Політика
17 березня 2015
Придонбасся. «Мертва зона» чи розквіт «нової нації новоросів»
Єдиним козирем в рукаві Кремля залишився так званий «придністровський» варіант, який представники Білокам’яної все активніше нав’язують Україні.
news-image

Незважаючи на гучні обіцянки терористів «дійти на танках» до Львова та Києва, за рік кривавого протистояння бойовики так і не зуміли просунутися далі половини Донецької та Луганської областей. Колосальні військові та матеріальні затрати Кремля, не дали бажаних результатів, а ефемерна «Новоросія» і надалі залишається для російської військово-політичної машини чимось нездійсненним та безнадійнім. Ця ситуація призвела до того, що чи не єдиним козирем в рукаві Кремля залишився так званий «придністровський» варіант, який представники Білокам’яної все активніше нав’язують Україні.

Заяви Глави МЗС Росії Сергія Лаврова, про те, що «Росія більше всіх зацікавлена в збереженні Донбасу в складі України», можна вважати чи не найбільш правдивими словами чиновника щодо України. У Кремлі покладають великі надії на замороження збройного конфлікту, за умови створення на сході України нового Придністров’я або Абхазії. Притому, в Москві відверто наполягають, що де-юре окуповані терористами території мають залишатися у складі України, однак де-факто вони розраховують на непідконтрольний Україні осередок нестабільності, який фактично паралізує розвиток України, та стане важелем для розвалу держави зсередини.

Читайте також:У "ЛНР" людей змушують працювати за трудодні та їжу (відео)

Південний осередок «руського міра»

Описане росіянами утворення вже зараз порівнюють із іншою невизнаною республікою – Придністров’ям, створену свого часу так само з важкої руки Кремля.

До проголошення незалежності у 1991 році Придністров'я забезпечувало 40% всього молдавського ВВП, натомість тепер Придністровська республіка нездатна забезпечити навіть саму себе. Як повідомляв посол Молдови в Україні Іон Стевіле:

«приблизно 70% бюджету Придністров'я формується за рахунок фінансової підтримки з боку РФ і тільки 25-30% - з місцевих зборів».

При цьому безпосередній газовий борг республіки перед «Газпромом», складає $ 4-4,5 млрд. і ця цифра продовжує рости. Що ж до торгівлі, то за підсумками 2014 тільки 14% експорту ПМР надійшло до братньої Росії, натомість решта 86% товарів надійшла до України, Молдови, та частково до країн ЄС. Про перспективи працевлаштування молоді у Придністров’ї говорити взагалі не доводиться, адже дипломи невизнаної республіки не визнають ніде в цивілізованому світі. Мабуть з цієї причини в Придністров’ї ніколи не проводився перепис населення, а тому й відсоток грамотності придністровців нікому невідомий. Фактично це «мертва зона», вихідці з якої не мають майбутнього.  І з кожним роком ситуація у республіці тільки погіршується.

Читайте також:Шкільні атестати з окупованих території не прийматимуть для ЗНО

За словами міністр фінансів Придністров'я Олени Гіржул цьогоріч у бюджет невизнаної республіки надійшло у 4 рази менше коштів, аніж у 2014 році, а надходження від податків скоротилися у 13 разів. У зв’язку із такою катастрофічною ситуацією із початку 2015 року в Придністров’ї вдвічі зменшилася надбавка до пенсій. Крім того, з січня пенсіонери невизнаної республіки перестали отримувати ще й так звану «російську» надбавку до пенсій, що складала 15 доларів. Паралельно з анексією Криму в Придністров'ї почали затримувати зарплатню бюджетникам. Це призвело до того, що з березня в невизнаній республіці було введено «особливий порядок фінансування зарплат та пенсій», згідно з яким платити придністровцям відтепер офіційно будуть лише частково. Паралельно, у республіці, яка чверть сторіччя залишається осередком сепаратизму, стрімко підвищують ціни на продукти а також тарифи на ЖКГ, транспорт та медицину. Втім у своїх проблемах придністровців, традиційно звинувачують Молдову, США та з недавнього часу ще й Україну, як посібника світового імперіалізму…

Читайте також:Президенти України і Румунії домовились "розморожувати" Придністров'я

З огляду на умови життя у південному осередку «руського міра» придністровці давно висловлюють бажання сісти Росії «на шию». Зокрема, 18 березня минулого року, після анексії Криму, Голова Верховної ради невизнаної республіки Михайло Бурла направив голові Держдуми Сергію Наришкіну звернення з проханням передбачити в російському законодавстві можливість приєднання Придністров'я до РФ. Проте, російські можновладці не те, що не поставили це питання на порядок денний, а й взагалі не стали розглядати подібне звернення, воліючи відмовчуватися. Єдиним, хто хоч якось прокоментував це прохання був заступник голови МЗС Росії Григорій Карасін, який коротко заявив, що Росія бачить невизнану республіку у складі Молдавії, але з особливими правами, що дають можливість впливати і блокувати рішення Кишинева.

Донбаська прірва

Схожу схему проросійські ставленики використовують і на Донбасі, з тією лише різницею, що на українському Сході так звані «ополченці» залишають після себе вижену землю. На думку директора донецького філіалу Національного інституту стратегічних досліджень, доктора економічних наук, професора Юрія Макогона, та само як і Придністров’я, Донбас не був здатний забезпечити себе економічно і у спокійні часи. Надто, коли владу в частині регіону захопили терористи.

«Ідея незалежних ні від кого держав типу "ДНР", "ЛНР" або "Новоросії" - нежиттєздатна і нереальна в економічному сенсі. Адже ми експортоорієнтовані за своєю структурою економіки. Більше 80% нашої продукції йде на експорт. Причому не за межі області, а за межі країни. А тут "ДНР" оголошує свою незалежність, яку ніхто не визнає. Що тоді чекає експортоорієнтовану державу? Явно нічого хорошого», – заявив Юрій Макогон в одному зі своїх інтерв’ю.

Зрештою, слова експерта підтверджують і самі терористи. Як повідомляв ще у березні «відповідальний за промисловість» терористичного ДНР Євген Лавренов, на підконтрольних бойовикам територіям функціонує лише 10% від загальних промислових потужностей.

«Коксохімічні заводи практично не працюють. Сьогодні Горлівський і Макіївський коксохіми ведуть невелику роботу, Ясинівський - на гарячій консервації, а підприємство "Донецьккокс" стоїть без сировини. На заводах відвантаження немає, всі працюють на склад», – поскаржився терорист.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій України загальна сума збитків від зруйнованого житла на Донбасі сягає майже 5 млрд грн. При цьому без елементарного водопостачання на Донеччині і досі залишається більше 900 тис. осіб. Всі ліцензовані українські вузи давно виїхали з окупованих територій, тож випускники ДНР та ЛНР отримують замість диплому «фількіну грамоту», із якою можна шукати роботу хіба що у сепаратистських республіках. Втім, навіть це буде проблематично адже з самого початку бойових дій, переважна більшість донбаських підприємців або згорнула свою діяльність, або перенесла компанії вглиб України.

Читайте також:У Верховній Раді з'явиться комітет з окупованих територій

Як і у випадку із Придністров’ям, зайшовши у глухий кут Кремль хоче уникнути відповідальності за розв’язання бойових дій і пособництво тероризму, фактично нав’язавши на власних умовах, проблемний регіон Україні. Проте, не слід забувати, що за рік кривавого протистояння, частково окупований Донбас став без перебільшення «мертвою економічною зоною», яка у своєму теперішньому вигляді може стати непід’ємною ношею для України.

Тож, цілком логічно, що повернення окупованих територій має проводитися лише за умови їх повного контролю українською владою. Якщо ж цього не станеться, і вчорашні бойовики офіційно займуть крісла губернаторів, українці власними руками повісять собі на шию економічне та політичне ярмо, яке потягне на дно всю країну.

Євген Ігнатенко

спеціально для

Єдність.інфо