Українська громадська та політична діячка, народна депутатка України 9-го скликання Соломія Бобровська ексклюзивно для Єдності.

Кор: Призначення Джозефа Байдена президентом США. Як зміниться політика США щодо України? Чого чекати українцям ?

Соломія Бобровська: Що ми однозначно можемо сказати - в Сполучених Штатах ще не було президента, який би настільки добре знався на українській проблематиці і буквально поіменно знав основних політичних, в тому числі кулуарних, гравців. Тому навряд чи у української влади може вийти створювати видимість реформ - адже увага до них буде дуже високою.

Насправді, найважливіше - те, що Україна зберігає двопалатну і двопартійну підтримку США. Ми розраховуємо на поглиблення нашої співпраці і розвиток нашого стратегічного партнерства. Є імовірність, що адміністрація Байдена детальніше розгляне факти втручання Росії у вибори в Штатах, а значить, з'явиться моментум для тіснішого співробітництва у сфері протидії російським впливам: у сфері безпеки, оборони, інформаційної безпеки тощо.

Водночас, Сполучені Штати переживають зараз ряд внутрішніх криз, поляризація суспільства вкрай висока, а тому новообраний президент цілком імовірно більше часу приділятиме внутрішній політиці, подоланню розколу в суспільстві та протидії COVID-19.

Кор: Масові протести в Російській Федерації. Як ситуація в Росії може вплинути на Україну? До чого нам потрібно готуватися?

Соломія Бобровська: Нам треба чітко розуміти: глобально Навальний нічим не кращий за Путіна, адже він такий самий представник типового "імперського" світосприйняття. Але він молодий, декларує антикорупційний порядок денний - тому Захід може сприймати його позитивніше, ніж заскорузлі Кремлівські еліти.

І отут нам треба стерегтися пастки, коли на хвилі, умовно, приходу до влади молодого антикорупціонера, Захід зніме санкції і відновить добросусідські відносини з РФ - чого дехто у Європейському союзі вже зовсім неприховано прагне. Водночас, будь-які демократичні процеси в РФ мають викликати стриманий оптимізм, адже це відволікає увагу на внутрішні проблеми країни, а отже - менше часу і фінансових ресурсів може бути виділено на підтримання збройної агресії проти України.

Вважаю, що нам не треба ні засуджувати протестувальників і згуртованість їхніх виступів чи послідовність їхніх вимог, ні перебувати в рожевих окулярах стосовно того, що собою уявляє Навальний чи до чого призведуть нинішні протести. Найбільш точним прогнозом буде сказати - час покаже.

Кор: Україна та НАТО. Якою має бути стратегія України для вступу в Альянс? Плюси та мінуси вступу нашої держави в НАТО.

Соломія Бобровська: Важливий крок до інтеграції - це успішне виконання дорожньої карти України - Річних національних програм, визначених Комісією «Україна – НАТО». Не менш важливим у процесі зближення з НАТО є прийняття парламентом визначених НАТО законопроектів щодо реформування української системи держбезпеки на західних зразок, серед яких закони про реформу СБУ, про парламентський нагляд за спецслужбами та про державну таємницю. Вступ до НАТО дає Україні багато позитиву.

Це і запровадження в Україні єдиних з західними країнами армійських стандартів, і запровадження людиноцентричного підходу в армії, де належні умови військової служби виходять на перший план, і можливість переймати досвід найкращих армій світу, і найголовніше - це система колективного захисту, адже напад на одну країну Альянсу означає напад на увесь блок. Проросійська пропаганда значно перебільшує ризик пов’язаний з примусовістю участі українського контингенту у бойових операціях НАТО по світу.

За всю історію існування Альянсу він здійснив лише одну бойову операцію. Всі інші мали стабілізаційний або стримуючий характер. Надання українських об’єктів військової інфраструктури для потреб НАТО чи розміщення військових контингентів країн-членів Альянсу також не становить ризиків для України і значно збільшує наші безпекові гарантії.

Кор: Як ставитеся до закону «Про референдум»? Плюси та мінуси цього закону.

Соломія Бобровська: Я категорично проти цього закону. Оскільки він може стати інструментом для влади, або тої чи іншої проросійської чи олігархічної групи, що можуть використати його для легітимізації антиконституційних рішень або таких, що, наприклад, можуть призвести до зміни суспільного устрою. Наприклад, шляхом запровадження особливого статусу ОРДЛО. Деякі інші його положення також викликають дуже серйозні занепокоєння.

Наприклад, передбачена у ньому можливість електронного голосування. Нам невідомо, як буде забезпечуватись доступ до голосування, таємниця голосування, безпека персональних даних, безпека результатів голосування, захист від сторонніх втручань тощо.

Крім того, наприклад, швейцарський досвід свідчить про те, що така система голосування – дуже ненадійна. В Швейцарії її взламали в перший же ж день функціонування. Враховуючи те, що рівень кіберзагроз у світі постійно зростає, я не впевнена, що ми наразі готові до впровадження електронного голосування. Інший момент - можливість скасування законів на всеукраїнському референдумі. Так, з одного боку, треба зібрати 3 мільйони підписів у 2/3 областей - це задача непроста.

З іншого, коли олігархи та проросійські сили володіють, напевно, вже понад половиною медіаринку в Україні - це не може не викликати суттєвих побоювань. Окрім того, можливість скасування законів на референдумі розмиває значення парламентаризму.

От розглядала Рада кілька місяців 16 000 поправок до банківського або ж так званого "антиколомойського" закону - а тепер включиться пул олігархічних телеканалів, і на референдумі скасують закон, на який пішло тисячі людино-годин роботи: від депутатів до працівників Апарату. Також дуже суперечливими є реєстрація партій і громадських організацій як прихильників чи опонентів референдуму.

В умовах, коли можна наплодити сотні фіктивних ГОшок з гучними назвами на кшталт «Анти-НАТО», існує дуже великий ризик маніпулятивного впливу на громадську думку. Референдум має бути конкуренцією ідей, а не кількості наштампованих «прихильників» чи «опонентів» якоїсь теми.

Вважаю, що питання референдуму – дуже чутливе в умовах збройної агресії і потребує дуже зваженого підходу, якого, на жаль не було дотримано.

Раніше ми писали, що блогер Андрій Луганський розповів про те, який Петро Порошенко поза камерами, які незручності приносить популярність в Україні та як його родину погрожували вбити "новачком".

Також стало відомо, що "нинішня влада намагається запустити російський газ на територію України. Вони знову хочуть посадити Україну в російську газову камеру". Про це розповів Арсеній Яценюк, український політик, економіст та юрист.

До речі, Борислав Береза писав, що «ми перша країна в світі, яка без вакцинації і без жорсткого карантину перемогла COVID-19». На фоні таких цифр, Борислав Береза очікує, що локдаун з 8 по 24 січня взагалі скасують.