ефект на відчуття патріотизму та єдності у суспільстві. 

Супрун пише, що в українському сценарії протидії COVID-19 кардинально бракує довіри до державних інституцій, яка ще більше знищувалася та нівелювалася в ці останні місяці. Перші кілька місяців дій влади це гарно ілюструють.

 

Відтоді фактично нічого не змінилося.

“	В здоровому суспільстві влада бере відповідальність за всі свої дії та рішення, комунікує і пояснює кожен свій крок, а громадяни відчувають безпеку, повагу та захист. Без побудови і збереження довіри до інституцій, представників влади і одне одного цього неможливо досягнути", - підсумовує Супрун.

Зазначимо, що Зеленському не довіряють майже 50% українців – опитування.

 

Раніше Лерос обізвав Зеленського брехуном і «клоуном з 95 Кварталу».