Ексклюзивне інтерв’ю з економістом – міжнародником, координатором Експертної платформи НБУ Андрієм Бліновим.
Кор.: Чи вважаєте Ви правильним введення «карантину вихідного дня» й наскільки він дієвий у боротьбі з коронавірусом?
Андрій Блінов: На мій погляд, такий захід має вкрай обмежену ефективність. Попри скорочення спілкування людей та ймовірність їх концентрації в громадських місцях в уікенд, він стимулює більшу концентрацію в інші дні. Зокрема, другу половину дня п’ятниці, коли люди будуть більше відвідувати розважальні зони, магазини промислових товарів тощо.
При цьому я не бачу відновлення жорсткого контролю за кількістю відвідувачів великих магазинів, як це було навесні (контролювався показник – 1 клієнт щонайменше на 10 квадратних метрів торгової зали).
Кор.: Який найкращий вихід з ситуації для представників малого бізнесу?
Андрій Блінов: Саме в невеликих крамницях я бачу збереження протиепідеміологічних заходів у вигляді 1-4 відвідувачів на торгівельну точку. Якщо з’являється черга, вона, як правило, не велика, і покупці чекають на вулиці. Тому не бачу сенсу закривати можливість малому бізнесу вести свою діяльність. Зараз карантин впроваджений лише на 3 уїкенди, що, за експертними розрахунками, може привести до зменшення річного ВВП України на 0,15 в.п. Звісно, в таких умовах всім бізнесам варто поширювати можливості видачі попередніх замовлень, кур’єрських доставок тощо. У разі тривалого «карантину вихідного дня» бізнесу доречно прорахувати свої операційні витрати та скоригувати масштаб бізнесу та складів на втрату оборотів (виручки) вихідного дня.
Кор.: На вашу думку встановлення реєстраторів розрахункових операцій є позитивними чи негативними змінами для представників малого та середнього бізнесу?
Андрій Блінов: Для бізнесу, звісно, це неприємна ситуація. Впровадження РРО передбачає щомісячне звітування та інші наслідки, які ведуть до того, що спрощена система звітування стає не такою вже й простою. З іншого боку, велика кількість ФОПів не веде свій бізнес «на власний страх і ризик», а є частиною масштабних ланцюгів мережевих магазинів та ресторанів з оптимізації оподаткування, а також торгівлі контрабандним товаром. На мій погляд, доцільно не впроваджувати обов’язковість РРО для 1-ої та 2-ої груп, обумовивши, що торгівля імпортним товаром та торгівля підакцизними, ліцензійними товарами та іншою продукцію з групи ризику контрабанди може вестися лише однією групою ФОП (наприклад, 3ою), зі сплатою ПДВ та обов’язковістю видачі фіскальних чеків.
Кор.: Держбюджет на 2021 рік. Нещодавно з’явилася інформація, що Верховна Рада скоріш за все не зможе ухвалити проект державного бюджету у встановлений Бюджетним кодексом термін. Які можуть бути наслідки, якщо ВР справді не розгляне проект держбюджету вчасно?
Андрій Блінов: Згідно з Бюджетним кодексом, до 20 жовтня бюджет повинен був бути ухваленим у першому читанні. Він був прийнятий 5 листопада, тобто пізніше на 16 днів. Ця затримка призводитиме до того, що у другому та третьому читанні проект кошторису може бути розглянутий в сесійному залі в проміжку між 5 та 15 грудня. У разі ухвалення бюджету навіть 15 грудня у спікера та президента буде достатньо часу, аби підписати документ та організувати його публікацію, після чого закон набуває чинності. У разі не ухвалення закону про бюджет до 1 січня (нового фінансового року), діє законодавча норма про те, що фінансування видатків відбувається в межах 1/12 видаткової частини минулого року. Досі не ухвалений бюджет-2021, не варто розраховувати на позитивне рішення МВФ щодо 2го траншу кредиту stand-by, відповідно повністю «зависає» програма зовнішнього кредитування.
Кор.: Світова економіка та коронавірус. Які основні кроки потрібно зробити для відновлення економіки після коронакризи? Чи можете Ви назвати країни, які відновляться швидше, які пізніше?
Андрій Блінов: Назвати не можу, оскільки більшість країн світу сьогодні перебувають в апогеї т.зв. 2ої та 3ої хвилі коронакризи. Дослідження Експертної платформи НБУ показало, що навесні найбільше постраждали економіки не тих країн, де було найвище інфікування, а там де влада запроваджувала тривалий та жорсткий формат локдауну. Зокрема, в Індії та Великій Британії темпи падіння ВВП у другій чверті 2020 падали нижче 20%. Україна в цьому плані була на рівні середніх обмежень по світу, та й ВВП у нас впав на 11%, що теж відповідає середньостатистичній траєкторії.
Після 4-го кварталу, коли стануть повністю зрозумілі масштаби обмежень у різних країнах світу, можна буде предметніше говорити про вплив на глобальну економіку. Основні кроки роблять провідні центробанки світу, насичуючи економіку ліквідністю. Так, з початку коронакризи баланс ФРС США зріс на 70%, ЄЦБ та Банку Англії — більш ніж на 40%. Водночас ключове завдання всіх націй — подолати пандемію, забезпечити можливість повноцінної роботи економік та пересування громадян. Тоді це спричинити швидке відновлення економік щонайменше до рівня початку 2020 року.
