Британська фотограф Анастасія Тейлор-Лінд уперше приїхала до Києва в розпал Євромайдану. Як фотографа-портретиста, її привабили люди, які творили історію на очах у враженого світу. Відтоді Анастасія поверталася в Україну вже кілька разів, передає «Єдність» із посиланням на ВВС.
Останній її проект вийшов за рамки суто фотографії. Тейлор-Лінд працювала без упину 10 днів поспіль, списала три ручки, використала 1000 поштових листівок з видами Донецька і марок на суму 1000 доларів, щоб поділитися зі світом іменами убитих у збройному конфлікті на Донбасі.
| “ | Улітку минулого року в Слов'янську я купила серію листівок, яка називалася Welcome to Donetsk. Там були зображені мирні сцени життя Донецька, майже ідилічні картинки, зняті до війни, які багатьом у світі нагадали б їхнє рідне місто. Донецьк там виглядає як будь-яке інше європейське місто, не зачеплене війною. Бо це зараз Донецьк асоціюється зі збройним конфліктом, а колись його пестливо називали "містом мільйона троянд", - сказала Анастасія в інтерв'ю програмі BBC Newsday. |
На багатьох поштових листівках із колекції, яку придбала Анастасія, - кущі троянд та інших квітів з міських парків і скверів.
| “ | А на зворотному боці цих листівок я почала збирати списки - поки 1000 із майже 7000, за останніми даними ООН, убитих у війні на сході України. З одного боку ми маємо троянди, закоханих під вуличними ліхтарями, а з другого - напис "Юрій Березнов був убитий у Донецьку в понеділок, 26 травня, 2014 року", - пояснила фотограф свій задум. |
Анастасія каже, що про свій проект повідомила через соцмережі, де запросила людей, які хочуть узяти в ньому участь, надсилати свої адреси. Отримувачі її листівок у більш як 60 країнах світу - від США до Нігерії чи Таїланду - прочитали вголос написаний нею від руки рядочок.
Кіра Райлі в США отримала таке послання на зворотному боці донецького пейзажу: "Юрій Білик був убитий у Северодонецьку 20 лютого 2015 року". Вона розповіла ВВС про те, що зробила з листівкою, коли отримала її в мальовничому закутку штату Каліфорнія - Редондо-Біч.
| “ | Коли отримала листівку, спершу не повірила, а тоді буда засмучена посланням на зворотному боці - про людину, яка загинула в Україні. А тоді подумала, що океан - така потужна житєєдайна і спокійна сила, і вирішила піти на пляж з листівкою, і провести тиху мить за роздумами про Юрія Білика. Потім вирішила включити програму Periscope і запросити інших до вшанування його пам'яті, - розповіла в інтерв'ю ВВС Newsday Кіра Райлі. |
Ліса з Нідерландів отримала листівку з інформацією про те, що Віктор загинув у вівторок, 8 липня 2014 року.
| “ | Листівка прийшла на адресу моїх батьків. Вони були спантеличені і спершу перелякалися, що той загиблий хлопець чи чоловік був кимось, кого я знала особисто. Але я тоді подумала, що це ж гарний привід поговорити про війну, про те, що війна - це зажди персонально для тих, хто втрачає найближчих - навіть зараз, коли війна в Україні зникла із заголовків новин, принаймні у Нідерландах, - розповіла Ліса. |
Авторка проекту з вшанування пам'яті жертв української війни - фотограф Анастасія Тейлор-Лінд - почала через соцмережі отримувати з усього світу фото і короткі відео власних листівок у будинках чи рідних містах адресатів. Як підтвердження, що вбитих на Донбасі вшанували думкою, хвилиною тиші, запаленою свічкою чи тихою молитвою. Враження людей, які отримали її листівки, Анастасію зворушили, а також втішили, бо вона ставила собі за мету показати, що смерті на Донбасі - не просто статистика, а реальні люди, яких уже немає серед живих.
А головне для неї - наблизити українську війну до людей в інших куточках світу, бо, за словами фотографа, вона працювала в багатьох зонах конфліктів і бачила багато біди.
| “ | Я хотіла зворушити людей, щоб вони пережили в більш персональний спосіб те, що відбувається, і спробували бодай на мить уявити, що сталося б, якби війна прийшла до їхнього містечка. Я вже десятиліття працюю з міжнародними медіа-установами, тому відчуваю, що стала співучасницею перетворення реальних живих людей на дійових осіб репортажів про війни. Біженці, учасники бойових дій, супровідні втрати - всі ці дійові особи в повідомленнях міжнародних ЗМІ немов переконують нас у тому, що війна - це щось, що стається з іншими, не з нами, - сказала Анастасія. |
Анастасія сказала, що її проект став для неї самої несподіванкою, бо виявився способом зворотного зв'язку решти світу з Україною, коли люди з усіх куточків почали думати про загиблих українців і вшановувати їх - чи просто показали, що їм не байдуже.
| “ | Звісно, мій проект з листівками не зупинить війну, як і жодна моя фотографія. Але для мене важливо, щоб люди були достатньо зворушені - і подумали про когось, з ким вони не знайомі, влаштували маленьку церемонію пам'яті, присвячену комусь незнайомому, загиблому в країні, де вони не були, - пояснила Тейлор-Лінд. |
Зараз фотохудожниця підготувала наступні 2000 листівок з іменами загиблих на сході України.
Докладніше про фотографа - на її сайті www.anastasiyataylorlind.com Про інших учасників проекту Анастасії Тейлор-Лінд у Twitter - шукайте під хештегом #welcometodonetsk
