Суспільство
4 лютого 2021
Мовний омбудсмен розповів, як каратимуть депутатів за відмову говорити українською
Чиновники і депутати повинні розмовляти державною мовою не тільки на засіданнях, але і на заходах, зустрічах і в робочому спілкуванні.
news-image

У мовному законі зазначено, що чиновники і депутати повинні розмовляти державною мовою не тільки на засіданнях, але і на заходах, зустрічах і в робочому спілкуванні. Однак на практиці деякі представники органів влади та місцевого самоврядування не дотримуються цих вимог.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів, що за порушення політиків можуть позбавляти права виступу і забирати в них слово, пише УНІАН.

Має право застосовувати такі санкції щодо депутатів, які ігнорують або саботують мовний закон, відповідальні за його дотримання на засіданнях сесії. Тобто головуючий на засіданнях профільних комісій, а якщо мова йде про пленарне засідання місцевої ради - то це сільський, селищний, міський голова або голова облради.

"Він має право попередити виступаючого, якщо він з числа депутатів, і нагадати норму закону і в тому числі попередити його про те, що він може забрати в нього слово", - пояснив Кремінь.

Мовний омбудсмен додав, що сьогодні "все в руках органів місцевої влади, які мають всі необхідні для того повноваження".

Також він зазначив, що нині в разі фіксації порушення від Офісу Уповноваженого направляють до мерів звернення, щоб до відома депутатів донесли відповідні статті мовного закону. Штрафи ж почнуть застосовувати через півтора року - від липня 2022-го.

Кремінь переконаний, що небажання окремих представників влади спілкуватися на роботі українською мовою під всілякими приводами ("погано володію", "простіше російською" тощо) - просто політичний популізм. Він звернув увагу, що кожен із кандидатів в депутати місцевої ради, йдучи на вибори та заповнюючи документи у виборчі комісії, здійснювали це державною мовою.

"І крім цього, вступаючи у повноваження депутата місцевої ради вони складали присягу, у тексті якої обов’язково були слова: "Зобов'язуюся дотримуватися Конституції України, законів України", - і далі по тексту", - заявив Кремінь.

 

Як стало відомо, викладачка Національного педагогічного університету України імені Михайла Драгоманова, професор Євгенія Більченко жорстко висловилася проти закону про українську мову і записала звернення до президента України Володимиру Зеленському, в якому поскаржилася на цькування і загрози в мережі. У відповідь студентка цього вузу написала заяву з проханням відрахувати її за власним бажанням, тому що вона не бажає навчається у вузі, де Більченко викладає культурологію.

До речі, за словами Лариси Ніцой: «Мова - це порозуміння. І жодна економіка не допоможе, якщо країна не вивчить мову». Письменниця запевняє, що мова - дуже важливий фактор порозуміння особливо в Україні.

Як ми писали,  з 16 січня 2021 року обслуговувати споживачів мають лише українською, - мовний омбудсмен. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав'ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ви не були - обслуговування має бути українською, нагадує уповноважений із захисту державної мови. 

Читайте також:Кирило Сазонов: «Російська машина з консервації отрути працює навіть могутніше, ніж військова»