Ексклюзивне інтерв’ю з українською громадською та політичною діячкою, народною депутаткою України від фракції « Голос» Наталією Піпою.

Кор.: Росія ввела санкції проти депутатів фракції «Голос». На вашу думку, чим зумовлене таке рішення? Чи постраждає від цього діяльність партії?

Наталія Піпа: Для нашої фракції і для мене особисто це є визнанням нашої вірності Україні. Адже включення усіх депутатів нашої фракції до цього санкційного списку якраз зумовлене нашою виключно проукраїнською позицією. Це стосується не лише питання війни на Сході України чи захисту української мови, а загалом усіх наших парламентських ініціатив.
Росія ввела санкції для більшості депутатів “Голосу” ще пів року тому. Але в тому списку не було мене та інших депутатів-мажоритарників. Я навіть трохи засмутилась. І от тиждень тому ми також потрапили під санкції Кремля. Для мене це стало таким собі маленьким святом.
Дуже потішили коментарі на моїх сторінках у соцмережах. Люди вітали і писали щось на кшталт “це підтвердження того, що Наталія Піпа - дійсно хороший депутат, яких мало”.
Можу сказати, що діяльність нашої фракції від цих санкцій не лише не постраждає, це нас ще більше об’єднало і дало чіткий сигнал, що “Голос” рухається у правильному напрямку.

Кор.: Школи під час карантину. Чи підтримуєте дистанційне навчання? Основні помилки організації дистанційного навчання в Україні?

Наталія Піпа: В умовах карантину дистанційне навчання є вимушеним кроком. Але я розділяю два поняття: дистанційне навчання і онлайн-навчання. Дистанційне навчання - це повноцінне навчання і взаємодія між вчителем і учнем. А є онлайн навчання - це коли вчитель просто скидає учням завдання у вайбер. На жаль, у багатьох закладах освіти саме так і відбувається. 

Це, передусім, пов’язано і з прогалинами в глобальній організації дистанційного навчання в Україні, і з проблемами з гаджетами чи доступом до мережі інтернет, і з небажанням частини вчителів переходити на викладання в новому форматі. Та й не всі учні можуть добре самоорганізовуватись для дистанційного навчання.

Проте дистанційне навчання має й свої переваги, зокрема для вмотивованих учнів, які мають навички самостійного навчання. Вони мають доступ до більшої інформації і використовують ці можливості. Беруть знання і навчальні матеріали не лише від учителя, але й інших освітніх ресурсів.

Кор.: ЗНО 2021. На вашу думку, чи варто вносити корективи в програму ЗНО через дистанційне навчання?

Наталія Піпа: Дійсно, з огляду на складну епідеміологічну ситуацію і дистанційне навчання, у програмі ЗНО можуть бути корективи. Адже цього року випускникам буде важче підготуватися до ЗНО. Значну частину підготовки вони здійснюватимуть онлайн, навіть з репетиторами доведеться займатися віддалено. Тим учням, які мають прогалини в навчанні, або поганий доступ до інтернету, або батьки не мають додаткових коштів на репетиторів буде найважче цього року.
Усі ці моменти Міністерству освіти і науки варто врахувати і пропрацювати, щоб випускники могли нормально підготуватися і могли вступити до обраного закладу вищої освіти.

Кор.: Замість обіцяних 4000 дол. освітяни на наступний рік отримають надбавку 20% до зарплати. Як ставитеся до такого рішення та які є способи виходу з цієї ситуації?

Наталія Піпа: На жаль, цього тижня Міністром освіти було призначено Сергія Шкарлета. Саме він обіцяв освітянам підвищення заробітних плат на майже 30%. І саме він не відстояв закладення цих коштів у бюджеті. Між першим і другим читанням з освітньої субвенції “зникли” майже 3 мільярди гривень. Тож освітяни отримають у січні підвищення 20%, а які їм от 8,3%, обіцяли з липня, вони отримають аж в грудні.
Я абсолютно переконана, що поки освіта не стане пріоритетом для влади, нічого доброго чекати не варто.
Як мінімум, влада повинна виконувати законодавство України, яке передбачає виділення на освіту 7% від річного ВВП. Проте, із року в рік держава недофінансовує освіту. Так у 2019 році освіта отримала 6,2% від ВВП, у 2020 році ще менше - лише 5,7%, наступного року буде 6,6%.
Крім того, якщо підвищення мінімальної заробітної плати переноситься на грудень, а Шкарлет пообіцяв освітянам підвищення з липня, Міністерству освіти і науки варто було передбачити окрему цільову програму доплат освітянам на період з липня по грудень 2021 року. Щоб вони мали ті 28% підвищення, які їм обіцяли. 

Кор.: Народний депутат від «Слуга народу» Юрій Камельчук заявив, що коронавірусу не існує й що він не довіряє жодній вакцині. Як ви ставитеся до таких заяв, чи плануєте вакцинуватися від COVID-19, якщо буде така можливість?

Наталія Піпа: Я перехворіла, тому можу вас запевнити - коронавірус існує.
Якщо вірити статистиці, в Україні від коронавірусу помирає майже 2% людей. Якщо уряд буде продовжувати “гасити пожежу”, а не діяти наперед, такими темпами, коли все населення перехворіє, потенційно може померти до 700 тисяч людей.
Тому, я вважаю, що вакцинуватися потрібно. Інша справа, що ми досі не маємо ані чіткого плану вакцинування від влади, ані чітких розрахунків необхідних доз вакцин для населення тощо.
Натомість Голос вже розробив і презентував національний план вакцинації для населення, який може допомогти підготувати медиків, інфраструктуру і необхідну комунікацію на національному рівні щодо вакцинації від COVID-19.
Зараз в Уряді заявляють, що готують Національний план масової вакцинації від COVID-19. Хотілося би його вже побачити. Адже Урядовий план повинен складатися з: детальних графіків поставок вакцин; розподілу вакцини серед українців; порядку вакцинації та залучення населення до програми вакцинації; вимог до місць вакцинації. Мене, зокрема, цікавить, де в тому плані буде передбачена вакцинація освітян.

Кор.: Як ставитеся до скасування регіонального статусу російської мови на Одещині? На вашу думку, чи є в Україні ще населені пункти, де гостро стоїть питання української мови? Які є шляхи вирішення мовного питання?

Наталія Піпа: Це рішення є цілком закономірним. Адже Окружний суд керувався рішенням Конституційного Суду від 28 лютого 2018 року, який визнав Закон "Про засади державної мовної політики", неконституційним. А саме на підставі цього закону Одеська облрада 15 серпня 2012 року ухвалювала рішення про надання російській мові статусу регіональної в Одеській області.
А взагалі, мовне питання, зокрема захист української мови - це один із моїх пріоритетних напрямків роботи у парламенті. Ті, хто кажуть, що мову не потрібно захищати, бо їй нічого не загрожує - помиляються. За рік роботи у парламенті мені особисто довелося неодноразово і на комітетах і у сесійній залі блокувати антимовні ініціативи як відверто проросійських депутатів, так і деяких депутатів монобільшості. Зокрема, щодо мови навчання в школах і університетах.
Крім того, я ініціювала правильний переклад “Європейської Хартії регіональних мов і мов меншин”. Якщо коротко - ця хартія покликана захищати історичні мови, які під загрозою зникнення. В Україні вона була ратифікована у 2003 році, коли Янукович був прем’єром. І на відміну від інших європейських країн в Україні її переклад було здійснено з російського варіанту, а не з автентичного (англійською або французькою мовою). Тому в тексті є помилка, зручна для проросійських сил. Вони роками спекулюють на цій помилці: ходять по судах, заявляють з трибуни, що Хартія захищає “російськомовне населення”. Маю на меті виправити це на законодавчому рівні, щоб зняти спекуляції на мовному питанні.

Зазначимо, з 16 січня 2021 року обслуговувати споживачів мають лише українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

Цікаво почитати: Чи дійсно школи можуть стати епіцентрами поширення коронавірусу — Bloomberg.
Якщо школи будуть залишатися відкритими, уряди країн повинні розглядати жорсткіші обмеження в інших сферах економічного та соціального життя, щоб зберегти необхідний баланс.