Політика
14 квітня 2015
Висновки місії ООН з прав людини проросійські за своїм змістом та спрямованістю - експерт
Діяльність Місії не відповідає усталеній практиці ООН.
news-image

Як повідомляє Є | Єдність.інфо, претензії до діяльності Місії ООН виклав в українському виданні «Дзеркало тижня» Олександр Самарський, експерт «Центру дослідження Росії».

Заява зроблена на підставі аналізу оприлюдненого 2 березня в Женеві дев'ятого звіту управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) про ситуацію в Україні (1 грудня 2014 - 15 лютого 2015).

За його словами, у практиці своєї діяльності Місія, ухиляється від оцінки та вивчення загальновідомих фактів численних грубих порушень прав людини незаконними збройними формуваннями та окупаційною владою АРК. При чому іноді навіть тих, про які йдеться у самому Звіті. Більше того, практика роботи Місії взагалі не включає вивчення цілих сегментів порушення прав людини та територіях т.зв. "ДНР" та "ЛНР". 

Стосовно деяких подій доказів, які прямо вказують на винуватців, більш ніж достатньо. Принаймні "авторство" кривавих трагедій у Волновасі та Маріуполі не викликало і не викликає сумнівів ні в кого у світі, крім російської сторони, її найманців в Україні та Місії ООН з прав людини в Україні - пише експерт.

Самарський вважає, що наводячи факти щодо вбивства ракетним/артилерійським вогнем 22 січня 13 цивільних осіб на тролейбусній зупинці в Донецьку і 8 людей 29 січня у Горлівці (абз. 25 Звіту), автори доповіді зазначили, що "збройні групи поклали відповідальність за ці й інші випадки обстрілів житлових районів на українські збройні сили".

На жаль, на відміну від неперевірених заяв представників незаконних збройних формувань, докази протилежної за змістом версії, наведені українською стороною, Місія проігнорувала. У цьому випадку Місія знову з незрозумілих причин повністю нехтує офіційною позицією України, акцентуючи увагу виключно на точці зору представників незаконних збройних формувань та популяризуючи її. Звичайно ж, Місія має право не погоджуватися з офіційною позицією України з різних питань, однак вона має аргументувати своє інакше бачення. У протилежному разі її оцінки є голослівними, а відтак — упередженими.